вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.02.2026 Справа № 904/4931/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки
Представники:
Від прокуратури: Ємельянов В.А., посвідчення №080251, прокурор
Від Позивача: Дерило В.Г., представник, посвідчення №622
Від Відповідача: Гейко В.І., ордер серіяАЕ№1423316, адвокат, посвідчення №1037
1. Короткий зміст позовних вимог
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза" і просить суд стягнути безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, проспект Слобожанський, 29 Б, з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154, площею 1,2933 га за період з 01.01.2021 по 14.02.2024 у розмірі 2380723,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач за період з 01.01.2021 по 14.02.2024 користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим розмір безпідставно збережених коштів за цей період складає 2380723,65 грн, які Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
За подання позову прокуратура сплатила судовий збір на суму 28568,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2555 від 26.08.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Одночасно з позовною заявою Керівником прокуратури подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти Відповідача, які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 2380723,65 грн, до набрання рішенням у справі законної сили.
Заява обґрунтована тим, що виконання судового рішення у цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів. Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем нерухоме майно не зареєстровано. Об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, на підставі акту приймання- передачі № 81, № 82 від 29.01.2024 відчужено на користь ОСОБА_1 . Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти не призведе до негативних наслідків для Відповідача чи інших осіб, та спрямований на те, щоб не допустити, зокрема виведення грошових коштів з рахунків Відповідача, що унеможливить виконання рішення у справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більш того, такий захід носить тимчасовий характер, що є адекватною мірою і балансом інтересів сторін у даній ситуації та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Вказаний захід забезпечення позову не може також перешкодити здійсненню господарської діяльності Відповідача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів Відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні.
03.09.2025 ухвалою суд (суддя Красота О.І.) заяву Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза" (49083, м.Дніпро, вул. Новоселівська, 42, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32010891), які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 2380723,65 грн, до набрання рішенням у справі законної сили.
08.09.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 25.09.2025 о 12:00 год.
15.09.2025 від Відповідача надійшла заява про відвід судді Красоти О.І., в якій він просив суд задовольнити його заяву про відвід судді Красота О.І. та передати справу на розгляд іншому судді. В обґрунтування поданої заяви Відповідач зазначає, що суддя Красота О.І. не може брати участь у розгляді справи, оскільки тривалий час працював з представником Відповідача - адвокатом Гейко В.І., знає його особисто, що може викликати сумніви у його неупередженості.
15.09.2025 ухвалою суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза" про відвід судді Красоти О.І. від розгляду справи №904/4931/25 задовольнив. Справу №904/4931/25 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
За повторним розпорядженням керівника апарату від 18.09.2025 року №405 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із задоволенням заяви судді Красоти О.І. про відвід від розгляду справи, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 для розгляду справи №904/4931/25 призначено суддю Кесю Н.Б.
19.09.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
22.09.2025 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Асоціація "Метридоза" подало клопотання (арк.с.145-152 Т.1), в якому просить суд залишити без розгляду позовну заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза".
26.11.2025 року через систему "Електронний суд" Відповідач подав письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 208-213 Т.1), в яких Відповідач зазначив про те, що підлягають врахуванню судом висновки ВС стосовно не доведення прокурором належними доказами факту попередження позивача Дніпровську міську раду про встановлення порушення Відповідачем інтересів держави при використанні земель комунальної власності; підлягають врахуванню судом висновки ВС стосовно наслідків не сформованості спірної земельної ділянки в подібних справах; підлягають врахуванню судом висновки ВС стосовно неналежності та недопустимості таких доказів під час визначення нормативно грошової оцінки (НГО) землі, як розрахунок, здійснений Комунальним підприємством Муніципальний землевпорядний офіс та Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
підлягають врахуванню судом висновки ВС стосовно неналежності та недопустимості такого доказу прокурора, як розрахунок; щодо неправильно визначеного розміру НГО за 2023 рік через застосування невірного коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки К(і).
04.12.2025 року через систему "Електронний суд" прокуратура подала пояснення (арк.с. 217-223 Т.1) щодо розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з Відповідача за користування земельною ділянкою; щодо доводів про не сформованість земельної ділянки; щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.
10.12.2025 року через систему "Електронний суд" Відповідач подав письмові пояснення щодо доводів про не сформованість земельної ділянки; щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави; щодо безпідставності доводів прокуратури в частині нібито правомірності стягнення коштів за користування несформованою земельною ділянкою; щодо безпідставності посилання прокурора на висновки, викладені в зазначених ним постановах Верховного Суду; щодо інших підстав, які свідчать про неналежність а недопустимість такого доказу прокурора, як акту обстеження земельної ділянки №14/08/24-В-3 від 14.08.2024 року; щодо безпідставності доводів прокуратури в частині підстав для представництва прокурором інтересів держави; щодо безпідставності доводів прокуратури в частині бездіяльності уповноваженого органу (арк.с. 255-264 Т.1).
До пояснень Відповідач подав докази у вигляді копії листа від імені гр. ОСОБА_1 від 09.12.2025 та схематичний план земельної ділянки, які суд не приймає в якості доказів. Зокрема, лист від імені гр. ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 87-90 Господарсько-процесуального кодексу України щодо показань свідків, відсутня нотаріально завірена заява свідка із попередженням про кримінальну відповідальність свідка. Щодо схематичного плану земельної ділянки, цей документ не є інформативним, оскільки наданий з поправками зробленими вручну.
В судовому засіданні 09.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
23.09.2025 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Асоціація "Метридоза" подало відзив на позовну заяву (арк.с. 154-168 Т.1), Відповідач вважає позовні вимоги прокурора безпідставними, необґрунтованими, невмотивованими і тому заперечує у повному обсязі проти задоволення позову прокурора, який діє в інтересах Дніпровської міської ради, з огляду на таке:
Відповідач вважає обґрунтування проведених розрахунків суми коштів безпідставним, та таким, що не ґрунтується на законодавстві, а визначений Комісією загальний розмір сум помилковим;
як вбачається, проведені Комісією розрахунки зроблені на підставі відомостей про спірну земельну ділянку, як таку, що у спірні періоди була вже сформованою: - їй присвоєно кадастровий номер 1210100000:01:185:0154, тобто, визначено її координати, межі, конфігурація, площа, цільове призначення, категорія землі. Проте це не відповідає дійсності. У спірні періоди 2021-2024р.р. спірна земельна ділянка не була сформована. Кадастровий номер земельній ділянці та, відповідно, встановлення її меж і площі у передбачені законодавством порядку та спосіб, відбулись лише 21.03.2024 року, тоді, коли Відповідач вже не був власником об'єктів нерухомого майна, які на ній розташовані, відповідно, і не користувався, і не міг користуватись, спірною земельною ділянкою, в той час як з Відповідача прокурором стягуються кошти за попередні періоди: 2021 - 2024 роки;
тобто, у цій справі прокурор намагається стягнути з Відповідача грошові кошти за користування несформованою земельною ділянкою у 2021-2024 роках, тобто тоді, коли ще не були встановлені у передбачений законом спосіб її межі та площа, вона не була внесена до Державного земельного кадастру, а отже не була самостійним об'єктом цивільних прав, що виключає задоволення позову прокурора про стягнення безпідставно набутих коштів на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Такі висновки Відповідача ґрунтуються на наступному: згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог;
щодо неналежності та недопустимості таких доказів прокурора, як розрахунок, здійснений Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс", та витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок:
у позовній заяві прокурор зазначає, що нормативну грошову оцінку (НГО) з урахуванням відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку за 2021-2023 роки, з незалежних від міської ради обставин, здійснено Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс", яке відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 22.03.2023 №16/35 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.09.2022 №40/27 "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель міста Дніпра" уповноважене на забезпечення проведення розрахунку даних про нормативно грошову оцінку земель міста Дніпра. Розрахунок НГО Спірної земельної ділянки здійснено КП "МЗО" ДМР на підставі діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яку затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра», яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (пункт 7.28 постанови), та постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 538/14/21, від 27.07.2022 у справі №644/3932/18-ц, від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, від 13.03.2024 у справі № 161/8273/20 є належним та допустимим доказом. Розрахунок НГО за 2024 рік, а саме період 01.01.2024-14.02.2024, здійснений на підставі Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
так, Відповідач вважає вищевказані докази прокурора щодо визначення НГО, та здійсненні на їх підставі розрахунки, неналежними та недопустимими доказами;
щодо неправильно визначеного розміру НГО за 2023 рік через застосування невірного коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки К(і):
як виявилась, КП "Муніципальний землевпорядний офіс" ДМР при складанні розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік застосовано невірний коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки К(і), що потягло безпідставне збільшення стягуваної з Відповідача суми коштів. Хоча вищенаведене, на думку Відповідача, беззаперечно свідчить про те, що розрахунок НГО за 2023 рік сам по собі є неналежним та недопустимим доказом розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, проте вважаю за необхідне додатково звернути увагу суду на те, що навіть у разі, якби цей доказ був належним та допустимим, то він все одно не підлягав застосуванню судом під вирішення спору, бо під час визначення КП "Муніципальний землевпорядний офіс" ДМР грошової оцінки земельної ділянки застосовано невірний коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки К(і). А при застосуванні невірного коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки К(і) за 2023 рік, неправильно визначена і НГО земельної ділянки, саме у розмірі 29832743,16 грн. Що в свою чергу тягне неправильне визначення суми коштів, які нібито безпідставно зберіг у себе Відповідач; підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік. Так, за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1%. А отже значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Про це йдеться у листі Держгеокадастру від 12.01.2024р. №6-28-0.222-600/2-24. Натомість, у розрахунку, виготовленому КП "Муніципальний землевпорядний офіс" за 2023 рік, застосовано невірний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель 1,265, який є вищим ніж правильний коефіцієнт 1,051. За таких обставин, враховуючи, що при розрахунку НГО земельної ділянки замість правильного коефіцієнта індексації 1,051 був застосований невірний коефіцієнт 1,265, такий розрахунок є невірним;
при застосуванні дійсного коефіцієнту індексації НГО повинна становити суму 24785939,18 грн, яка є меншою, ніж застосована у розрахунку КП "Муніципальний землевпорядний офіс" сума 29832743,16 грн аж на 5046803,98 грн;
Відповідач зазначає, що невірне застосування коефіцієнту індексації НГО призвело також для помилкового розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, який складений Комісією з визначення розміру збитків;
отже, розрахунок, виготовлений КП "Муніципальний землевпорядний офіс" за 2023 рік, є не тільки неналежним та недопустимим доказом, на підставі нього ще й невірно розрахована НГО. Вищезазначені обставини свідчать про необґрунтованість позовних вимог прокурора;
щодо невірності розрахунків сум грошових коштів, які зберіг у себе Відповідач, як землекористувач земельної ділянки у 2023-2024 роках за рахунок власника ділянки:
як з'ясовано Відповідачем, Комісією при визначенні суми коштів, які зберіг у себе Відповідач, як землекористувач земельної ділянки у 2023-2024 роках за рахунок власника ділянки, застосовано невірні ставки орендної плати, що потягло безпідставне суттєве збільшення стягуваної з Відповідача суми коштів. Розрахунок сум коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки наслідок користування землею без достатньої правової підстави Прокурором здійснено за формулою:
- за період з 01.01.2021-31.12.2023 (нормативна грошова оцінка * 3% (встановлена ставка орендної плати);
- за період з 01.01.2024-14.02.2024 (нормативна грошова оцінка * 3% (встановлена ставка орендної плати) * кількість днів користування земельною ділянкою/загальна кількість днів у році;
при цьому, застосовуючи ставку орендної плати за землю у розмірі 3% за землі промисловості, Прокурор посилається на рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 “Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами), і на підставі цієї ставки згідно з розрахунком Комісії визначає суми коштів, які безпідставно зберіг у себе Відповідач, у періоди:
01.01.2021 - 31.12.2021 - складає 707495,89 грн;
01.01.2022 - 31.12.2022 - складає 778245,47 грн;
01.01.2023 - 31.12.2023 - складає 894982,29 грн;
01.01.2024 - 14.02.2024 - складає 111019,26 грн;
проте Відповідач вважає, що доводи і розрахунки сум, наведені прокурором у цій частині, безпідставні з огляду на наступне:
так, Прокурор посилається на те, що рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 “Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами), встановлено плату за землю у розмірі 3% за землі промисловості;
так, дійсно, ставку орендної плати слід застосовувати відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27. Проте прокурор не звернув уваги на те, що до цього рішення ДМР вносились зміни щодо розміру ставки орендної плати, зокрема, рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 встановлено:
"2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, - 3%, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які встановлена у розмірі, меншому, ніж 3% згідно з видами цільового призначення земель, та з урахуванням пільгових категорій, зазначених у пунктах 1-3 додатка 2 до рішення". Зміни були внесені рішенням від 23 травня 2018 року №5/32, де слово "переходу" було замінено на слово "набуття";
відповідно до рішення ДМР від 21 лютого 2018 року №8/30 при цільовому призначенні землі 11.02 ставка складала 2,3%, а з січня 2023 року (рішення №3/24 від 13.07.2022 року) складає 1,3%. З огляду на вищезазначене Відповідач вважає, що доводи прокурора в цій частині також безпідставні, так як ґрунтуються на помилкових розрахунках комісії;
щодо безпідставного не врахування Прокурором під час визначення загальної суми коштів, які підлягають сплаті Відповідачем за безпідставне користування землею, суттєвих обставин по справі, Відповідач звертає увагу суду на те, що Прокурором безпідставно не враховано добросовісну поведінку Відповідача у спірні періоди 2021-2024 років стосовно вчинення ним дій щодо оформлення прав користування спірною земельною ділянкою та щодо оплати за землю у ці періоди;
як вбачається з листа Комісії на адресу Відповідача від 09.12.2024 №1/5-388 вона виснувала, що у неї були підстави вважати, що ТОВ НВФ "Асоціація Метридоза" не вживала заходів наслідком яких було б укладання та реєстрація договору оренди спірної земельної ділянки, що врешті-решт і стало підставою ухвалення Комісією Протоколу №1 від 23.01.2025, яким встановлено безпідставне збереження Відповідачем суми коштів за користування земельною ділянкою. Проте, це не відповідає дійсності. Відповідач вчиняв дії щодо оформлення прав на спірну земельну ділянку. Відповідач просить суд врахувати, що протягом тривалого часу офіційно письмово декілька разів звертався до Дніпровської міської ради, як представника власника землі - територіальної громади міста Дніпра, з питання щодо оформлення прав на користування Спірною земельною ділянкою, на якій було розташовано належне йому на праві власності нерухоме майно. І про це достеменно відомо Позивачу - ДМР, яка неодноразово відмовляла Відповідачу в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що підтверджується листами Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №7/13-2515 від 28.12.2020 та №7/13-434 від 05.03.2024. Проте, намагання Відповідача оформити в законному порядку права користування спірною земельною ділянкою не призвели до позитивного результату, саме тому Відповідач був вимушений самостійно оплачувати користування землею, декларуючи свій обов'язок та сплачуючи земельний податок за користування земельною ділянкою у зв'язку з неможливістю оформити права на її користування. Згідно з статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України. У відповідності до норм законодавства ТОВ НВФ "Асоціація Метридоза" сплачувало земельний податок у періоди з 2021 - 2024 роки щодо яких прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти орендної плати за використання земельної ділянки;
так, ТОВ НВФ "Асоціація Метридоза" сплачено земельний податок:
- за 2021 рік у сумі 207 272,94 грн;
- за 2022 рік у сумі 248 728,14 грн;
- за 2023 рік у сумі 161 672,98 грн,
- за 2024 рік (до 14.02.2024) у сумі 14159,85 грн + 5370,83 грн, а усього сплачений Відповідачем земельний податок за період з 2021 по 2024 рік становить 637 204,74 грн;
вищезазначені обставини щодо сплати земельного податку за 2021 - 2023 рік підтверджуються платіжними інструкціями АТ "УКРСИББАНК" та наданим суду Позивачем листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №21905/5/04-36-04-05-11 від 08.05.2025;
прокурор в позовній заяві зазначає, що Лівобережну окружну прокуратуру повідомлено про задекларовані та сплачені ТОВ НВФ "Асоціація Метридоза" суми земельного податку за 2024 рік в сумі 637204,74 грн та вважає, що із розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки, необхідно відняти суму, нараховану комісією за 2024 рік, з урахуванням самостійно сплачених ТОВ грошових коштів за вказаний період. Таким чином, на думку прокурора сума, яка підлягає стягненню з ТОВ НВФ "Асоціація Метридоза" становить 2491742,91 грн (розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки) - 111019,26 грн (нарахована комісією сума коштів за 2024 рік) = 2380723,65 грн. Проте Відповідач вважає, що розрахунки та доводи Прокурора в цій частині також є безпідставними.
До відзиву на позов Відповідач додав (арк.с. 169-183 Т.1):
- витяг з ДЗК про земельну ділянку від 22.09.25 (дата державної реєстрації земельної ділянки 21.03.2024);
- лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 7/13- 2515 від 28.12.2020 - оригінал у ДМР;
- лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 7/13- 434 від 05.03.2024 - оригінал у ДМР;
- платіжні інструкції щодо сплати земельного податку за 2021,2022,2023,2024 рік - оригінали у Відповідача.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що по проспекту Слобожанському, 29 Б у місті Дніпро знаходиться земельна ділянка загальною площею 1,2933 га з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154, яка перебуває в комунальній власності, та на якій розміщено об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 5023 кв. м., що складаються з: в корпусі цеху літ. Б-1, Б (1)-1, Б (2) -2, Б (3)-2, Б (4)-1, Б(5)-1 приміщення 1-44, 47-51, І, II загальною площею 3759,7 кв. м.; будівлі-прибудови літ. В-1 загальною площею 31,4 кв.м.; будівлі неопалювального складу- навісу літ г-1, Г (10; склад металу літ. Д-1 загальною площею 314,3 кв. м; будівлі побутових приміщень літ Е-1, Е (1)-1, Е (2)-2 загальною площею 462,7 кв. м, склад металу літ. 3-1 загальною площею 454,9 кв.м, №2-8, 11, 12, І - споруди, літ. Э, Э', будівля котельної літ.Д.
Земельна ділянка площею 1,2933 га з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154, яка розташована по проспекту Слобожанському, 29 Б у місті Дніпро, є сформованою, цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.07.2025.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м.Дніпро, проспект Слобожанський, 29 Б розташовані нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 464754612101), які на час використання земельної ділянки (у період з 22.09.2014 по 14.02.2024) належали на праві власності ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, споруд серія та номер: ВСВ №971527, ВСВ №971525/ реєстровий номер 3265, виданий 12.05.2005; видавник: приватний нотаріус ДМНО Деллалова В.М. (номер відомостей про речове право 7160917 від 22.09.2014) (арк.с. 58).
В реєстраційній справі щодо об'єкта нерухомого майна за номером 464754612101 міститься технічний паспорт на об'єкт нерухомості за адресою: м.Дніпро, проспект Слобожанський, 29 Б. Згідно даних технічного паспорту площа земельної ділянки складає 13536 кв.м. (арк.с. 64-65 Т.1).
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 14.08.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154, за результатами якого складено акт №14/08/24-В-3 (арк.с. 35-37 Т.1).
Зазначеним актом встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди. Земельна ділянка по периметру огороджена парканом із залізобетонних плит. В'їзд на земельну ділянку здійснюється зі сторони пров. Юнатів, через розсувні металеві ворота. Поверхня земельної ділянки замощена асфальтобетоном.
На час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась господарська діяльність.
Загальна площа земельної ділянки, за первинними обмірами, співпадає з даними державних реєстрів.
Станом на час складання вказаного акту обстеження земельної ділянки відсутня інформація про наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права користування або права оренди земельної ділянки відсутня.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" у період з 22.09.2014 по 14.02.2024 було власником нежитлових будівель та споруд загальною площею 5023 кв.м. за адресою: пр-т Слобожанський, 29 Б у м. Дніпро.
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі -Комісія) розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" щодо земельної ділянки за адресою проспект Слобожанський, 29 Б, м.Дніпро (кадастровий номер 1210100000: 01:185:0154).
Відповідно до протоколу Комісії №1 від 23.01.2025 (арк.с. 24-30 Т.1) та розрахунку суми коштів (арк.с. 15 Т.1), які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, збитки, завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 01.01.2021 по 14.02.2024, складають 2 491 742,91 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
5.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).
За положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних
та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Так, першим із вказаних елементів є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття “інтерес держави».
У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).
Оскільки “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам - учасникам “Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі “Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п.35).
Безоплатне користування земельною ділянкою комунальної форми власності явно порушує інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, оскільки міський бюджет недоотримав безпідставно збережені кошти орендної плати.
Так, орендна плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та є другим за обсягом джерелом надходжень доходів після податку на доходи фізичних осіб.
На сьогоднішній день велика увага приділяється питанням фінансової децентралізації та важливості збільшення фінансової достатності місцевих бюджетів для розширення їх можливостей щодо фінансування покладених на них функцій та задач.
Як відомо, економічна природа земельного оподаткування реалізується у разі виконання таких функцій: стимулювання раціонального використання землі (стимулююча функція); вирівнювання умов господарювання для підприємств, що функціонують у різних умовах (регулююча функція); акумулювання коштів на фінансування землеохоронних потреб і розвитку соціальної інфраструктури територіальних громад.
Плата за землю та орендна плата як його складова в Україні є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. При цьому, недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки, у тому числі землеохоронні заходи.
Враховуючи складну економічну ситуацію в умовах воєнного стану питання повноти та своєчасності внесення до бюджету плати за використання земельних ділянок є особливо актуальним.
За приписами Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу, відповідно до ч. 1 ст. 13 Основного Закону, права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та законами України.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять “суспільний», “публічний» інтерес.
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Ненадходження до місцевих бюджетів орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби держави, суспільства, територіальних громад, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи держави, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних бюджетних видатків.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування порушуються й інтереси держави в цілому.
Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Дніпра, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Територіальна громада міста Дніпра відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, а безкоштовне користування спірною земельною ділянкою призводить до втраченої можливості отримувати плату за землю, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом.
Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про стягнення безпідставно збережених коштів у якості орендної плати, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також його відсутність.
Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з'ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст.ст. 3, 8).
Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада, як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпра, суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра, та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.
Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровувались листи (від 13.03.2025 №52-2079вих-25, від 05.06.2025 №52-4750вих-25, від 28.07.2025 №52-6393вих-25) на адресу міської ради (арк.с. 16, 18-19, 51), в яких повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 29 Б, зокрема, щодо використання ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" указаної земельної ділянки без укладеного договору оренди, що призвело до зберігання останнім коштів орендної плати, тим самим протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати.
У відповідь Дніпровська міська рада листами №12/9-20 від 21.03.2025, №12/9-57 від 01.07.2025, №12/9 від 07.08.2025 (арк.с. 17, 20, 52) повідомила про розгляд матеріалів Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок щодо суми коштів, бережених у себе землекористувачем ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА", та надано до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно-позовного характеру. Крім того, повідомлено про не сплату землекористувачем ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" нарахованих збитків за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154.
Таким чином, Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра звертається із цим позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради як власника землі та отримувача плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Дніпра.
Отже, дослідивши документальні підстави звернення Прокурора до суду у сукупності, суд вважає, що прокурором дотримано вимог законодавства про представлення інтересів держави в суді, тому не вбачає підстав для залишення позову без розгляду за клопотанням Відповідача.
5.2. Щодо суті спору
Предметом вказаної позовної заяви є позовні вимоги про стягнення безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки без правовстановчих документів.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
ТОВ НФВ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" в період з 01.01.2021 по 14.02.2024 не було ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Таким чином, ТОВ НФВ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" правомірно володіло лише нерухомістю, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном.
При цьому, відповідач на час набуття права власності на нерухоме майно не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) зробила правовий висновок (п.94), що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відповідачі (набувачі), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшують вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Тобто, фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Отже, оскільки до моменту оформлення власниками об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти).
Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного суду від 17.02.2021 у справі № 686/12328/18, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц,від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17,від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18,а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15,від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Таким чином, ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2021 по 14.02.2024 за відсутності укладеного договору, тим самим збільшують вартість власного майна, а Дніпровська міська рада (потерпілий) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Позивачем визначено плату за землю в розмірі орендної плати за спірною земельною ділянкою у період 01.01.2021-14.02.2024 на суму на суму 2491742,91 грн, з яких:
01.01.2021 - 31.12.2021 - 707 495,89 грн.;
01.01.2022 - 31.12.2022 - 778 245,47 грн.;
01.01.2023 - 31.12.2023 - 894 982,29 грн.;
01.01.2024 - 14.02.2024 - 111 019,26 грн.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 № 4259-25 ТОВ НВФ "АСОЦІАЦІЯ "МЕТРИДОЗА" задекларувало та сплатило земельний податок за 2024 рік в сумі 637204,74 грн.
Отже, з урахуванням задекларованої і сплаченої Відповідачем суми плати за землю, враховуючи відсутність інших об'єктів нерухомості у користування Відповідача, Прокурор визначив за позовом суму до стягнення на суму 2380723,65 грн.
Відповідач не заперечує щодо користування землею у спірний період під об'єктом нерухомості, але вважає, що прокурор не довів розмір земельної ділянки, яка була у фактичному користуванні Відповідача у спірний період, наголошує на тому, що земельна ділянка не була сформована та не мала кадастрового номеру тощо.
Для вирішення спору по суті необхідно встановити наявність або відсутність факту користування Відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановчих документів на землю, доведеність її площі та обґрунтованість нарахованої плати за землю.
Відповідно до статей 73,74,76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважити доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Верховний Суд підкреслював, що такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі “Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом» (“beyond reasonable doubt»). Натоміть, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей» …Суд повинен вирішити, чи з'являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Верховний Суд також зазначав, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Зокрема, на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, у тому числі розміру земельної ділянки, з якої обчислена спірна суму плати за землю, Прокурор надав до позову:
копію протоколу №1 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 23.01.2025 (арк.с.24-30 Т.1), копію листів запрошення від 09.12.2024 та 13.01.2025 ТОВ НВФ “Асоціація “Метридоза» на засідання комісії (арк.с.31-34 Т.1), копію акту обстеження земельної ділянки від 14.08.2024 №14/08/24-В-3 з додатками “Графічна схема» та фотоматеріали (арк.с. 35-36 Т.1), витяг №НВ-9947670942024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.09.2024 (арк.с.38 Т.1), розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023, 2022, 2021 роки, складені комунальним підприємством “Муніціпальний землевпорядник офіс» 17.10.2024 (арк.с.39-40 Т.1), інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у вигляді будівлі та споруд за адресою проспект Слобожанський, 29Б м.Дніпро (арк.с. 44, 58 Т.1), відомості про земельну ділянку з вебсайту Держгеокадастру (арк.с.53-57 Т.1), копію договору купівіл-продажу від 12.05.2005 року, укладеного між ЗАТ “Науково-дослідний технологічний інститут механізації праці у чорній металургії та ТОВ НВФ “Асоціація “Метридоза» (арк.с.62-63 Т.1), копію технічного паспорту на виробничий будинок, складений 18.06.2014 (арк.с.54-65 Т.1), копію акту приймання-передачі майна від 29.01.2024 від ТОВ НВФ “Метридоза» до гр.Видибура Н.Ф. (арк.с.66-67 Т.1).
З дослідження зазначених документів вбачається, що:
у 2005 році Відповідач придбав від ЗАТ “Науково-дослідний технологічний інститут механізації праці у чорній металургії нежитлові будівлі та споруди за адресою м.Дніпро, пр.ім.Газ.Правда,29, загальною площею 3746 кв.м;
у 2014 році Відповідач замовив за спірною адресою Технічний паспорт на виробничий будинок, в якому зазначено про площу земельної ділянки під будівлями - 5370 кв.м., а площа земельної ділянки - 13536 кв.м;
у січні 2024 році Відповідач за актом приймання-передачі передав гр. ОСОБА_1 нежитлові будівлі та споруди у зв'язку з її виходом зі складу учасників товариства;
12.02.2024 зареєстровано право власності гр. ОСОБА_1 на об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 5023 кв.м;
21.03.2024 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000: 01:185:0154 площею 1,2933 га за адресою АДРЕСА_1 , категорія землі - землі промисловості, транспорту тощо, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель та споруд промисловості;
Державний земельний кадастр станом на 08.08.2025 містить відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154 площею 1,2933га за адресою АДРЕСА_1 ;
14.08.2024 Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради складений Акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:185:0154 площею 1,2933га за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано, що земельна ділянка по периметру огорожена парканом із залізобетонних плит, в'їзд на земельну ділянку здійснюється через розсувні металеві ворота, поверхня земельної ділянки замощена асфальтобетоном.
Дослідивши зазначені докази, суд дійшов висновку про недоведення прокурором площі земельної ділянки, яка знаходилась у фактичному користуванні Відповідача у період 01.01.2021-14.02.2024 р до її формування і реєстрації в березні 2024 року, оскільки встановлені дані про її площу стосуються періоду, коли Відповідач вже не був ані власником будівель і споруд, ані фактичним користувачем земельної ділянки.
Технічний паспорт 2014 року, який містить інформацію про площу земельної ділянки під будівлями - 5370 кв.м. та іншу площу земельної ділянки - 13536 кв.м. суд розцінює як таке, що не може бути доказом користування Відповідачем спірною земельною ділянкою площею 1,2933га у період 01.01.2021-14.02.2024 р ані по факту, оскільки інвентаризація стосується 2014 року, ані юридично. Зокрема, відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2023р. №488, технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об'єм, технічний стан об'єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення; характеристики об'єкта нерухомого майна - загальна площа та об'єм об'єкта нерухомого майна, загальна площа його приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, забудована площа земельної ділянки, корисна площа, житлова площа приміщень, площа допоміжних приміщень, поверховість (поверх розташування), висота, протяжність тощо.
При цьому зазначеним Порядком передбачено використання поняття території як частини земної поверхні, на якій не сформовано земельну ділянку. На думку суду, територія і сформована земельна ділянка не є равнозначними, оскільки територія визначається візуально під час інвентаризації, в той час як сформована земельна ділянка має чітку процедуру її визначення.
Крім того, дані технічного паспорту щодо забудованої земельної ділянки і загальної площі території відрізняються від даних Державного реєстру нерухомого майна та Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки та нерухомості, яка на ній розташована.
Отже, використання в розрахунках плати за землю площі земельної ділянки у розмірі 1,2933га суд визнає безпідставним, а розмір плати за землю - необґрунтованим.
Спір сторін щодо правильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, застосування коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки та ставки орендної плати, під час розгляду справи по суті прокурор фактично визнав помилковість власних розрахунків, про що надав письмові пояснення 05.01.2026 року, які містять новий розрахунок з іншими складовими і вихідними даними, що позбавляє можливості їх врахування на стадії розгляду справи по суті. Водночас зазначені обставини свідчать про необґрунтованість розрахунків заявленої суми позову.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованість суми позову не доводиться матеріалами справи, тому в позові відмовляє.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на прокуратуру відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 145, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (49051, м.Дніпро, вул.Осіння, 8, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза" (49083, м.Дніпро, вул.Новоселівська, 42, код ЄДРПОУ 32010891) залишити без задоволення.
Понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою судові витрати покласти повністю на прокуратуру.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2025 у справі №904/4931/25, а саме заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Асоціація "Метридоза" (49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 42, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32010891), які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 2380723,65 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 09.02.2026
Суддя Н.Б. Кеся