вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6437/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Семикіна Лариса Вікторівна, посвідчення № 0992, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості за договором на капітальну закупівлю №1588 від 26.07.2021.
Ціна позову складається з наступних сум:
- основний борг у розмірі 3 816 843,23грн.,
- інфляційні втрати в розмірі 360 558,42 грн.,
- 3% річних у розмірі 114 247,90 грн.
Ухвалою від 19.11.2025 позовну заяву залишено без руху.
25.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 16.12.2025.
10.12.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить:
- закрити провадження у справі № 904/6437/25 в частині стягнення суми основного боргу за Договором на капітальну закупівлю № 1588 від 26.07.2021 р. у розмірі 3 816 843, 23 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
- прийняти Заяву Відповідача про визнання позовних вимог ТОВ "СТРОЙ ЮА" у справі № 904/6437/25 в частині стягнення суми 46 893,79 грн - 3% річних та 38 179,68 грн - інфляційного збільшення боргу, а всього 85 073,47 грн.
- вирішити питання про розподіл судових витрат у справі № 904/6437/25 з урахуванням ч. 1 ст. 130 ГПК України та покласти на Відповідача (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) 50% судового збору від визнаної Відповідачем суми боргу.
В судовому засіданні 16.12.2025 оголошено перерву до 13.01.2026.
12.01.2026 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог :
- зменшити розмір позовних вимог, виключивши з них вимогу про стягнення основної суми боргу у зв'язку з її повним погашенням Відповідачем.
- зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, до суми яка визнається Відповідачем по справі в його заяві, а саме 46 893,79 грн. - 3% річних та 38 179,68 грн. - інфляційного збільшення боргу, а всього 85 073,47 грн. та продовжити розгляд справи в частині даних позовних вимог.
- повернути Позивачу з Державного бюджету судовий збір у зв'язку з зменшенням розміру позовних вимог, у розмірі переплаченої суми.
12.01.2026 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності.
В судовому засіданні 13.01.2026 Відповідач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 13.01.2026 позивача зобов'язано надати розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в сумі зазначеної в заяві про зменшення позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 03.02.2026.
28.01.2026 від позивача надійшла заява про проведення засідання без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
03.02.2026 позивач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Відповідач підтримав свою правову позиції.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
03.02.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на капітальну закупівлю №1588 від 26.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості робіт.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що підставою для повної остаточної оплати всіх виконаних Підрядником робіт за Договором, частка якої становить 5% вартості відповідного об'єму робіт, є виконання Позивачем (Підрядником) свого зобов'язання щодо введення об'єкта в експлуатацію та складення і підписання ним відповідного Акту попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому.
Відсутність Акту попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому, відповідно до умов Договору та Додаткової угоди № 7 від 21.08.2023 р. - є підставою для реалізації Замовником свого права на притримання відповідного платежу на користь Підрядника до моменту отримання від останнього зазначеного Акту. В такому разі строк оплати починає спливати від дати отримання Замовником останнього документу або настання останньої з умов оплати.
Відповідач повідомив, що Акт попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому був оформлений та підписаний сторонами Договору у вигляді Акту остаточного приймання об'єкту за № 649-ГД від 28.05.2025 р.
Форма і зміст підписаного сторонами Акту № 649-ГД від 28.05.2025 р. повністю відповідає наведеній в додатку 16 до Договору формі Акт попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому.
Відповідач вказує, що Акт остаточного приймання об'єкту за № 649-ГД від 28.05.2025 р. є підставою для сплати 5 % вартості відповідного об'єму виконаних робіт за Договором, протягом 30 календарних днів з моменту його підписання сторонами.
Крім того, Відповідач зазначає, що з Акту звірки взаємних розрахунків за Договором № 1588, складеному Позивачем, вбачається, що загальна вартість виконаних робіт становила 153 624 770, 42 грн, відповідно 5 % вартості цих робіт складає 7 681 238,52 грн. Оскільки Додатковими угодами № 5 від 07.02.2023 р., № 8 від 29.02.2024 р., № 9 від 29.04.2024 р., № 10 від 09.07.2024 р. та № 11 від 22.05.2025 р. вартість робіт і, відповідно. Специфікація (Додаток 1) до Договору постійно змінювались, то несплаченою Відповідачем (Замовником) станом на 28.05.2025 р. (станом на день підписання Акту остаточного приймання об'єкту за № 649-ГД від 28.05.2025 р.) залишилась сума виконаних робіт у розмірі 5 816 843,23 грн.
Відповідач стверджує, що на день звернення з даним позовом, після підписання Акту остаточного приймання об'єкту від 28.05.2025 р., Відповідачем сплачено 2 000 000,00 грн, що не заперечується Позивачем та відображено останнім в Акті звірки взаємних розрахунків за Договором № 1588.
Відповідач зазначає, що визнає суму основного боргу за Договором на капітальну закупівлю № 1588 від 26.07.2021 р. у розмірі 3 816 843,23 грн, та повідомив про сплату цієї суми боргу 28.11.2025 р.(платіжна інструкція № 600030933) та просить на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу за Договором на капітальну закупівлю № 1588 від 26.07.2021 р. у розмірі 3 816 843, 23 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
Щодо стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 114 247,90 грн та інфляційного збільшення боргу у сумі 360 558,42 грн Відповідачем вимоги визнаються тільки частково, оскільки: Акт попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому був оформлений та підписаний сторонами Договору 28.05.2025 р. у вигляді Акту остаточного приймання об'єкту за № 649-ГД, такий Акт, згідно умов Договору та додатків до нього, є підставою для сплати 5 % вартості відповідного об'єму виконаних робіт за Договором, протягом 30 календарних днів з моменту його підписання сторонами, станом на день підписання Акту остаточного приймання об'єкту № 649-ГД сума несплачених Відповідачем виконаних робіт становила 5 816 843,23 грн, тобто в межах 5 % вартості всіх виконаних Позивачем робіт та поставлених товарів, Відповідач (Замовник) мав сплатити вказану суму виконаних робіт у розмірі 5 816 843,23 грн до 27.06.2025 р. (включно), тобто протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту остаточного приймання об'єкту від 28.05.2025 р.
Відповідач вважає, що прострочення по сплаті суми боргу у розмірі 5 816 843,23 грн настало для Відповідача з 28.06.2025 р. При цьому, 18.07.2025 р., як зазначає і Позивач, Відповідачем частково сплачена вказана сума боргу у розмірі 2 000 000,00 грн.
Відповідач надав контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Відтак Відповідачем частково визнаються позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу у сумі: 46 893,79 грн - 3 % річних та у сумі 38 179,68 грн - інфляційне збільшення, а всього у сумі 85 073,47 грн.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання договору на капітальну закупівлю №1588 від 26.07.2021, правомірність нарахування штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, 26.07.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» (Підрядник) та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовник) було укладено Договір на капітальну закупівлю №1588 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов'язується виконати свої зобов'язання, що вказані у п.2.1. даного Договору у встановлений в цьому Договорі строк (строки) на об'єкті «Реконструкція хвостосховища «Миролюбівка» нарощування дамб до позначки 165,0 м» (далі - Об'єкт) у повному обсязі основних та супутніх зобов'язань згідно Технічного завдання (додаток 4 до цього Договору) та Технічної пропозиції Підрядника (Додаток 13 до цього Договору) та інших визначених цим Договором умов, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити за них визначену в Договорі плату.
Умови щодо Договірної ціни зобов'язань Підрядника передбачених у Договорі, наведені у Додатку №1 до Договору. (п. 2.1. договору).
Відповідно до п.2.4. Договору, Вартість договору включає в себе компенсацію будь-яких та всіх понесених Підрядником витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору, вартість всього Устаткування, яке має бути виготовлене та/або поставлене Замовнику, та вартість (ціна) виконання всіх Робіт і надання Послуг, які передбачені умовами цього Договору, в тому числі але не обмежуючись, включає в себе винагороду за виконання проектно-дослідних та дослідно-конструкторських, монтажних, будівельних та інших робіт і послуг, надання Замовнику прав на використання Устаткування, майнових прав на використання об'єктів права інтелектуальної власності, права власності на промислові зразки щодо розробок, матеріалів та спеціального інструменту, стандартного програмного забезпечення та/або програмного забезпечення Підрядника, зазначеного в додатку 9 «Стандартне програмне забезпечення, програмне забезпечення Підрядника», який є невід'ємною частиною даного Договору, та інших об'єктів права інтелектуальної власності, необхідних для експлуатацію, контролю, обслуговування Робіт та/або Послуг та/або Устаткування або будь-якої їх частини та всіх операцій стосовно Робіт та/або Послуг та/або Устаткування або будь-якої їх частини.
Відповідно до п.3.1. Договору, оплата за цим Договором здійснюється Замовником у строки визначені Умовами оплати (Додаток 3 до цього Договору) на підставі рахунку-фактури Підрядника, яка повинна містити юридичний номер Договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер Підрядника, під яким він зареєстрований в SAP.
Вартість Договору сплачується Замовником поетапно, згідно з Умовами оплати, які наведені в Додатку 3 до цього Договору. Вартість Договору сплачується за умови належного та вчасного виконання підрядником його зобов'язань за цим Договором. Замовник не зобов'язаний сплачувати будь-яку частину вартості Договору, якщо Підрядник не виконав належним чином своє зобов'язання, за яке має бути сплачена відповідна частина вартості Договору (сплачений відповідний платіж), якщо інше прямо не узгоджено Сторонами (п. 3.5. Договору).
Згідно до п. 5.1 Договору по завершенню виконання кожного окремого обсягу робіт (послуг, поставка устаткування), визначеного в Календарному графіку виконання Договору, Замовник здійснює його приймання. Факт приймання обсягу робіт (послуг) Замовником підтверджується підписаним сторонами Актом виконання (завершення).
Пунктом. 5.2. Договору передбачено, що після повної поставки устаткування, а також завершення усіх робіт (послуг) Підрядник забезпечує попередню прийомку у відповідності до положень Додатків 2 та 3 до цього Договору. Факт здійснення Попередньої прийомки підтверджується підписаним Сторонами Актом попередньої прийомки та вводу в експлуатацію Об'єкту в цілому.
В разі, якщо будь-який із вказаних в статті 5 Договору етапів приймання робіт (послуг) з вини Підрядника не буде завершено підписанням сторонами документу, який підтверджує виконання робіт (послуг) або їх етапу, Замовник має право, з врахуванням вимог законодавства України, вільно використовувати устаткування та результати робіт (послуг) (п. 5.4. Договору).
Згідно Додатку 3 до Договору, оплата здійснюється Замовником Підряднику у національній валюті України за умови надання наступного пакету документів:
1. Акту виконання (завершення) обсягу Робіт, який готує Підрядник на підставі відомостей Устаткування, обсягів Робіт (Послуг), матеріалів, що постачає Підрядник, та Устаткування, встановлене Підрядником у відповідний етап Договору. Акт повинен бути підписаний Замовником та Підрядником та скріплений печатками Замовника та Підрядника.
2. Оригіналу рахунку-фактури Підрядника, складеного згідно з вимогами Договору.
3. Податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи Підрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням строків реєстрації податкової накладної згідно законодавства України.
Строки оплати: 90 % вартості відповідного обсягу протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконання (завершення) обсягу робіт. 10 % вартості робіт відповідного обсягу протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому.
Надалі Сторонами в період з 22.12.2021 р. по 22.05.2025 р. підписані Додаткові угоди №№ 1-11 до Договору.
Водночас, згідно Додатку № 3 до Договору, яким встановлені Умови оплати, в редакції Додаткової угоди № 7 від 21.08.2023 р. до Договору (Додаток №1 до Додаткової угоди №7) Сторони дійшли згоди, що оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється Замовником в наступному порядку: 95% вартості відповідного обсягу робіт (етапу робіт) оплачується Замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Актів виконання (завершення) обсягу робіт. Підставою для оплати певного обсягу (етапу) робіт також є надання Підрядником оригіналу рахунку-фактури та податкової накладної; 5 % вартості відповідного об'єму протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкту в цілому.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 7 до Договору сторони узгодили наступне: В разі ненадання (надання документу неналежної форми чи змісту) Підрядником визначених цим Додатком документів, або не настання вказаних у Додатку умов здійснення оплати, незалежно від причини ненастання такої умови, Замовник має право притримати відповідний платіж на користь Підрядника до моменту отримання від останнього відповідного документу, складеного згідно з вимогами українського законодавства та Договору. В такому разі строк оплати починає спливати від дати отримання Замовником останнього документу або настання останньої з умов оплати.
Позивач зазначає, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» в період з 31.07.2024р. по 29.11.2024р. були виконані для Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» роботи на загальну суму 4 054 724,77 грн., що підтверджується укладеними між сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1.07.2024 від 31.07.2024р., на суму 1 140 034,38 грн., №1.10.2024 від 31.10.2024р., на суму 15 026,77 грн., №1.10.2024/к від 31.10.2024р., на суму 5 338,52 грн., №4.11.2024 від 29.11.2024р., на суму 2 887 552,80 грн., №4.11.2024/к від 29.11.2024р., на суму 6 772,30 грн.
Одночасно з виконанням даних етапів робіт та підписанням вищезазначених актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), Позивачем було пред'явлено Відповідачу до оплати відповідні рахунки та зареєстровані відповідні податкові накладні (а.с. 115-135).
Позивач вказує, що, незважаючи на взаємне підтвердження обсягів виконаних робіт, відсутності будь-яких претензій щодо їх якості з боку Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та належної реєстрації Виконавцем податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, оплату рахунків за виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» роботи, було здійснено не в повному обсязі та не у визначений умовами Договору термін, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3 816 843,23 грн.
Позивач вказує, що неодноразово звертався до Відповідача з вимогою оплатити виниклу заборгованість, направив на адресу Відповідача претензію, проте, зобов'язання Відповідача залишилися невиконані.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Під час розгляду справи Відповідач зазначив, що визнає суму основного боргу за Договором на капітальну закупівлю № 1588 від 26.07.2021 р. у розмірі 3 816 843,23 грн, та повідомив суд про сплату цієї суми боргу 28.11.2025 р.(платіжна інструкція № 600030933) (а.с. 198).
12.01.2026 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 3 816 843,23 грн., зменшив розмірі позовних вимог на цю суму, а також зменшив розмір штрафних санкцій, та просить стягнути з відповідача 46 893,79 грн 3% річних та 38 179,68 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу в межах зменшених позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
В ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що троки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Пунктами 2,3 ч. 1 ст. 847 Цивільного кодексу України встановлено, що обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника: про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував за загальний період з 28.06.2025 по 13.11.2025 3% річних в розмірі 46 893,79 грн.
Відповідач в контррозрахунку зазначив такий же загальний період та суму 3% річних у розмірі 46 893,79 грн.
При перевірці розрахунків, суд помилок не виявив, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 46 893,79 грн.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати за загальний період нарахування з серпень 2025 - жовтень 2025 в розмірі 38 179,68 грн.
Відповідач в контррозрахунку зазначив такий же загальний період та суму інфляційних втрат у розмірі 38 179,68 грн.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, суд помилок не виявив, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 38 179,68 грн.
Таким чином позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 46 893,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 38 179,68 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Згідно п.1 ч.1. ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні через систему Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області позивачем заявлено вимогу майнового характеру (4 291 649,55 грн) та сплачено судовий збір у розмірі 85 073,47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2270 від 13.11.2025.
12.01.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній зменшив позовні вимоги до 85 073,47 грн.
В даній заяві позивач також просив повернути зайво сплачений судовий збір.
Таким чином, поверненню підлягає сплачений судовий збір у розмірі 63 374,74 грн.
Суд звертає увагу, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутись із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи.
На підставі абзацу 7 пункту 5 розділу I Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним (абзац 8 пункту 5 розділу I Порядку).
Відповідно до абзацу 9 пункту 5 розділу I Порядку разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином (абзац 14 пункту 5 розділу I Порядку).
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті судової влади України та доступна за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90% D0%AF% D0%92%D0%90.doc.
З огляду на викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (50026, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Ангарська, 3а, код ЄДРПОУ 38888898) 46 893,79 грн. - 3% річних, 38 179,68 грн. - інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (50026, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Ангарська, 3а, код ЄДРПОУ 38888898) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 61 952,34грн, сплачений згідно платіжної інструкції №2270 від 13.11.2025 на суму 63 374,74 грн., про що видати ухвалу, після набрання рішенням законної сили.
Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 09.02.2026.
Суддя Н.Г. Назаренко