номер провадження справи 6/177/25
04.02.2026 Справа № 908/3093/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/3093/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»(69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15)
до відповідача: Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Райффайзен банк» (ЄДРПОУ - 14305909, юридична адреса:01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4-а)
про зняття арешту,
за участю представників сторін:
від позивача - Ємельянова О. О., адвокат, ордер АР №1273932 від 30.10.2025;
від відповідача - Болобан Д.А. (самопредставництво), виписка з ЄДР;
від третьої особи - не з'явився.
Процесуальні дії по справі.
06.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №3397/08-07/25 (документ сформований в системі Електронний суд 06.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» до відповідача: Головного управління ДПС у Запорізькій області про зняття арешту, накладеного на грошові кошти у сумі 2 769 263,80 грн у АТ «Райффайзен Банк».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.10.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3093/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3093/25, присвоєно справі номер провадження 6/177/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 06.11.2025 об 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 06.11.2025 підготовче засідання відкладено на 27.11.2025 об 11 год. 30 хв., яке за клопотанням позивача було відкладено на 11.12.2025 о 10 год. 00 хв.
В підготовчому засіданні 11.12.2025 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 24177/08-08/25) та постановлено розглядати позовні вимоги такого змісту: скасувати арешт, накладений на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» у сумі 2 769 263,80 грн. у АТ «Райффайзен Банк» на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 08 жовтня 2012 року за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201. Ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Райффайзен банк». Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 06.01.2026 о 10 год. 30 хв.
06.01.2026 господарський суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі № 908/3093/25 та призначити справу № 908/3093/25 до розгляду по суті на 21.01.2026 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 21.01.2026 суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача, оголосив короткий зміст пояснення третьої особи та оголосив перерву судовому засіданні до 04.02.2026 об 11 год. 00 хв.
В судове засідання 04.02.2026 представник третьої особи до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 21.01.2026 направлена до його електронного кабінету та доставлена 22.01.2026 о 14 год. 2 хв. За текстом пояснення від 22.12.2025 представник АТ «Райффайзен Банк» просив розглядати справу № 908/3093/25 без участі та присутності його представника.
Ураховуючи належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи без участі представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника третьої особи.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові. Представник відповідача проти позову заперечив.
В судовому засіданні 04.02.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстав для звернення до суду з позовом позивач зазначив, що 08 жовтня 2012 року суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М. за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201, було винесено постанову про накладання арешту на грошові кошти у сумі 2 769 263,80 грн, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3», ЄДРПОУ 25477298, в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (справа № 4/0808/1261/2012).
19 жовтня 2012 року суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Беклеміщевим О.В. скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровной О.І. від 28.09.2012р. про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «МКК № 3» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задоволено. Постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровной О.І. від 28.09.2012р. про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «МКК № 3» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відмінено.
Указує, що за інформацією АТ «Райффайзен Банк», арешт на грошові кошти за вказаною постановою досі накладено, що не дає позивачеві змоги користуватися рахунком у АТ «Райфайзен Банк». Позивач повідомляє, що звертався до Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо зняття арешту накладеного на грошові кошти ТОВ «МКК № 3». 12 серпня 2025 року від ГУ ДПС в Запорізькій області (м. Запоріжжя) надійшла відповідь вих. № 34569/6/08-01-05-01-10 від 06.08.2025р., в якій зазначено, що повноваження податкової міліції перейшли до Бюро економічної безпеки України. ТОВ «Мокрянський камяний карєр №3 » зазначає, що 19 серпня 2025 року звернувся до БЕБ України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 31) з проханням зняти арешт, накладений на грошові кошти Товариства. У своїй відповіді № 11/6/4.7.1/24460-25 від 19.09.2025р. БЕБ України повідомив про те, що згідно з положеннями Закону України від 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України не є правонаступником завдань та функцій, майна, прав та обов'язків як Державної фіскальної служби, так і інших фінансових органів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки України» БЕБ України розпочало свою діяльність з 24 листопада 2021 року, і передачі підлягали лише ті справи, які на день початку діяльності БЕБ України перебували на стадії досудового розслідування.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. № 24177/08-08/25) позивач просить суд скасувати арешт, накладений на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» у сумі 2 769 263,80 грн у АТ «Райффайзен Банк» на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 08 жовтня 2012 року за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяві від 28.10.2025 зазначив, що 18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», відповідно до якої утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац 6 пункту 2 Постанови № 1200). Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням від 21 серпня 2019 року №682-р «Питання Державної податкової служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682- р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску. Разом з тим згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 року №1493-р Уряд погодився з пропозицією Бюро економічної безпеки про початок його діяльності та можливістю виконання зазначеним Бюро функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Зазначені повноваження перейшли до БЕБ від податкової міліції, яка продовжувала їх виконувати до дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності БЕБ (абзац третій пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (зі змінами)). Відповідно до п.1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 р. №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», вказано, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть , що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Оскільки арешт, про який Позивач зазначив у своєму позові, накладався ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 08.10.2012 р. за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у Головного управління ДПС у Запорізькій області відсутні повноваження щодо зняття цього арешту.
У відзиві від 17.12.2025 відповідач заперечував проти задоволення позову з аналогічних підстав, зазначених у відзиві від 28.10.2025.
22.12.2025 АТ «Райффайзен Банк» надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 18.12.2000 року Банком було відкрито поточний рахунок ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» та здійснювалось його обслуговування. 11.10.2012 року у зв'язку із надходженням на виконання до Банку постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2012 року у справі №4/0808/1261/2012, винесеної за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201(далі - Постанова від 08.10.2012), Банком на виконання постанови суду було накладено арешт на грошові кошти на банківському рахунку Позивача № НОМЕР_1 в межах суми 2 769 263,80 грн.
Документ про арешт коштів банк і надалі обліковує на відповідному позабалансовому рахунку. Кошти, арештовані на рахунку платника, банк перераховує та обліковує на відповідному балансовому рахунку для подальшого виконання платіжної інструкції стягувача в разі її надходження. 25.11.2013 у зв'язку із внутрішньою реорганізацією Банку та зміною банківських реквізитів за ініціативою Банку поточний рахунок Позивача № 260001108 було закрито з відкриттям нового поточного рахунку № 26008419787 і арешт коштів за Постановою від 08.10.2012 продовжував обліковуватися на новому рахунку. 29.04.2024 поточний рахунок Позивача № НОМЕР_2 було закрито за ініціативою Банку у зв'язку із неактивністю рахунку. Постанова від 08.10.2012 надалі обліковується на відповідному позабалансовому рахунку, а арештовані кошти в сумі 40 грн 53 коп. перенесені на балансовий рахунок №290382152285. Враховуючи вищевикладене, Банком у відповідності до законодавства було накладено арешт на кошти Позивача відповідно до Постанови від 08.10.2012, який не припинявся попри закриття та зміну рахунків, а арештовані кошти належним чином обліковуються на балансовому рахунку для подальшого виконання платіжної інструкції стягувача.
Банк зауважив, що не отримував від компетентних органів процесуального рішення, яке б прямо скасовувало Постанову від 08.10.2012 або зобов'язувало Банк припинити виконання арешту. Відсутність такого рішення у Банку зумовлює продовження виконання чинного судового акта. Таким чином, Банк діє відповідно до вимог законодавства та неупереджено виконує чинний судовий акт. Зняття арешту Банком можливе виключно після отримання належним чином оформленого процесуального рішення компетентного органу про скасування арешту, до цього моменту правові підстави та повноваження для такої дії відсутні.
За змістом письмових пояснень від 01.02.2026 (вх. №2453/08-08/26) позивач вважає ГУ ДПС України у Запорізькій області належним відповідач за даним позовом.
02.02.2026 від позивача до суду надійшла заява (вх. №2456/08-08/26, сформована в системі Електронний суд 01.02.2026), якою позивач просив суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДФС України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166). В якості підстав для звернення з таким клопотанням на стадії розгляду справи по суті зазначив, що позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу для залучення ГУ ДФС у Запорізькій області, що підтверджується листуванням, даним до позову. Зауважує, що про такі підстави дізнався лише під час вступного слова представника відповідача.
Розглянувши таке клопотання позивача, суд на підставі частини 2 ст. 207 ГПК України залишив його без розгляду.
Так, частиною 2 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Посилання представника позивача, що останній не знав і не міг знати про наявність підстав для залучення до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДФС України у Запорізькій області до проголошення представником відповідача вступного слова, суд не вважає обґрунтованими. Так, відповідач як у відзиві, так і під час вступного слова, посилався на приписи нормативно-правових актів, якими врегульований порядок реорганізації органів ДФС та передачі ними своїх прав, обов'язків та майна новоутвореним центральним органам виконавчої влади. Відтак, вказані обставини не можна вважати такими, що не були відомими позивачеві на час подання позову та на стадії підготовчого провадження.
Статтею 207 ГПК України передбачено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
На підставі наведеного, оскільки позивачем не було наведено причин, які б суд міг визнати поважними, неподання заяви позивачем про залучення співвідповідача на стадії підготовчого провадження, суд залишив таке клопотання без розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
08.10.2012 року суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М. за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201, винесено постанову у справі №4/0808/1261/2012, якою накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 769 263,80 грн, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3», ЄДРПОУ 25477298, в Запорізькій обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».
19.10.2012 року суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Беклеміщевим О.В. скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. від 28.09.2012р. про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «МКК № 3» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задоволено. Постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровной О.І. від 28.09.2012р. про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «МКК № 3» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відмінено.
За інформацією АТ «Райффайзен Банк», Постанова від 08.10.2012 надалі обліковується на відповідному позабалансовому рахунку.
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з листом вих. №221 від 21.07.2025 щодо зняття арешту, накладеного на грошові кошти ТОВ «МКК № 3».
У відповідь ГУ ДПС в Запорізькій області (м. Запоріжжя) листом № 34569/6/08-01-05-01-10 від 06.08.2025р. повідомило, що повноваження податкової міліції перейшли до Бюро економічної безпеки України та зауважило, що у нього відсутні повноваження щодо зняття цього арешту
19 серпня 2025 року позивач звернувся до БЕБ України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 31) з проханням зняти арешт, накладений на грошові кошти Товариства.
У своїй відповіді № 11/6/4.7.1/24460-25 від 19.09.2025р. БЕБ України повідомило про те, що згідно з положеннями Закону України від 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України не є правонаступником завдань та функцій, майна, прав та обов'язків як Державної фіскальної служби, так і інших фінансових органів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки України» БЕБ України розпочало свою діяльність з 24 листопада 2021 року, і передачі підлягали лише ті справи, які на день початку діяльності БЕБ України перебували на стадії досудового розслідування.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини першої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Щодо належного відповідача у даній справі.
Державну податкову службу України було створено рішенням Ради Міністрів УРСР вiд 12.04.1990 № 70.
Верховна Рада УРСР 04.12.1990 ухвалила Закон «Про державну податкову службу в Українській РСР», відповідно до якого Державна податкова служба складалась з Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
На виконання наказу ДПА від 06.07.2003 №355 «Про організаційну структуру органів державної податкової служби» та згідно з наказом ДПА у Запорізькій області від 26.08.2003 № 315 «Про затвердження організаційної структури та змін до штатного розпису», до структури податкової адміністрації входила Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин (2012 рік), функції та повноваження щодо здійсненням контролю за додержанням податкового законодавства у місті Запоріжжі здійснювались Державною податковою службою та, зокрема, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 була утворена Державна фіскальна служба України на базі Міністерства доходів і зборів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головне управління ДФС у Запорізькій області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Цією ж постановою визначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Також постановлено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17 (провадження № 61-35013св18) вказано, що «позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України».
Крім того зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21).
На підставі наведеного суд виснує, що Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області як правонаступник Головного управління ДФС у Запорізькій області є належним відповідачем в цій справі.
Щодо юрисдикції господарського суду.
У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладено на майно особи за правилами КПК України 1960 року та завершеного у порядку, передбаченому КПК України 1960 року. Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Ураховуючи правові підстави цього позову, а також те, що предметом позову є скасування арешту з рахунку юридичної особи, накладеного в межах кримінальної справи за правилами КПК України 1960 року та не знятого при в рамках цієї кримінальної справи, в якій постанова слідчого про порушення кримінальної справи була відмінена також за правилами КПК України 1960 року, беручи до уваги суб'єктний склад сторін, убачається наявність спору про захист права власності, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Щодо вимог про зняття арешту.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
До того ж в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод майном вважається законне і обґрунтоване очікування (сподівання отримання ефективного користування правом власності) набуття майна або майнового права в майбутньому.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 391 ЦК України регламентує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки арешт на грошові кошти позивача на банківському рахунку в АТ «Райффайзен Банк» був накладений судом у рамках кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 ст. 212 КК України, метою такого арешту було відшкодування збитків, нанесених державі в ході злочинної діяльності.
Судом установлено, що 19.10.2012 року постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя булла відмінена постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. від 28.09.2012р. про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «МКК № 3» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Отже, з цієї дати фактично відсутня необхідність у подальшому арешті грошових коштів на рахунку позивача в АТ «Райффайзен Банк».
Продовження обліковування арешту на рахунку позивача в АТ «Райффайзен Банк», накладеного Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2012 у справі №4/0808/1261/2012, перешкоджає позивачеві у реалізації прав щодо такого майна.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позивач в інший спосіб, окрім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не має змоги, відтак порушене право позивача підлягає судовому захисту у заявлений спосіб шляхом скасування відповідного обтяження. Вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
На виконання вимог процесуального закону, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки суд не вбачає підстав для висновку, що спір виник внаслідок саме неправильних дій відповідача, на підставі частини 9 ст. 129 ГПК України покладає судові витрати за подання позовної заяви на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-248, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Скасувати арешт, накладений на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (ідентифікаційний код юридичної особи 25477298, 69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15) у сумі 2 769 263,80 грн у АТ «Райффайзен Банк» на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2012 у справі №4/0808/1261/2012 за поданням старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Безкровної О.І. про накладання арешту на банківський рахунок по кримінальній справі № 951201.
Судові витрати за подання позовної заяви покласти на позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 09.02.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько