номер провадження справи 17/145/25
09.02.2026 Справа № 908/3655/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3655/25
за позовною заявою: національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут», 61108, Харківська область, м. Харків, вул. Академічна, буд. 1
до відповідача: акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133
про стягнення 423 293,83 грн
04.12.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 04.12.25 національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут» (далі ННЦ “ХФТІ») про стягнення з акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (надалі АТ “НАЕК “Енергоатом» в особі філії “ВП “ЗАЕС» АТ “НАЕК “Енергоатом») заборгованості за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у розмірі 423 293,83 грн, з яких: 310 831,70 грн основного боргу, 28 025,95 грн 3 % річних та 84 436,18 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3655/25 між суддями, 05.12.25 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 10.12.25 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3655/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
24.12.25 до суду в системі “Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 24.12.25, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі.
01.01.26 до суду в системі “Електронний суд» надійшла відповідь за вих. від 01.01.26 на відзив відповідача (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 02.01.26), в якій представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
07.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від надалі АТ “НАЕК “Енергоатом» надійшло:
- заперечення за вих. від 07.01.26 на відповідь на відзив, в якому представник останнього заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі;
- клопотання за вих. від 07.01.26 про зупинення провадження у справі, в якому представник останнього просить суд зупинити провадження у справі № 908/3655/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Крім того, 07.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від ННЦ “ХФТІ» надійшли заперечення за вих. від 07.01.26 на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, в якому представник позивача просить суд відмовити відповідачу в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3655/25.
Ухвалою від 14.01.26 судом відмовлено у задоволенні клопотання акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» за вих. від 07.01.26 про зупинення провадження у справі № 908/3655/25.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 09.02.26 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
Судом прийнято до розгляду: відзив відповідача за вих. від 24.12.25 на позовну заяву, відповідь позивача за вих. від 01.01.26 на відзив та заперечення відповідача за вих. від 07.01.26 на відповідь на відзив.
В обґрунтування своєї правової позиції у позовній заяві за вих. від 04.12.25 та у відповіді за вих. від 01.01.26 на відзив позивачем зазначено, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 не здійснив позивачу повну оплату наданих послуг у порядку та строки передбачені відповідним договором. У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у розмірі 310 831,70 грн. Враховуючи, що сума основної заборгованості у розмірі 310 831,70 грн залишається тривалий час не погашеною, позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, просить також суд стягнути з відповідача 28 025,95 грн - 3 % річних та 84 436,18 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві за вих. від 24.12.25 на позовну заяву та в запереченнях за вих. від 07.01.26 на відповідь на відзив. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі та зазначивши, що:
- станом на дату подання відзиву, в Україні продовжений строк дії воєнного стану;
- Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності відповідача, з 04.03.22 перебуває у тимчасовій окупації;
- даний спір у справі виник з приводу виконання договірних зобов'язань за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291, укладеним між позивачем та філією «ВП «Запорізька АЕС», яка знаходиться на тимчасово окупованій території за адресою: місто Енергодар, вулиця Промислова, 133;
- первинна документація, у т.ч. договір від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291, докази його виконання, листування та інше знаходяться за місцезнаходженням Запорізької АЕС: місто Енергодар Запорізької області;
- цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права;
- договір, що покладений у підставу позову, та за яким, за твердженням позивача, виникла заборгованість у сумі 310 831,70 грн, був підписаний сторонами коли місцезнаходженням ВП ЗАЕС та, відповідно, податковою адресою була та залишається тимчасово окупована територія України: місто Енергодар Запорізької області;
- договір про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у силу ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемним. Тобто, розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань, що у ньому закріплені;
- позивач з березня по вересень 2022 року не мав права надавати будь-які послуги відповідачу, який зареєстрований на окупованій території та не мав права переміщувати послуги, як їх результати.
- посилання позивача на підписаний акт від 30.09.22 № 1 та здійснену часткову оплату у розмірі 90 000,00 грн не спростовують висновку щодо нікчемності правочину;
- враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань;
- АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України;
- правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядаються у рамках справи № 908/3655/25, нерозривно пов'язані з об'єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені виробничі потужності та отримання значної частини доходу;
- окупація Запорізької АЕС збройними формуваннями рф, пошкодження та руйнування інших активів НАЕК «Енергоатом» призвели до недовиробництва електричної енергії близько на 133,0 млн МВт/год, зокрема філією «ВП ЗАЕС» - на 128,6 млн МВт/год;
- через скорочення обсягів виробництва електричної енергії недоотримана вигода відповідача становить близько 455,3 млрд грн, у т.ч. через припинення виробництва електричної енергії філією «ВП ЗАЕС» - 441,3 млрд грн.;
- орієнтовна вартість з відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури АТ «НАЕК «Енергоатом», у т.ч. майна, що розташовано на окупованій території та пошкоджено в перший тиждень війни, становить близько 41,6 млрд грн, з якої 35,9 млрд грн - по філії «ВП ЗАЕС»;
- втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які істотно ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань;
- неможливість відповідачем сплатити кошти за спірним договором викликана об'єктивними негативними чинниками, що, по-перше, не залежать від його волі, подруге, доводить відсутність вини в діях відповідача, по-третє, нікчемністю правочину;
- АТ «НАЕК «Енергоатом» відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України та формуванні її експортного потенціалу;
- АТ «НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення як державний лідер галузі, від діяльності якого безпосередньо залежить енергетична безпека та економічна стійкість країни.
За таких підстав, на думку відповідача та враховуючи вищезазначене, відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/3655/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.09.22 між національним науковим центром “Харківський фізико-технічний інститут» (Виконавець) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) укладено договір про надання послуг № 172/22/48-121-04-22-11291 (договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, за даним договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги: ДК 021:2015 - 71330000-0 Інженерні послуги (послуга: «Розробка звіту з підтвердження виконання проектних критеріїв для енергоблока № 3 ВП ЗАЕС»).
Згідно із п. 2.1. договору, вартість послуг за цим договором визначається протоколом узгодження договірної ціни (невід'ємний додаток № 1 до договору) складає: 334 026,42 грн, крім того ПДВ 66 805,28 грн, разом 400 831,70 грн.
Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата наданих послуг за договором здійснюється наступним чином: аванс в розмірі 75 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 15 000,00 грн, разом - 90 000,00 грн протягом 10 робочих днів після підписання даного договору. Остаточна оплата в сумі 259 026,42 грн. Крім того, ПДВ 51 805,28 грн. Разом - 310 831,70 грн буде проводитись протягом 60 календарних днів від дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
У відповідності до п. 3.1. договору, Виконавець зобов'язується надати послуги в строк: серпень-вересень 2022 року, згідно з календарним планом (невід'ємний додаток № 2 до договору).
Сторони встановили, що умови даного договору застосовуються до взаємовідносин між ними, які виникли до його укладання (згідно п. 3 ст. 631 ЦК України), а саме з 16.08.22 (п. 3.2. договору).
Згідно із п. 4.1. договору, приймання та оцінка наданих послуг здійснюється у відповідності з п. А.4 Технічної специфікації (невід'ємний додаток № 2 до договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, технічний звіт розробляється Виконавцем та направляється Замовнику в обсязі згідно з п. А.5 Технічної специфікації (невід'ємний додаток № 2 до договору).
Пунктом 4.3. договору визначено, що при завершенні надання послуг Виконавець представляє Замовнику документи у відповідності з п. А.5.4 Технічної специфікації (невід'ємний додаток № 2 до договору) та акта здачі-приймання наданих послуг у 4-х примірниках для оформлення.
Замовник протягом 10 днів від дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити його Виконавцеві оформлений зі своєї сторони або мотивоване відмовлення від приймання результатів послуг (п. 4.4. договору).
У відповідності до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.
Згідно із п. 6.2. договору, Виконавець зобов'язується, зокрема: забезпечити надання послуг відповідно до умов договору, діючих норм та персоналом відповідної кваліфікації (п.п. 6.2.1.); вчасно здати Замовнику послуги за актом здачі-приймання наданих послуг (п.п. 6.2.2.).
Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. договору визначено, що Замовник зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг на умовах даного договору.
Відповідно до п. п. 9.1.-9.3. договору, всі спори, які можуть виникати з даного договору, сторони спробують вирішити угодою (п. 9.1.). Досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов'язковим (п. 9.2.). Якщо сторони не дійдуть згоди при розгляді виниклого спору, спір передається на вирішення у відповідний господарський суд за місцем знаходження відповідача (п. 9.3.).
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.22 (п. 11.1. договору).
30.09.22 між національним науковим центром “Харківський фізико-технічний інститут» (Підрядник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) укладено та підписано акт № 1 по договору № 172/22/48-121-04-22-11291 від 12.09.22, тема: «Розробка звіту з підтвердження виконання проектних критеріїв для енергоблока № 3 ВП ЗАЕС» ДК 021:2015 - 71330000-0 Інженерні послуги, про те, що надані за договором послуги задовольняють умовам договору № 172/22/48-121-04-22-11291 від 12.09.22, відповідають вимогам Замовника та надані в повному обсязі. Стислий зміст виконаних робіт: підготовлено технічний звіт «Підтвердження виконання проектних критеріїв для 34-го паливного завантаження енергоблоку № 3 ЗАЕС», № 12-3-678, реакція 0. Договірна ціна виконаних робіт - 334 026,42 грн,крім того ПДВ (20 %) - 66 805,28 грн. Всього - 400 831,70 грн. Загальна сума авансу, перерахованого за виконані роботи, склала: 0,00 грн. Належить до перерахування - 400 831,70 грн, у т.ч. ПДВ (20 %) - 66 805,28 грн.
Згідно із банківською випискою позивача за період 01.11.22, ДП “НАЕК “Енергоатом» сплатив (перерахував) кошти позивачу у розмірі 90 000,00 грн з призначенням платежу: «Розробка звіту для енергоблока №3. Договір № 172/22/48-121-04-22-11291 від 12.09.22 …».
Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період січень-березень 2023 року між позивачем та відповідачем, який підписано та скріплено печатками обох сторін, у останнього обліковується заборгованість перед позивачем на загальну суму 621 663,40 грн, у т.ч. заборгованість за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у розмірі 310 831,70 грн.
Листами за вих. від 25.04.23 № 12-00/07-36вс, від 25.09.23 № 12-00/07-92вс-775вс, від 06.12.23 № 12-00/07-115вс, від 10.06.25 № 12-00/07-55вс-640вс, від 10.06.25 № 12-00/07-56вс-641вс та від 03.10.25 № 12-00/07-91вс-1106вс, ННЦ “ХФТІ» прохало відповідача погасити заборгованість у розмірі 621 663,40 грн у т.ч. заборгованість за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у розмірі 310 831,70 грн.
Листами за вих. від 30.06.25 № 21-5398/42-вих та від 16.10.25 № 21-8729/28-вих, АТ “НАЕК “Енергоатом» в особі філії “ВП “ЗАЕС» АТ “НАЕК “Енергоатом» повідомило ННЦ “ХФТІ» що з 24.02.22 відповідачу перешкоджає належному виконанню своїх обов'язків щодо погашення кредиторських зобов'язань введення в Україні режиму воєнного стану та настання виняткових обставин в зв'язку з цим. Винятковими обставинами, зокрема, є: воєнний стан, окупація Енергодарської територіальної громади, на якій розташована філія «ВП «ЗАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», зупинення її роботи та інше. Через втрату промислового майданчику Запорізької АЕС, яка генерувала 43 % встановленої потужності всіх АЕС АТ «НАЕК «Енергоатом», у енергосистемі України наявний дефіцит електроенергії. В умовах постійних обстрілів критичної інфраструктури, в т.ч. підприємств генерації та розподілу електричної енергії, критично важливою є здатність атомної енергетики стабільно та надійно виконувати роботу з генерації електричної енергії. Питання забезпечення безпеки є приорітетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом». А тому, відповідно, наявні ресурси, в т.ч. грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» вимушено спрямувати в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. У разі покращення ситуації, кредиторська заборгованість філії «ВП «ЗАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» буде погашена.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт надання послуг підтверджується належним чином засвідченою копією акту від 30.09.22 № 1, яка долучена до матеріалів цієї справи.
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, п. 2.1. договору передбачено, що загальна сума договору - 400 831,70 грн.
Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата наданих послуг за договором здійснюється наступним чином: аванс в розмірі 75 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 15 000,00 грн, разом - 90 000,00 грн протягом 10 робочих днів після підписання даного договору. Остаточна оплата в сумі 259 026,42 грн. Крім того, ПДВ 51 805,28 грн, разом - 310 831,70 грн буде проводитись протягом 60 календарних днів від дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідач свого обов'язку щодо оплати позивачу за надані послуги обумовленого у договорі виконав не в повному обсязі, сплативши лише 90 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою позивача за період 01.11.22.
А тому, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги згідно договору про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 у розмірі 310 831,70 грн.
Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та суду не надано.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не заперечується надання послуг за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 на суму 400 831,70 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 310 831,70 грн суми основного боргу. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 84 436,18 грн індексу інфляції за період з грудня 2022 року по жовтень 2025 року та 28 025,95 грн 3 % річних за період з 30.11.22 по 01.12.25.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Судом встановлено, що граничний строк оплати за надані послуги за договором про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 становить 29.11.22 (30.09.22 (дата надання послуг згідно акту від 30.09.22 № 1) + 60 днів (відповідно до п. 2.2. договору), а тому прострочка виконання заборгованості розпочинається з 30.11.22.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунок 3 % річних, а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 28 025,95 грн 3 % річних.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунок індексу інфляції (інфляційних втрат), а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 84 436,18 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).
Отже, позивачем доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Відповідач належними, допустимими та достовірними доказами не спростував доводів позивача щодо порушення відповідачем строку виконання грошових зобов'язань.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Наведене вище в тексті цього рішення спростовує всі доводи АТ “НАЕК “Енергоатом» в особі філії “ВП “ЗАЕС» АТ “НАЕК “Енергоатом» щодо правових підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі.
При цьому, надуманими та безпідставними судом визнаються твердження відповідача про те, що:
- оскільки він (відповідач) належить до державного сектору економіки, неможливість своєчасного виконання ним грошового зобов'язання за договором у справі викликана об'єктивними негативними чинниками, що не залежать від волі відповідача, доводять відсутність вини в діях цього учасника договірних відносин та виключають підставу відповідальності за порушення грошового зобов'язання;
- на думку відповідача договір про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 в силу ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемним. При цьому, відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що вказаний договір, виходячи із його змісту, підписаний уповноваженими особами сторін договору в місті Харкові 12.09.22, тобто на підконтрольній державі Україна території та після спливу більше ніж 6 місяців від дати введення в Україні воєнного стану через військове вторгнення рійськ рф на територію України та тимчасову окупацію території Запорізької області (у т.ч. міста Енергодар).
Крім того, суд звертає увагу відповідача (його представника) на ту обставину, що відповідачем у цій справі є юридична особа - акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (з місцезнаходженням по вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964), а не філія “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом».
Судом досліджено та встановлено, що жодним чином на вирішення даної справи не впливає питання відносно території виконання договору (переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в т.ч. автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами) та наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки договір про надання послуг від 12.09.22 № 172/22/48-121-04-22-11291 виконувався на підставі лише документів, які були надані Замовником (відповідачем) позивачу у відповідності до Технічної специфікації (невід'ємний додаток № 2 до договору).
Наведені вище в тексті цього рішення твердження відповідача (його представника) не спростовують факту не виконання відповідачем у цій справі умов договору (зазначеного вище) та не звільняє АТ “НАЕК “Енергоатом» в особі філії “ВП “ЗАЕС» АТ “НАЕК “Енергоатом» від відповідальності за не виконання умов такого договору у повному обсязі.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.25 в розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 423 293,83 грн. складає: 423 293,83 грн. х 1,5 % = 6 349,41 грн.
При цьому, згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
А тому, як наслідок, судовий збір у справі № 908/3655/25 повинен становити 5 079,53 грн.
Згідно із платіжною інструкцією від 02.12.25 № 335 позивач за розгляд позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 6 349,41 грн.
З наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 1 269,88 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
А тому, вказана сума переплати судового збору в розмірі 1 269,88 грн має (може) бути повернута позивачеві у випадку надходження до суду відповідного клопотання щодо повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 1 269,88 грн.
Витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 079,53 грн відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут» (61108, м. Харків, вул. Академічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 14312223) - 310 831 (триста десять тисяч вісімсот тридцять одну) грн 70 коп. основного боргу, 84 436 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн 18 коп. індексу фніляції (інфляційних втрат), 28 025 (двадцять вісім тисяч двадцять п'ять) грн 95 коп. 3 % річних та 5 079 (п'ять тисяч сімдесят дев'ять) грн 53 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.02.26.
Суддя В.Л. Корсун