22.12.2025 року м.Дніпро Справа № 912/2875/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Павловська С.С. (власні засоби);
від відповідача: Борідченко А.В. (голова сільради; власні засоби); Кадерова Д.С. (зав. юридичним сектором; власні засоби)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 (суддя Кабакова В.Г., повний текст якого підписаний 03.04.2025) у справі № 912/2875/24
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях м. Дніпро
до відповідача: Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область
про зобов'язання вчинити певні дії
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогою зобов'язати Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області вчинити дії щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність Суботцівської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту та вжити заходи щодо підписання акта приймання-передачі нерухомого майна: протирадіаційного укриття №42115, розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 29а; протирадіаційного укриття №42126, розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 47.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив на відмові відповідача прийняти з державної до комунальної власності захисні споруди цивільної оборони (цивільного захисту), які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились у них на балансі.
Оскільки, сторонами у справі є юридичні особи, а в основі спору, що розглядається, лежать організаційні та майнові відносини, що склалися між відповідними суб'єктами управління щодо певного об'єкта права власності, тому суд першої інстанції дійшов висновку, шо спір у цій справі є приватноправовим і є таким, що підвідомчий господарському суду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі № 912/2875/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи скаргу зазначає, що господарським судом Кіровоградської області не в повній мірі було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належної оцінки доводам Регіонального відділення, чим порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення у справі.
Так, Суботцівською сільською радою жодного рішення з приводу спірного питання не прийнято та не розглядалося. При цьому, апелянт звертає увагу суду, що інформування сільською радою про прийняття рішення про недоцільність взяття сховищ у комунальну власність не є належним способом поведінки органу місцевого самоврядування у спірній ситуації, проте, вищезазначені аргументи могли бути предметом обговорення, дискусії чи лягти в основу прийняття рішення на пленарному засіданні сесії сільської ради. Отже, Регіональне відділення вважає, що питання щодо надання згоди на передачу захисних споруд цивільного захисту з державної у комунальну власність всупереч п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному засіданні сільської ради не розглядалось, тому у спірній ситуації відповідач допустив бездіяльність, що призвело до необхідності звернення апелянта з даним позовом до суду першої інстанції за захистом своїх порушених прав.
Крім того, судом не взято до уваги, що питання подальшого використання захисної споруди цивільного захисту, яка перебуває на балансі підприємства, що ліквідується, вирішують органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності. Тобто, законодавцем прямо передбачено алгоритм передачі спірних захисних споруд у комунальну власність, а на орган місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо прийняття рішення про подальше використання захисних споруд цивільного захисту, зокрема, використання їх як об'єктів цивільного захисту, чи виключення в установленому законом порядку цих споруд з переліку об'єктів цивільного захисту, та використання як нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, власником якої він є.
Таким чином, Регіональне відділення вважає, що суд першої інстанції фактично уникнув розгляду позовних вимог Регіонального відділення, не надав правової оцінки фактичним обставинам справи, та не зробив обґрунтованих висновків за результатами дослідження доказів та з'ясування обставин справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує. Рішення вважає законним і обґрунтованим, зауважує, що пунктом 4.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 саме на позивача покладено контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітність про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку. Натомість, Позивач не надає жодної інформації та підтверджуючих документів, які саме ним були прийняті рішення чи дії щодо подальшого використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації.
Крім того, наголошує, що Позивач замовчує той факт, що за час невжиття Фондом державного майна України заходів щодо збереження державного майна в період з 1996-2018 рік відбулась фактична руйнація зазначених ПРУ, що призвело до недоцільності використання такого майна.
Посилається на те, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 14 січня 2021 року № 408/1/1-21 Фонд держмайна повинен був звернутися до обласних державних адміністрацій з пропозицією підтвердити готовність перейняти функції з управління такими об'єктами, адже відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема за збереженням житлового фонду та станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони). Позивач доказів стосовно звернення державної адміністрації не надав як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і не долучив до апеляційної скарги, що свідчить про те, що ним не було вжито заходів задля виконання зазначеного доручення.
З аналізу доручення Прем'єр-міністра України від 14 січня 2021 року № 408/1/1-21 та протокольного рішення, яке відбулось під головуванням заступника керівника Офісу Президента України від 12.04.2021, Фонд державного майна України мав звернутись до Кіровоградської обласної адміністрації, а не до Суботцівської сільської ради, проте всупереч цьому Позивач протягом більш як 3 років не виконав доручення Прем'єр-міністра України, більш того, звернувся до неналежного суб'єкта - Суботцівської сільської ради, замість Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Наголошує, що за результатами проведення оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту сховища, протирадіаційних укриттів № 42126 та 42115 зокрема в 2021 році було складено акти, в яких також було визначено про недоцільність проведення капітального ремонту у зв'язку з аварійним станом та запропоновано розглянути можливість виключення цих ПРУ з фонду захисних споруд. В свою чергу, Позивачем не здійснено жодних заходів щодо виключення спірних ПРУ з фонду захисних споруд.
В подальшому 07 червня 2024 року працівниками сільської ради за участі головного фахівця відділу цивільного захисту КРУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях здійснено комісійне обстеження ПРУ про що було складено акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття №42115 та 42126. В ході обстеження було встановлено, що ПРУ перебувають в аварійному стані, не придатні для використання та потребують капітального ремонту. За результатами проведеного обстеження було складено акт оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття № 42126 та 42115 в якому було зроблено спеціальний висновок яким було визначено про недоцільність проведення капітального ремонту у зв'язку з аварійним станом та запропоновано розглянути можливість виключення цих ПРУ з фонду захисних споруд.
Звертає увагу апеляційного суду, що Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що підставою для звернення до суду слугувала бездіяльність Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка полягала у неприйняті рішень щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади протирадіаційних укриттів. При цьому, Позивач не висуває вимогу про визнання бездіяльності Суботцівської сільської ради, та не зобов'язує винести на розгляд сесії питання стосовно прийняття у комунальну власність ПРУ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.04.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
28.04.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 912/2875/24 за скаргою позивача; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.10.2025, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
14.05.2025 до суду від представника апелянта - Павловської С.С. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
22.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
05.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважив що посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу щодо не надання жодної інформації та підтверджуючих документів, які саме позивачем були прийняті рішення чи дії щодо подальшого використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації не відповідають дійсності, оскільки Регіональним відділенням вживаються заходи, щодо ініціювання перед органом місцевого самоврядування розгляду питання щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних протирадіаційних укриттів та з метою вирішення питання подальшого використання вищевказаних захисних споруд цивільного захисту, (останні листи від 04.07.2018, 09.09.2019, 21.05.2020 та за вих. № 05/2-05-1253 від 08.05.2024).
Також зауважує, що Рішенням Кабінету міністрів на період воєнного стану забороняє зняття з обліку будь-яких захисних споруд незалежно від того, чи існують вони фактично. Потім вже, після війни, за рішенням влади й за погодженням з органом ДСНС їх буде знято з електронного державного обліку та Порядок їхнього списання також встановлений постановою 138.
Також 05.06.2025 представником позивача повторно заявлено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.06.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких відповідач наполягає на тому, що фактично Фондом державного майна України чи будь яким-іншим його структурним підрозділом не вживалось жодних дій щодо збереження та ефективного управління майном, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебувало на балансі ВАТ «Сабліно-Знам'янський цукровий завод» з моменту приватизації зазначеного майна, а саме з 1996 до 2018 року (коли Позивачем було направлено лист на адресу Володимирівської сільської ради).
04.08.2025 до суду від представника позивача втретє надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16.09.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про надання представникам Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, а саме голові сільської ради Борідченку Андрію Васильовичу та завідувачу юридичного сектору Кадеровій Дар'ї Сергіївні, можливість участі у судовому засіданні №912/2875/24 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
В судовому засіданні 06.10.2025 запрошений для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції голова сільської ради Борідченко Андрій Васильович участі не взяв (не під'єднався, що відображено у протоколі судового засідання; представники позивач і відповідача в судовому засіданні 06.10.2025 надали свої пояснення і заперечення щодо скарги.
В судовому засіданні 06.10.2025 оголошено перерву до 22.12.2025.
У судовому засіданні 22.12.2025 оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення) звернулося до господарського суду Кіровоградській області з позовною заявою, у зв'язку з необхідністю захисту майнових інтересів держави. Предмет цього позову є державне майно (захисні споруди цивільного захисту), які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу та залишились на його балансі.
Членами трудового колективу "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" укладено угоду про спільну діяльність, метою якої є здійснення діяльності, спрямованої на придбання майна державного майна "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" та створення господарського товариства. Зазначена угода була затверджена загальними зборами товариства покупців, створеного членами трудового колективу "Сабліно-Знам'янський цукровий завод".
Угода про спільну діяльність зареєстрована Регіональним відділенням Фонду державного майна по Кіровоградській області 22.09.1995.
Так, наказом РВ ФДМУ по Кіровоградській області №951 від 22.09.1995 зареєстровано установчі документи товариства покупців створеного членами трудового колективу "Сабліно-Знам'янський цукровий завод", видано свідоцтво про реєстрацію зазначеному товариству покупців.
Наказом РВ ФДМУ по Кіровоградській області №1164 від 30.10.1995 надано згоду на приватизацію "Сабліно-Знам'янський цукровий завод", місцезнаходження: Кіровоградська обл., Знам'янський р-н, с. Володимирівка, спосіб приватизації продаж акцій відкритого акціонерного товариства, згідно з поданою заявою на приватизацію, що зареєстрована в регіональному відділення на 18.10.1995.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області № 1334 від 27.06.1996 затверджено результати інвентаризації та акт оцінки цілісного майнового комплексу "Сабліно-Знам'янський цукровий завод":
- вартість цілісного майнового комплексу 208029414 (двісті вісім мільярдів двадцять дев'ять мільйонів чотириста чотирнадцять тисяч карбованців);
- вартість майна, що підлягає приватизації 151370000 (сто п'ятдесят один мільярд триста сімдесят мільйонів карбованців).
В пункті 23 розділу 3 плану приватизації державного майна державного підприємства "Сабліно-Знам'янський цукровий завод", затвердженого наказом начальника РВ ФДМУ по області від 25.06.1996 № 1253, зазначено перелік та вартість майна підприємства, що не підлягає приватизації, зокрема: об'єкти державного житлового фонду залишкова вартість 40078411 тис. крб. з розташованими в підвальних приміщеннях протирадіаційними спорудами, залишкова вартість 3404863 тис. крб. та незавершене будівництво житла, залишковою вартістю 13176253000 тис. крб.
Регіональним відділенням Фонду державного майна по Кіровоградській області затверджено наказ № 1487 від 19.07.1996 про перетворення державного підприємства "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" у відкрите акціонерне товариство. Статутний фонд товариства складає 151370000000 тис. крб. ділиться на 6054800 шт. простих акцій номінальною вартістю 25 тис. крб. кожна. Внеском регіонального відділення є державне майно на суму 151370000000 тис. крб., що становить 100% статутного фонду.
У свідоцтві про реєстрацію випуску ВАТ "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" акцій від 13.08.1996 № 240/1/96 зазначено, що вказаним суб'єктом господарювання здійснено випуск акцій на загальну суму 151370000000 тис. крб., що відповідає сумі вартості майна, яке підлягало приватизації та яка розрахована шляхом віднімання суми вартості майна, яке не підлягало приватизації, від загальної суми вартості оцінюваного цілісного майнового комплексу.
З вищевикладеного вбачається, що майном, яке не включено до статутного фонду ВАТ "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" під час приватизації державного майна, є об'єкти державного житлового фонду з розташованими в підвальних приміщеннях протирадіаційними спорудами.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2005 у справі № 6/143-3/29 про банкрутство ВАТ "Сабліно - Знам'янський цукровий завод" затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань, стан суб'єкта ВАТ "Сабліно-Знам'янський цукровий завод" припинено, дата запису 04.05.2005, номер запису 14281280000000103.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств створених в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, у разі відсутності балансоутримувача (ліквідації, банкрутство) перевірка державного майна проводиться за даними ІППС "Етап-майно" та наявних документів.
За інформацією позивача, інформація про державне майно на момент перевірки 29.09.2024 та даними ІППС "Етап-майно": реєстраційний номер 372055.1.ААБАГК547, код та назва майна відповідно до класифікатора 2420.8 - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу, (бомбосховища тощо) ПРУ №42115 розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 29а; реєстраційний номер 372055.1.ААБАГК547, код та назва майна відповідно до класифікатора 2420.8 - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу, (бомбосховища тощо) ПРУ №42126 розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 47.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2018 №115611307 на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ №42115, загальною площею 589,4 кв.м, по вул. Дружби (Леніна) 29а у с. Володимирівка, Кропивницького (Знам'янського) р-ну Кіровоградської області, зареєстровано право власності за державою в особі Фонду державного майна України код ЄДРПОУ 00032945; номер запису про право власності 25050545 дата державної реєстрації 26.02.2018; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1496688235222.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2018 №0053360 на захисну споруду цивільного захисту - ПРУ № 42126, загальною площею 295 кв.м, по вул. Дружби (Леніна) 47 у с. Володимирівка Кропивницького (Знам'янського) р-ну Кіровоградської області, зареєстровано право власності за державою в особі Фонду державного майна України код ЄДРПОУ 00032945; номер запису про право власності 250135635 дата державної реєстрації 20.02.2018; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1494785835222.
Як повідомляє позивач, Регіональним відділенням неодноразово скеровувалися листи від 04.07.2018, 09.09.2019, 21.05.2020 (а.с.28-30) до Володимирівської сільської ради щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних протирадіаційних укриттів.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області", Володимирівська сільська рада увійшла до складу Суботцівської сільської ради.
Частиною 3 ст. 83 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" визначено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відтак, Суботцівська сільська рада є правонаступником Володимирівської сільської ради, тому зазначає позивач, саме на неї покладено обов'язок щодо прийняття з державної у комунальну власність вказаних захисних споруд цивільного захисту.
З огляду на викладене, Регіональне відділення з метою вирішення питання подальшого використання вищевказаних захисних споруд цивільного захисту, скеровано лист № 05/2-05-1253 від 08.05.2024 до Суботцівської сільської ради щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних протирадіаційних укриттів.
У відповідь на лист Регіонального відділення (вих.№03-20/2245 від 12.06.2024), Суботцівська сільська рада повідомила, щодо розгляду питання передачі об'єктів захисту споруд до комунальної власності може бути розглянуто після проведення ремонтно-відновлюваних робіт власником цих споруд. На даний час, зазначене питання передачі з державної до комунальної власності захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились у них на балансі, не вирішено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд виходив з того, що за результатами проведення оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту сховища, протирадіаційних укриттів № 42126 та 42115 зокрема в 2021 році (тобто, до введення воєнного стану) було складено акти, в яких визначено про недоцільність проведення капітального ремонту у зв'язку з аварійним станом та запропоновано розглянути можливість виключення цих ПРУ з фонду захисних споруд; при цьому, позивачем не дотримано порядку передачі об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та не надано будь-яких доказів проведення обстеження технічного стану захисної споруди відповідно до вищенаведеного порядку, і відповідно, не надано висновків щодо можливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд. Звідси, суд першої інстанції прийшов до висновку про передчасність подання позову та відсутність підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками, з огляду на наступне.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до положень п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КЦЗ України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, окрім інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.
Отже, законодавством унормовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема останні визначено як такі, що відповідальні за прийняття рішень про використання захисних споруд цивільного захисту населення як державної, так і комунальної власності.
Статтею 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", визначено суб'єктів управління об'єктами державної власності, в тому числі Фонд державного майна України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є, в тому числі державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19.05.1999 № 908/68 затверджено Положення про управління державним майном (далі - Положення), яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, відповідно до п. 4.1 якого Регіональні відділення Фонду державного майна України організовують контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітують про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку.
Відповідно до п. 1.3. вказаного Положення, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів:
- забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю;
- сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів;
- наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі;
- пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 1.4., способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є такими:
- здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" та інших законів і інших нормативно-правових актів;
- передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
- передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності";
- передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482;
- передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договору зберігання) відповідно до вимог законодавства;
- списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 ( 1314-2007-п ) "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності";
- передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 716-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області», Володимирівська сільська рада увійшла до складу Суботцівської сільської ради.
Частиною 3 ст. 83 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відтак, Суботцівська сільська рада є правонаступником Володимирівської сільської ради, і саме на неї покладено обов'язок щодо прийняття з державної у комунальну власність вказаних захисних споруд цивільного захисту.
Як зазначалось вище, зокрема, пунктом 51 частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.
Як слідує зі змісту частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, питання про прийняття у комунальну власність об'єктів цивільного захисту підлягає розгляду сільською радою виключно на її пленарному засіданні із прийняттям відповідного рішення депутатським корпусом ради.
Як свідчать матеріали справи, Регіональне відділення неодноразово зверталося з листами до Володимирівської сільської ради (листи від 04.07.2018, 09.09.2019, 21.05.2020) щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних протирадіаційних укриттів та з метою вирішення питання подальшого використання вищевказаних захисних споруд цивільного захисту.
Крім, того, скеровано лист № 05/2-05-1253 від 08.05.2024 до Суботцівської сільської ради щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних протирадіаційних укриттів. За результатами розгляду якого Відповідачем запропоновано провести спільне обстеження стану укриттів.
У зв'язку з чим відхиляються доводи відзиву на скаргу, що Позивач не надає жодної інформації та підтверджуючих документів, які саме ним були прийняті рішення чи дії щодо подальшого використання державного майна яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації. Оскільки вказані листи свідчать про намір передати спірні укриття до комунальної власності, що узгоджується з приписами Положення, втім така передача неможлива без згоди органу місцевого самоврядування і прийняття ним певного рішення з цього питання.
В подальшому 07 червня 2024 року працівниками сільської ради за участі головного фахівця відділу цивільного захисту КРУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях здійснено комісійне обстеження ПРУ про що було складено акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття №42115 та 42126. В ході обстеження встановлено, що ПРУ перебувають в аварійному стані, не придатні для використання та потребують капітального ремонту. За результатами проведеного обстеження складено акт оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту сховища, протирадіаційного укриття № 42126 та 42115 в якому зроблено спеціальний висновок, яким визначено про недоцільність проведення капітального ремонту у зв'язку з аварійним станом та запропоновано розглянути можливість виключення цих ПРУ з фонду захисних споруд.
Також Суботцівською сільською радою листом від 12.06.2024 №03-20/2245 проінформовано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, про те що вищезазначені ПРУ не можуть бути передані в тому стані в якому вони перебувають зараз, а питання про передачу їх у комунальну власність може бути розглянуто лише після проведення ремонтно-відновлювальних робіт власником цих споруд.
Натомість, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що Суботцівською сільською радою жодного рішення з даного приводу не прийнято та не розглядалося., в той час, як інформування сільською радою про прийняття рішення про недоцільність взяття сховищ у комунальну власність не є належним способом поведінки органу місцевого самоврядування у спірній ситуації, проте вищезазначені аргументи могли бути предметом обговорення, дискусії чи лягти в основу прийняття рішення на пленарному засіданні сесії сільської ради.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», з державної у комунальну власність серед іншого безоплатно передаються захисні споруди цивільного захисту, у тому числі ті, що перебувають у складі об'єктів незавершеного будівництва, за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об'єкти.
Відповідно до положень ст. З Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затверджена постановою КМУ від 21.09.1998 за № 1482 (далі - Положення №1482) визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій. Крім того, пп. г) п.2 Положення № 1482, визначено, що об'єктами передачі згідно з цим положенням є, зокрема, державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та п. 8 Положення № 1482, передача об'єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
Передача об'єктів з державної у комунальну власність оформляється актом приймання-передачі. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права (ч. 5, 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»). Право на управління об'єктом передачі виникає з дати затвердження акту приймання-передачі органом, який створив комісію, а уповноважений управляти державним майном орган, що здійснював управління об'єктом, або самоврядна організація втрачає таке право (п. 10 Положення №1482). Крім того, Положенням №1482 передбачено, що така передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок № 138), який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
Відповідно до п.п. 9-12 Порядку № 138, утримання фонду захисних споруд готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС, а здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Відповідно до п. 14 Порядку № 138, у разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд, органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання.
З огляду на викладене, питання подальшого використання захисної споруди цивільного захисту, яка перебуває на балансі підприємства, що ліквідується, вирішують органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності.
Тобто, законодавцем прямо передбачено алгоритм передачі спірних захисних споруд у комунальну власність, а на орган місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо прийняття рішення про подальше використання захисних споруд цивільного захисту, зокрема, використання їх як об'єктів цивільного захисту, чи виключення в установленому законом порядку цих споруд з переліку об'єктів цивільного захисту, та використання як нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, власником якої він є.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 904/9685/13.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 у справі №803/1067/17.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, виключити подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення - усунути необхідність повторного звернення до суду та здійснити примусове виконання рішення.
У постанові від 18.05.2022 у справі №580/4257/21 Верховний Суд зазначив, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Таким чином, матеріалами справи доведено порушення прав позивача внаслідок розгляду відповідачем питання щодо прийняття об'єктів цивільного захисту в неналежний спосіб (не на сесії сільської ради), чим у спірній ситуації відповідач допустив бездіяльність, внаслідок чого позов слід задовольнити частково, зобов'язавши раду розглянути відповідне питання на сесії сільської ради.
При цьому, колегія суддів зауважує, що розгляд питання щодо надання згоди на прийняття об'єктів цивільного захисту до комунальної власності, не є порушенням дискреційних повноважень ради, оскільки не впливає на право ради прийняти як позитивне, так і негативне рішення з цього питання.
Щодо доводів відзиву на скаргу стосовно неналежного зберігання майна та можливого списання такого майна, то вони відхиляються, оскільки недоцільність ремонту укриттів та можливість їх виключення з фонду захисних спору було зафіксовано актом від 2021 року, та в подальшому, за актом від 07.06.2024, в той час, як позивач протягом 2018-2020 років звертався до правопопередника відповідача з пропозиціями прийняти рішення щодо прийняття майна у комунальну власність, тобто що підтверджує бездіяльність саме відповідача.
Відповідно до пункту 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду слід скасувати, з частковим задоволенням позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі №912/2875/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі №912/2875/24 - скасувати.
Прийняти у справі нове рішення, яким позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях м. Дніпро до відповідача: Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розглянути питання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність Суботцівської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту, а саме: протирадіаційного укриття №42115 розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 29а; протирадіаційного укриття №42126 розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький (Знам'янський) р-н, с. Володимирівка, вул. Дружби (Леніна), буд. 47.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях м. Дніпро 3028, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позову та 4542,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 06.02.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков