ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2026Справа № 910/13204/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши матеріали справи 910/13204/25 за позовом Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-ПРОДАКТ» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні позивача Державної аудиторської служби України про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 1317930,00 грн, без повідомлення (виклику) учасників справи
у провадженні суду перебувала справа за вказаним позовом. 18.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 15.01.2026.
Під час судового засідання 15.01.2026 виникла необхідність в оголошенні перерви та отриманні документів про статус учасників процедури закупівлі як платників ПДВ та судових рішень у справі 910/5813/25 зокрема, постанову ВС КГС від 15.01.2026.
29.01.2026 відбулась зміна представника Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України».
Так, у судове засідання 29.01.2026 з'явився представник Мамчик Дмитро Олегович, який відповідно до Виписки з ЄДРЮОФОПГФ діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (само представництво державної установи) з правом посвідчення копій документів.
Позивач документи про статус учасників процедури закупівлі як платників ПДВ не надав. Представник пояснив, що не встиг їх оформити і подати , у засіданні також їх не подав..
Суд відповідно до ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" здійснив доступ до судових рішень в ЄДРСР та використовував тексти судових рішень у справі 910/5813/25 за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», які внесено до Реєстру https://reyestr.court.gov.ua/Review/133348395 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/129521273 і https://reyestr.court.gov.ua/Review/131818130.
В свою чергу представник позивача просив не брати до уваги висновки Верховного суду Касаційного господарського суду викладені у постанові від 15.01.2026 у справі 910/5813/25, оскільки спір вирішувався щодо правовідносин з іншою особою продавцем, а також судові рішення не є мотивованими і обґрунтованими та ухвалені при неповному з'ясуванні питання про включення до ціни товару податку на додану вартість.
Запитання суду про які саме недоліки судового рішення йдеться і які виявив представник залишено без відповіді. Для з'ясування структури ціни товару визначеної Замовником у Тендерній документації представник послався на необхідність застосування спеціальних знань експертів.
Рамкова угода містила складові - вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені; Договір містив складові - за одиницю виміру товару (кг) х грн - ціна з ПДВ, тарою і транспортними витратами та , загальною сумою вартості товару з ПДВ, тарою і транспортними витратами; Додаткова угода №1 містила складові - за одиницю товару (кг) х грн за одиницю виміру товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами.
Проте, питання по структуру ціни є основним як для процедури закупівлі і її виконання, так і для оцінки дій сторін в процедурі закупівлі та укладенні договору за результатами процедури закупівлі і подальшому внесенні змін щодо істотних умов договору купівлі-продажу.Згідно ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.В силу приписів ч. 5 ст.44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Згідно частин 1 та 3 статті 56 цього Кодексу сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В свою чергу Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у частинах першій, другій , п'ятій - сьомій статті 13 визначає:
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
7. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Згідно ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до приписів статті 246 цього Кодексу:
2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
6. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
7. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
8. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
9. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників судочинства, заборона зловживати наданими правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Процесуальний закон покладає на сторони обов'язок щодо добросовісності їх дій, оскільки вона сприяє встановленню дійсних прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах. Лише здійснення сторонами своїх процесуальних прав для досягнення тих процесуальних цілей, які визначені законом, та сумлінне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків може забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи, у межах якого будуть встановлені дійсні права та обов'язки сторін.
Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.
Неподання документів (п.4 ч.2 ст.42 ГПК України); ненадання суду повних і достовірних пояснень з питань, які ставились судом, щодо структури ціни (п.5 ч.2 ст.42 ГПК України) та сам виступ представника із негативною оцінкою про судові рішення, які на його думку є немотивованими і необґрунтованими та ухвалені при неповному з'ясуванні питання про включення до ціни товару податку на додану вартість, свідчить про недобросовісне виконання обов'язків юридичної особи та неповагу до судового рішення, його переоцінку за межами судового процесу, неповагу до учасників справи і їхніх представників та суду.
Процесуальна поведінка представника Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Мамчик Дмитро Олегович, а отже Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» свідчить про недотримання приписів про добросовісність і повагу до суду і інших учасників справи.
Наведене є підставою для постановлення Окремої ухвали щодо недобросовісної процесуальної поведінки представника Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Мамчик Дмитро Олегович і надсилання Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» для вжиття заходів щодо належного і добросовісного виконання процесуальних прав та обов'язків Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» у разі самопредставництва працівником Мамчик Дмитром Олеговичем.
Керуючись ст. 2,4, 42, 43, 131, 246, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати недобросовісною процесуальну поведінку представника Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Мамчик Дмитра Олеговича, який відповідно до Виписки з ЄДРЮОФОПГФ діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (само представництво державної установи) з правом посвідчення копій документів.
Постановити Окрему ухвалу у зв'язку із виявленим порушенням процесуальних обов'язків та надіслати Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» для вжиття заходів щодо належного і добросовісного виконання процесуальних прав та обов'язків Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» у разі самопредставництва зазначеним працівником, зокрема, ознайомлення з принципами судочинства, наведеними у процесуальних кодексах та Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Встановити Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» строк 15 робочих днів для надання відповіді про виконання вказівок Окремої ухвали.
Окрема ухвала набрала законної сиди 09.02.2026 та може бути оскаржена особами, яких вона безпосередньо стосується безпосередньо Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне судове рішення складено 09.02.2026.
Суддя Ігор Данилович Курдельчук