ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2026Справа №910/11465/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ"
про стягнення заборгованості у розмірі 18 647,18 грн,
У вересні 2025 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" про стягнення заборгованості у розмірі 18 647,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" не виконано своїх зобов'язань за Договором оренди №3428 нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 10.08.2021 зі сплати орендної плати за користування у період з 01.03.2025 по 31.08.2025 нежитловим приміщенням загальною площею 20,50 кв.м. в будинку №9 літ. А на вул. Гната Юри у м. Києві, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 17 700,96 грн.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором оренди №3428 нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 10.08.2021, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" пені в розмірі 498,41 грн, 3% річних в розмірі 160,16 грн та інфляційних втрат в розмірі 287,65 грн, нарахованих за період з 01.03.2025 по 31.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 відкрито провадження у справі №910/11465/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі №910/11465/25 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" 17.09.2025 о 15 год. 41 хв., про що судом було отримано інформацію 17.09.2025 о 17 год. 13 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 15.09.2025 вручена відповідачу 17.09.2025.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11465/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" вправі було подати відзив на позов у строк до 02.10.2025 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
10.08.2021 за наслідками проведеного електронного аукціону між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ", як орендарем, та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація", як балансоутримувачем, укладено Договір №3428 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить д комунальної власності (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" (надалі - Умови) якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
У пункті 4.1 Розділу І "Змінювані умови договору" Договору вказано, що об'єктом оренди - нерухомого майна є нежитлове приміщення площею 20,50 кв.м. за адресою: м. Київ, 03148, вул. Гната Юри, 9, літ. А.
Згідно п. 8.1 Розділу І "Змінювані умови договору" Договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, складає 3 000,00 грн без податку на додану вартість.
Цей Договір типу 5(A) діє протягом 5 років з дати набрання чинності цим Договором (п.п. 5.1, 11.1 Розділу І "Змінювані умови договору" Договору).
Відповідно п. 2.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між оредарем і балансоутримувачем після звільнення нежилих приміщень попереднім орендарем.
Пунктом 3.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору визначено, що орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1 пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору. Нарахування податку на додану вартість на орендну плату, розмір авансового внеску орендної плати та суму забезпечувального депозиту, визначених у підпункті 8.1. пункту 8, пунктах 9 та 10 Умов, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
У пункті 3.2 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору вказано, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Пунктом 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору визначено, що орендар сплачує орендну плату на рахунок балансоутримувача щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі майна.
Згідно з п. 3.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також можуть стягуватись у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів (демонтаж, зберігання тощо).
У пункті 4.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору вказано, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання Акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 11.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" своїх зобов'язань за Договором зі сплати орендних платежів за користування у період з 01.03.2025 по 31.08.2025 орендованим майном, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 17 700,96 грн.
Крім того, позивач вказує на наявність правових для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" пені в розмірі 498,41 грн, 3% річних в розмірі 160,16 грн та інфляційних втрат в розмірі 287,65 грн, нарахованих за період з 01.03.2025 по 31.08.2025.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі майна від 10.08.2021 підтверджується передання позивачем відповідачу у користування нежитлового приміщення площею 20,50 кв.м. за адресою: м. Київ, 03148, вул. Гната Юри, 9, літ. А.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України).
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підписаного представниками та скріпленого печатками сторін акту приймання-передавання майна з орендного користування та не надання відповідачем будь-яких заперечень щодо факту користування орендованим майном в спірний період, суд прийшов до висновку, що відповідач є таким, що користувався орендованим згідно Договору оренди майном у періоди з 01.03.2025 по 31.08.2025.
Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п. 8.1 Розділу І "Змінювані умови договору" Договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, складає 3 000,00 грн без податку на додану вартість.
У пункті 3.2 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору вказано, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
В позові позивач зазначає, що підпунктом 1.8 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єкті господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні" визначено, що розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року - 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Однак підпункт 1.8 пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 втратив чинність з 01.03.2025 згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 №21/10488.
При цьому підпунктом 1.7.1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 (в редакції станом на 01.03.2025) установлено, що на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Підпунктом 1.7.1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 (в редакції станом на 15.05.2025) установлено, що на період з 01 березня 2025 року до 31 грудня 2025 року розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної в договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва, крім договорів оренди про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів, укладених відповідно до рішення Київської міської ради від 13.06.2024 N 915/8881.
Так, позивачем було нараховано відповідачу орендну плату за користування майном у березні 2025 року на суму 2 950,16 грн з ПДВ, у квітні 2025 року - 2 950,16 грн з ПДВ, у травні 2025 року - 2 950,16 грн з ПДВ, у червні 2025 року - 2 950,16 грн з ПДВ, у липні 2025 року - 2 950,16 грн з ПДВ, у серпні 2025 року - 2 950,16 грн з ПДВ, що разом складає 17 700,96 грн.
В свою чергу відповідач не скористався своїм правом на спростування вірності здійсненого відповідачем розрахунку розміру орендної плати.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору визначено, що орендар сплачує орендну плату на рахунок балансоутримувача щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі майна.
У даному випадку при визначені дат, в які настав обов'язок зі сплати платежів за Договором, суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.
Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов'язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов'язання до відповідного числа місяця.
Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.
Так, відповідач як добросовісний суб'єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов'язання із оплати орендної плати до 15 числа поточного місяця оренди міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов'язання підлягало виконанню.
Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов'язання зі сплати орендної плати за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.
Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов'язання з зі сплати орендної плати у кожному місяці для його виконання до 15 числа поточного місяця оренди, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний / святковий / неробочий день) відсутні.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" у спірний період повинне було сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, з 16 числа кожного відповідач є таким, що прострочив сплату орендних платежів за відповідні місяці.
Позивач стверджує, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" не скористалось своїм правом спростування таких тверджень, що відповідачем не виконано свої грошові зобов'язання зі сплати орендних платежів за користування майном у період з березня по серпень 2025 року.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов'язань зі сплати орендної плати та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" наявний перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" борг по орендній платі у розмірі 17 700,96 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи визначені у пункті 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору терміни сплати орендної плати, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов'язань за Договором зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення боргу у розмірі 17 700,96 грн підлягає задоволенню.
Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 498,41 грн, 3% річних в розмірі 160,16 грн та інфляційних втрат в розмірі 287,65 грн, нарахованих за період з 01.03.2025 по 31.08.2025.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" не навело обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків останнім здійснюється нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з першого числа кожного місяця до 31.08.2025 на заборгованість за період з 01.03.2025 по 31.08.2025, а в березні 2025 року пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховуються на борг у розмірі 4 425,25 грн.
В той же час, предметом даного спору є стягнення боргу, прострочення якого виникло у період з 16.03.2025, а отже підстави для нарахування в березні 2025 року пені, 3% річних та інфляційних втрат з 01.03.2025 по 15.03.2025 на борг у розмірі 4 425,25 (в той час як борг за березень становить 2 950,16 грн) відсутні.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з п. 3.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Договору на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеної судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив, та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування пені (з урахуванням суми заборгованості за кожен місяць, на яку нараховується пеня - 2 950,16 грн) та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов'язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" пені у розмірі 498,41 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеної судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив сплату орендних платежів, та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням суми заборгованості за кожен місяць, на яку нараховуються 3% річних та інфляційні втрати - 2 950,16 грн), суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" 3% річних у розмірі 134,58 грн та інфляційних втрат у 115,48 грн.
В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати нараховані неправомірно, зокрема з огляду на неврахування позивачем дати, з якої відповідач є таким, що прострочив сплату орендних платежів, а також суми боргу у березні 2025 року, на яку є правомірним нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягають задоволенню частково, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" підлягає стягненню борг по орендній платі у розмірі 17 700,96 грн, пеня у розмірі 498,41 грн, 3% річних у розмірі 134,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 115,48 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з огляду на часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 79, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міське БТІ" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4 Б, офіс 10; ідентифікаційний код 42637175) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) борг по орендній платі у розмірі 17 700 (сімнадцять тисяч сімсот) грн 96 коп., пеню у розмірі 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн 41 коп, 3% річних у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 2 396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) грн 71 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко