вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6057/25
За позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 528 895,00 грн. сума основного боргу, 10 617,43 грн. - інфляційні збитки, 103 133,55 грн. пеня згідно п.6.2 договору та судові витрати, мотивуючи неналежним виконанням умов Договору про закупівлю №21/2024 від 05.07.2024.
Господарський суд Дніпропетровської області 11.11.2025 відкрив провадження у справі №904/6057/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом запропоновано Відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивачу, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, Відповідач обізнаний про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа 12.11.2025 о 11:30.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 11.11.2025, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
05.07.2024 сторони уклали Договір про закупівлю № 21/2024 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця нафтопродукти згідно коду ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти, визначені Сторонами в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах Договору.
Відповідно до умов Договору про закупівлю № 21/2024 від 05.07.2024:
1.2. Партією Товару за Договором вважається поставка Товару в обсязі, що визначений за кожною окремою заявкою Покупця.
3.1. Поставка Товару здійснюється Постачальником партіями, за заявкою Покупця, підписаною уповноваженим представником, (далі - Заявка), шляхом передачі Постачальником Покупцю талонів та/або паливних карток, за вибором Покупця. В Заявці зазначається найменування та асортимент Товару (марка палива), кількість (обсяг) партії поставки, представник Покупця, уповноважений на отримання Товару, спосіб поставки Товару (передача талонів та/або із застосуванням паливних карток), у випадку поставки Товару із застосуванням паливних карток, кількість паливних карток, яка повинна бути передана Покупцю разом з відповідною партією Товару, тощо.
3.2. Місце передачі Покупцю талонів та паливних карток: Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська. ІЗ. Місце поставки (місце фактичної заправки автотранспорту Покупця) - АЗС зазначені у Додатку № 2 до Договору та/або додатково будь-які інші АЗС по території України за умовами цього Договору. Постачальник несе всі ризики щодо втрати чи пошкодження Товару до його передачі Покупцю згідно умов Договору.
3.3. Покупець має право безпосереднього вибору АЗС з наведеного у Додатку № 2 до Договору переліку.
3.4. За потребою Покупця, фактична заправка автотранспорту може здійснюватися Постачальником додатково, крім АЗС зазначених у Додатку № 2 до Договору, на будь-яких інших АЗС по території України, на яких можливий відпуск Товару згідно наданих талонів, або паливних карток Постачальника.
3.9. Датою поставки (передачі) Товару є дата отримання Покупцем Товару від Постачальника шляхом передачі йому Талонів та/або дата зарахування відповідного обсягу Товару на Рахунок Покупця в Електронному кабінеті Покупця у разі застосування Паливних карток. Датою фактичної поставки (відпуску) Товару Покупцю вважається дата фактичної заправки автотранспортного засобу Покупця на відповідній АЗС.
3.10. Обов'язок передачі (відпуску) Товару Покупцю покладається на Постачальника. При цьому право власності на Товар у талонах переходить від Постачальника до Покупця в момент приймання-передачі талонів, а у випадку поставки Товару із застосування паливних карток - з моменту зарахування відповідного обсягу Товару на Рахунок Покупця в Електронному кабінеті Покупця, що підтверджується підписаними Сторонами Первинними документами на Товар. Зарахування Товару на Рахунок Покупця здійснюється Постачальником в день підписання Сторонами Первинних документів на Товар про що останнім надається відповідне письмове підтвердження.
3.12. Прийнятий за Талонами/Паливними картками Товар знаходиться на відповідальному зберіганні у Постачальника до моменту відпуску Товару Покупцю на АЗС (фактичної заправки автотранспорту Покупця), про що за вимогою Покупця може складатися Акт приймання-передачі на відповідальне зберігання Товару (складається в двох примірниках, з зазначенням найменування, асортименту та кількісті Товару).
Строк відповідального зберігання Товару повинен бути не менше строку дії талонів/паливних карток, що визначений в пункті 5 Додатку 1 до цього Договору.
Вартість відповідального зберігання протягом строку дії талонів або паливних карток включено до ціни Товару. Ризики випадкового знищення або випадкового псування Товару переходять до Покупця з моменту одержання (відпуску) Товару по талонах та/або паливних картках на АЗС.
4.1. Загальна ціна Договору відповідно до розрахунків, визначених Сторонами у Специфікації (додаток 1 до цього Договору) становить: 562 375,00 грн (п'ятсот шістдесят дві тисячі триста сімдесят п'ять грн. 00коп.), у тому числі ПДВ: 93 729,17 (дев'ятсот три тисячі сімсот двадцять дев'ять грн. 17коп.) грн. Загальна ціна (вартість) Договору включає в себе всі податки, збори, необхідні платежі, що сплачуються або мають бути сплачені згідно із законодавством України, а також витрати з транспортування до місця поставки, розвантаження, зберігання Товару Покупцю на АЗС, навантаження (відпуск Товару Покупцю на АЗС) та всі інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням Договору.
6.2. За порушення строків виконання зобов'язань за Договором або умов зобов'язань щодо якості Товару Постачальник несе відповідальність та сплачує Покупцю штрафні санкції у розмірі та порядку відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, а саме пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, за яким порушено зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості такого Товару.
7.1 Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін (за умови використання) та діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором.
Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із Сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою Стороною свого зобов'язання за Договором.
7.2. Покупець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Постачальником, повідомивши його про це у строк за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу Постачальника із зазначенням дати розірвання Договору. В цьому випадку, Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Покупця.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором в частині оплати товару, Позивач надав платіжну інструкцію № 1251 від 19.09.2024 на суму 562 375,00 грн.
Позивач отримав від Відповідача скретч-картки на 3880 літрів дизпалива та 6550 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною № 0001/0001570 від 19.09.2024 на суму 562 375,00 грн.
Однак, за даними Позивача, станом на 25.02.2025, на відповідних АЗС паливо не відпускається. У Позивача залишаються неотоварені скретч-картки на пальне загальною кількістю бензину А-95 на 6390 літрів на загальну суму 354 645,00 грн., Дизпалива на 3400 літрів на загальну суму 174 250,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, Позивач направив Відповідачеві листа від 27.02.2025 №1548/16/18-28-17-22 з актами про нездійснення відпуску товару від 25.02.2025 та з вимогою направити представника Відповідача до Позивача у строк, що не перевищує один робочий день з моменту отримання даного листа, з метою складання спільного Акту про нездійснення відпуску товару.
Позивач на борг Відповідача нарахував 103 133,55 грн. - пені на підставі п. 6.2 Договору та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 10 617,43 грн. - індексу інфляції.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, факт непоставки Відповідачем товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.
Так, Позивач наполягає, що Відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару (палива) за Договором на загальну суму 528 895,00 грн. (196 cкретч-карток номіналом 30 літрів та 51 скретч-картка номіналом 10 літрів по 55,50 грн/л, 82 скретч картки номіналом 30 літрів, 84 скретч картки номіналом 10 літрів, 5 скретч карток номіналом по 20 л по 51,25 грн/літр), оскільки на погоджених сторонами АЗС відсутнє пальне.
Сторони у п. 3.16 Договору погодили, що у разі відмови відпуску Товару транспортним засобам Покупця на АЗС, зазначених в Додатку №2 до цього Договору, працівник Покупця спільно з представником (оператором, працівником) АЗС, а у разі їх відмови в участі при складанні документу - самостійно, складає Акт про не здійснення відпуску Товару за Договором у 2 (двох) примірниках.
Зазначений Акт направляється Постачальнику із викликом для прибуття до відповідної АЗС. Направлення Акту здійснюється Покупцем на електронну адресу Постачальника.
3.16.1. Повноважний представник Постачальника зобов'язаний прибути до відповідної АЗС, зазначеної у виклику Покупця, у строк, що не перевищує 1 (один) робочий день з моменту отримання Постачальником такого виклику, для складання спільного з Покупцем Акту про нездійснення відпуску Товару та з'ясування причин не відпуску Товару, попередньо повідомивши Покупця про конкретну дату та час його прибуття, шляхом направлення електронного листа на електронну адресу Покупця.
Позивач, на виконання умов Договору, склав акти про нездійснення відпуску товару за Договором від 25.02.2025 з доданням фото, що підтверджують зазначені обставини.
З метою складання спільного з Покупцем Акту про нездійснення відпуску Товару та з'ясування причин не відпуску Товару Позивач 27.02.2025 направив Відповідачеві листа на електронну пошту та додатково 27.03.2025 Укрпоштою.
Проте, за даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній на виклик Позивача не прибув.
Працівники Позивача склали службову записку від 06.11.2025 відповідно до якої неотовареними залишаються картки у кількості 6 390 літрів бензину А-95 та 3400 літрів дизельного пального.
Доказів поставки товару (пального) в обумовлений сторонами строки, або можливості у Позивача одержати товар протягом спірного строку на відповідних АЗС Відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
Беручи до уваги надані докази (Договір, видаткова накладна, платіжна інструкція, службова записка, акти про нездійснення відпуску товару), відсутність заперечень Відповідача щодо непоставки товару та наявної заборгованості, суд вважає, що Позивач вжив необхідних заходів для належного виконання умов Договору, у зв'язку з чим строк поставки товару настав, товар не поставлено, тому Позивач має право на повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, сума основного боргу обґрунтована, а позовні вимоги в цій частині такі, що підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено правильно та підлягають стягненню у розмірі 10 617 грн. 43 коп. за період з травня 2025 по вересень 2025, розрахунки пені за період з 27.04.2025 по 06.11.2025 проведено неправильно.
За перерахунком суду пеня за період з 27.04.2025 по 06.11.2025 (194 дні) складає 102 605,63 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 528 895,00 грн. - основного боргу, 10 617,43 грн. - індексу інфляції, 102 605,63 грн. - пені, решта вимог не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9 905,06 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1268 від 12.09.2025.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви Позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7 711,75 грн (642 645,98*1,5% * коефіцієнт 0,8).
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, Позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 2 193,31 грн.
Судовий збір в розмірі 2 193,31 грн. може бути повернуто Позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача, виходячи з положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до зазначеного порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 99, код 44604267) на користь Головного управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська обл., місто Суми, вул. Іллінська, будинок 13, код 43995469) 528 895,00 грн. - попередньої оплати, 10 617 грн. 43 коп. - інфляційних втрат, 102 605 грн. 63 коп. - пені, 7 705 грн. 42 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков