03 лютого 2026 року м. Харків Справа № 917/1999/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Слободін М.М.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2734П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 (ухвалу постановлено суддею Білоусовим С.М. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 09.12.2025, повна ухвала складена 10.12.2025) у справі № 917/1999/25
за заявою ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі №917/1999/25 відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); заяву арбітражного керуючого Каратун Євгена Євгеновича про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишено без розгляду.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі №917/1999/25 та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що неявка боржника та його представника у судове засідання, зважаючи на те, що судом така явка визнавалася необов'язковою, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, а отже оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
На думку боржника, ним надані належні докази, якими підтверджується існування заборгованості. Так, зазначає, що ним до заяви про усунення недоліків додано виписки з рухом коштів по всім його рахункам, що є первинними бухгалтерськими документами. Окрім того він зазначає, що загальна історія кредитних відносин боржника відображається у відповідній кредитній історії станом на 06.10.2025, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у відповідності до ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій».
ОСОБА_1 зазначає, що надав усі можливі докази існування в нього заборгованості та її розміру, а ненадання окремих кредитних договорів не може слугувати підставою для відмови у відкритті провадження, так як такі документи не надано не з його вини, а у зв'язку з тим, що їх не надали кредитори у відповідь на запит боржника.
Щодо прострочення виконання зобов'язань боржник вказує, що в усіх його зобов'язаннях є прострочки. Вищезазначене, на думку заявника апеляційної скарги, є підставою для відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи на підставі частини 2 статті 115 КУзПБ, а саме припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Участь ОСОБА_1 в азартних іграх боржник не вважає безумовною підставою для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність, оскільки за його твердженням він добровільно визнав факт залежності та вжив заходів для її подолання, відмовившись від азартних ігор. Внаслідок чого боржником було подано заяву про самообмеження від азартних ігор, яку було направлено ним всім організаціям, які провадять відповідну діяльність. Окрім того, заявник зазначає, що його участь в азартних іграх була здійснена під постійним тиском з боку кредиторів, постійної реклами організацій, які здійснюють подібну діяльність, як спроба покращити своє фінансове становище шляхом виграшу в азартних іграх.
Заявник апеляційної скарги як на підставу погіршення свого фінансового стану також посилається на вплив пандемії та військового стану в країні, що на його думку є підставою для відкриття провадження про неплатоспроможність на підставі пункту 4 частини 2 статті 115 КУзПБ (загроза неплатоспроможності).
На думку ОСОБА_1 , не зазначення у деклараціях відомостей про майно та доходи членів сім'ї боржника, ненадання доказів щодо розміру власного доходу не впливає на права сторін у справі, так як у разі якщо боржник не виконуватиме план реструктуризації у зв'язку з відсутністю доходів або їх недостатністю - у кредиторів є правовий запобіжник такій ситуації, а саме право на подання заяви про закриття провадження у справі у зв'язку з невиконанням боржником плану реструктуризації.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 для розгляду справи №917/1999/25 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№ 2734П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі №917/1999/25, встановлено учасникам справи строк по 09.01.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.02.2026.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. та судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Слободін М.М.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі №917/1999/25 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою від 20.10.2025 (вх. № 2080/25 від 29.10.2025 року) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, в якій просив, зокрема:
- прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,а реєстрації: АДРЕСА_3 ;
- ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
- призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратун Євгена Євгеновича (свідоцтво №2017 від 09.11.2021), адреса місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд- 37.
Підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник визначає пункти 2, 3, 4 частини 2 статті 115 КУзПБ (припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, відсутність майна у боржника, а також ознаки загрози неплатоспроможності).
У своїй заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 зазначає, що він має прострочені зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 364344,38 грн, з яких: 288312,11 грн заборгованість за основним зобов'язанням, 76032,27 грн сума неустойки (штраф та пеня), перед такими кредиторами:
- ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» за кредитним договором №КРІ4290607 від 29.06.2025 року;
- ТОВ «ФК «ФІНМАРКЕТ» за кредитним договором №3486306755-45803 від 19.06.2025 року;
- ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» за кредитним договором №1298745 від 18.06.2025 року;
- ТОВ «СІРІКО ФІНАНС» за кредитним договором №d120647c-ca8a-46a8-dc57-08ddac050f83 від 15.06.2025 року;
- ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за кредитним договором № 7784396 від 14.06.2025 року;
- ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» за кредитним договором № 3486306755-076731 від 06.05.2025 року;
- ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» за кредитним договором № 03.05.2025-100001104 від 03.05.2025 року;
- ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 8194903 від 28.03.2025 року;
- ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за кредитним договором №22344-03/2025(1898236) від 10.03.2025 року та кредитним договором № 41037-04/25 (2050424) від 18.04.2025 року;
- ТОВ «ФК КІФ» за кредитним договором № 907809 від 18.04.2025 року;
- ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за кредитним договором №531580-КС-002 від 05.04.2025 року;
- ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за кредитним договором №8927886 від 05.04.2025 року;
- ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором №1490-8033 від 30.12.2024 року;
- АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за картковим рахунком № НОМЕР_2 від 17.10.2024 року;
- АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором №002/17542038-СК SB(17542072) від 17.10.2022 року;
- ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за кредитним договором №00-10320851 від 18.04.2025 року та договором № 00-10371663 від 17.05.2025 року;
- ТОВ «ФК «АБЕКОР» за кредитним договором №1746361 від 04.05.2025 року;
- ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до якого перейшли вимоги від первісних кредиторів, а саме: ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 344958343 від 04.05.2025 року та ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» за кредитним договором №LM756830567 від 18.06.2025 року;
- ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за кредитним договором № 71476683(9163249) від 18.04.2025 року;
- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за угодою № SAMDN50000052402246 від 01.11.2011 року.
До заяви долучені зокрема:
- список кредиторів та боржників станом на 06.10.2025, до якого внесені вищезазначені кредитори (том 1 а.с. 32-33);
- актовий запис про шлюб та актовий запис про народження дитини (том 1 а.с.30-31)
- кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій з електронним цифровим підписом (том 1 а.с.34-47);
- копії запитів від боржника до кредиторів з підтвердженням про направлення (том 1 а.с.43-63).
- копії відповідей від кредиторів з додатками;
- опис майна боржника ОСОБА_1 (том 2 а.с.151), згідно якого у нього відсутнє належне на праві власності майно.
У своїй заяві ОСОБА_1 повідомляє суд, що його сім'я складається з нього, батька, матері та сина. При цьому зазначає, що його матір та батько за власним бажанням відмовились надавати необхідні документи для відображення відомостей про них в декларації про майновий стан. Боржником долучено копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову надавати свої паспортні дані, РНОКПП, а також інформацію про власні доходи, майно та транспортні засоби (том 1 а.с.29).
До заяви долучена довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з вересня 2022 по червень 2025 року, згідно якої боржник у зазначений період отримував заробітну плату в ТОВ «Укрнафтасервіс» (том 2 а.с.168-171).
Боржником також долучено декларації про майновий стан за 2022 - 2024 роки та станом на 01.09.2025 року і проект плану реструктуризації боргів.
Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що він не є підприємцем, немає судимості та на день звернення до суду є працевлаштованим за кордоном в місті Прага, до заяви додано копію трудового договору, перекладеного на українську мову.
Як декларує заявник, він з 01.07.2025 року працює комірником-робітником в ТОВ «BC Profession s.r.o.» (БіСі Профешн с.з.о.) в Празі (Чехія) на підставі трудового договору, копію якого надано до матеріалів справи.
В подальшому, разом із заявою про усунення недоліків боржником долучено також:
- виписку з руху коштів по картці з АТ «Універсал Банк» (монобанк) за період з 26.07.2025 по 15.01.2025 (том 2 а.с.89-92);
- звіт-рахунок за період з 30.12.2024 по 31.07.2025 (том 2 а.с.93-105);
- виписку з руху коштів АТ КБ «Приватбанк» за період з 13.12.2024 по 13.07.2025 (том 2 а.с.106-110);
- заява про самообмеження від азартних ігор ОСОБА_1 від 17.10.2025 з електронним цифровим підписом ОСОБА_1 ;
- розрахунки заборгованості по кредитним договорам, надані кредитними та фінансовими установами.
Як вже зазначалось, ОСОБА_1 стверджує, що має прострочені зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 364344,38 грн, з яких: 288312,11 грн заборгованість за основним зобов'язанням, 76032,27 грн сума неустойки (штраф та пеня). При цьому, він змушений був припинити погашення своїх кредитів, тобто упродовж більш, ніж двох місяців, боржник не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитним зобов'язанням.
Вказані обставини стали підставою для звернення із заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність його як фізичної особи.
Відмовляючи ухвалою від 09.12.2025 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, суд першої інстанції встановив, що заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена у списку кредиторів, не підтверджена у повній мірі первинними документами, що позбавило можливості місцевий господарський суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Дослідивши виписки з руху коштів боржника, суд першої інстанції встановив, що отримані від кредиторів кошти були витрачені на задоволення побутових потреб та на участь в азартних іграх, на підставі чого місцевий господарський суд дійшов висновку, що постійне отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, переказ грошових коштів з одного рахунку на інший, не спростовує презумпцію про те, що заявник не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності.
Водночас, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано переліку майна членів сім'ї боржника, як і не надано доказів звернення до офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім'ї. Вказані обставини, на думку суду першої інстанції, ставлять під сумнів надання суду повної, достовірної та достатньої інформації для об'єктивної оцінки майнового стану ОСОБА_1 , оскільки декларації про майновий стан заявника не містять відомостей щодо майнового стану членів сім'ї заявника, не відповідають принципам повноти та достовірності.
Господарський суд Полтавської області також зазначив, що боржником не надано до суду жодних обґрунтувань в підтвердження джерел доходів у сумі 30000,00 грн, які він зазначає в плані реструктуризації або доказів в підтвердження можливості отримання такого доходу в майбутньому.
Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст.12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство (далі - КУзПБ) регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом частини 1 статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною 3 статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз. 5 ч.1 ст.1 КУзПБ.).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки неплатоспроможності.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч.3 ст.115 КУзПБ).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви (частина 1 статті 117, частина 1 статті 119 КУзПБ).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина 3 статті 119 КУзПБ).
Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (частина 4 статті 119 КУзПБ).
Наведений перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині 3 статті 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6);
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).
Тож, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Колегія суддів зазначає, що надані заявником копії угод, укладених ним з фінансовими установами, можуть бути доказами наявності дійсного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, періоду прострочки по платежам лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Дослідивши надані боржником докази, на підтвердження існування в нього заборгованості перед кредиторами, колегія суддів зазначає, що згідно наданого списку кредиторів, боржник має фінансові зобов'язання перед двадцятьма кредиторами за двадцяти п'яти договорами.
Водночас, матеріали справи містять копії:
- кредитного договору №3486306755-45803 (FINMARKET45803) від 19.06.2025, графік платежів до договору, розрахунок заборгованості (том 1 а.с.64-78);
- кредитного договору №1298745 від 18.06.2025 з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» з додатками (том 1 а.с.79-88);
- кредитного договору №3486306755-076731 (Techno Fin76731) від 06.05.2025 з ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС», розрахунок заборгованості, копію платіжного доручення (том 1 а.с.89-106);
- кредитного договору № 03.05.2025-100001104 від 03.05.2025 з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», довідку про розмір простроченої заборгованості за договором (том 1 а.с.107-117);
- кредитних договорів №8194903 від 28.03.2025, №7275821 від 24.04.2025, №102557517 від 05.04.2025, копії платіжних доручень по кожному з цих договорів та відомостей про щоденні нарахування та погашення за договорами (том 1 а.с.118-150);
- кредитних договорів №22344-03/2025 (1898236) від 10.03.2025, №41037-04/25 (2050424) від 18.04.2025 з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», виписки по розрахункам заборгованості (том 1 а.с.151-181);
- кредитного договору №531580-КС-002 від 05.04.2025 з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», додаткова угода до нього, розрахунок заборгованості (том 1 а.с.182-197);
- кредитного договору №8927886 від 05.04.2025 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», додаткова угода до нього, розрахунок заборгованості (том 1 а.с.198-216);
- кредитного договору №1490-8033 від 30.12.2024 з додатками (том 1 а.с.219 - том 2 а.с.21); копії кредитних договорів №00-10320851 від 18.04.2025, №00-10371663 від 17.05.2025, розрахунки заборгованості до них (том 2 а.с.37-50);
- кредитного договору №1746361 від 04.05.2025 з ТОВ «ФК «АБЕКОР» з додатками (том 2 а.с.51-68);
- кредитного договору №344958343 з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор), копію договору факторингу укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 05.08.2025 №МВ-ТП/47 (том а.с.72-88);
- договору №LM756830567 кредитної лінії укладеного з ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (первісний кредитор), витяг з договору факторингу укладеного між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 06.08.2025 №ОК-ТП/44 (том 2 а.с.89-120);
- кредитного договору №71476683 (9163249) від 18.04.2025 з ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» з додатковою угодою (том 2 а.с.122-135).
Разом із заявою про усунення недоліків боржником надано копію договору позики «Щоденний» (з розрахунком заборгованості) №3486306755-4290607 від 29.06.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Є ГРОШІ». Вказаний договір наданий на запит боржника Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» (том 3 а.с.45-55).
Також, до заяви про усунення недоліків долучений і договір позики №7768522 від 15.06.2025 (з оборотно-сальдовою відомістю), укладений з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (том 3 а.с.56-62).
Колегія суддів звертає увагу, що в конкретизованому списку кредиторів боржника та в самій заяві, ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» укладено кредитний договір №KP14290607 від 29.06.2025 і загальна сума заборгованості за вказаним договором становить 26492,23 грн. Натомість матеріали справи зазначеного договору не містять. Як вже було зазначено, на запит заявника ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» надало копію іншого договору позики №3486306755-4290607 від 29.06.2025, розрахунок заборгованості за яким складає 26706,80 грн.
Тобто, між розміром заборгованості, про яку зазначає боржник в заяві, і фактично існуючими в матеріалах справи договорами і розрахунками є розбіжності, що додатково свідчить про неточність поданої боржником інформації про стан його заборгованості перед кредиторами.
Надана ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» інформація про номер договору також не збігається з номером договору, про який зазначено в заяві боржником.
На підтвердження заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» боржником надано копію довідки про наявність заборгованості, виданої банком, та заяву приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Самого договору, про який зазначає боржник, укладеного ним 01.11.2011 з АТ КБ «Приватбанк» матеріали справи не містять.
На підтвердження заборгованості з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ОСОБА_1 надано: анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, довідку про заборгованість, розрахунок заборгованості. Договору укладеного з «АТ Універсал Банк» №4441111026581821 від 17.10.2024, про який зазначає боржник, матеріали справи не містять.
В якості підтвердження заборгованості перед АТ «ТАСКОМБАНК» боржником долучено: заяву на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, згоду та запевнення клієнта до договору, розрахунок заборгованості до договору №002/17542038-CK SB (17542072) від 17.10.2022. Самого договору матеріали справи не містять.
Договори укладені з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» №7784396 від 14.06.2025 та з ТОВ «ФК КІФ», також відсутні в матеріалах справи, про що зазначено і в самій заяві боржником.
Колегія суддів також зазначає, що доказів на підтвердження зарахування на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів за усіма договорами, про які зазначено боржником в заяві, матеріали справи не містять. В дійсності, боржником надано лише чотири платіжні доручення, з яких вбачається, що фінансові установи здійснила зарахування коштів на рахунок заявника, а саме:
- платіжне доручення №27119 від 06.05.2025 на суму 4500,00 грн від ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» (том 1 а.с.105);
- платіжні доручення №102321724 від 05.04.2025 на суму 1500,00 грн, №150585235 від 28.03.2025 на суму 2000,00 грн, №152324052 від 24.04.2025 на суму 3000,00 грн, платник ТОВ «Міолан» (том а.с.127,146,137).
За іншими правовідносинами з фінансовими установами боржником надано лише копії договорів та розрахунки заборгованості, здійснені самими фінансовими установами без жодного первинного фінансового документу, який би міг підтвердити, що боржником вказані кошти були отримані.
В апеляційній скарзі, заявник посилається на виписки з руху коштів по всім його рахункам, як на первинні бухгалтерські документи, що можуть підтвердити заборгованість перед кредиторами.
Дослідивши вказані докази, колегія суддів зазначає, що з наданих боржником виписок з руху коштів неможливо здійснити ідентифікацію платежу, дані про здійснені операції. В даному випадку виписки з руху коштів по картці не підтверджують операцій по кредитним договорам з фінансовими установами, оскільки не містить реквізитів контрагентів та призначення платежу. З деяких операцій з карткового рахунку боржника взагалі неможливо ідентифікувати проведену ним платіжну операцію, наприклад переказ MoneySend OTPC2CUA (E7210011), покупка (оплата цифровим токеном) OPT094(S1PL0VSS), тощо.
Оцінивши наданий боржником кредитний звіт ТОВ «Українського Бюро Кредитних Історій» станом на 06.10.2025, колегія суддів зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов'язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у cправі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі №922/5486/23.
Водночас, колегія суддів зазначає, що наданий боржником звіт кредитної історії засвідчений електронним підписом директора з маркетингу Малою О.С.. Натомість згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником вказаної юридичної особи є ОСОБА_4 . Проте, доказів повноважень ОСОБА_5 на підписання звіту не надано.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку звіт «Українського бюро кредитних історій» та виписки по рахункам (рух коштів по картці) боржника можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням, тільки у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Крім того, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до частини 5 статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень статті 116 КУзПБ ОСОБА_1 разом із заявою про визнання його неплатоспроможним надав господарському суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023, 2024 роки та станом на 01.09.2025 року.
Положення частини п'ятої статті 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття «член сім'ї боржника», яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення статті 3 Сімейного кодексу України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовується. Тлумачення частини п'ятої статті 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків. (Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
У поданих боржником деклараціях відображена інформація про членів його сім'ї, а саме: батька, мати та сина (неповнолітнього). У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що батьки відмовились надавати інформацію щодо своїх паспортних даних, РНОКПП, а також про власні доходи, майно та транспортні засоби.
Колегія суддів зауважує, що у випадку коли член сім'ї не надав боржнику інформацію, її отримання може здійснюватися боржником альтернативним способом - з офіційних джерел.
При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначених боржником у деклараціях.
Форма декларації затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність».
Зокрема, пунктом 8 приміток до вищезазначеного наказу передбачено, що боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
За результатами дослідження вказаних декларацій колегією суддів встановлено, що заявник зазначив неповну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів його сім'ї, оскільки розділи IV, VI, VII, VIII, ІX, XI, XII, XIV декларацій не містять повних відомостей про активи (зокрема, наявні готівкові кошти та майно членів сім'ї заявника) та фінансові зобов'язання членів сім'ї заявника, у відповідних рядках заявником проставлено відмітки «-» та «не відомо».
До заяви боржником додано лише інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо членів його сім'ї.
Водночас, заявником у відповідності до пункту 8 приміток наказу Мін'юсту від 21.08.2019 №2627/5 не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділів IV-ХIV декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема доказів звернення до органів, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів, морських, річкових суден, спеціальної техніки, іншого цінного рухомого майна, об'єктів інтелектуальної власності, отримання відомостей з відкритих державних реєстрів (джерел) щодо зазначеного майна та нематеріальних активів, про що обґрунтовано було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до умов трудового договору, наданого боржником, ОСОБА_1 з 01.07.2025 працює в місті Прага, місце виконання роботи є CTPark Nova Hospoda, Halle B5.1, 348 02 Bor u Tachova, на посаді комірника в ТОВ «BC Profession s.r.o.» (БіСі Профешн с.з.о.).
Відповідно до пункту 4 трудового договору заробітна плата виплачується щомісяця, двадцятого числа кожного календарного місяця, наступного за місяцем, в якому у працівника виникло право на заробітну плату.
При цьому, у декларації про майновий стан, поданої станом на 01.09.2025, у розділі про отримані доходи боржником зазначено заробітну плату отриману від ТОВ «Укрнафтасервіс» (звідки він звільнений за угодою сторін 20.06.2025, про що здійснено запис у трудовій книжці, копія якої надана боржником, том 3 а.с.158). Натомість, інформації щодо заробітної плати за новим місцем роботи в Празі боржником не відображено у декларації. В пункті 16 розділу II декларації, який має назву інші види доходів/грошові виплати, боржником відображено інформацію про отримання ним доходів від АТ «Універсал Банк», ТОВ «Укрнафтасервіс», КП «Полтавська ОСПК» ПОР, ППО ТОВ «УТНС», ТОВ «Банк» Альянс», ТОВ «Слотс Ю.Ей», АТ «ОТП Банк».
Обов'язок надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19).
Попередня перевірка декларацій про майновий стан боржника є ключовою частиною процедур банкрутства, яка покладається не лише на арбітражного керуючого, а й на суд, що зобов'язаний на етапі відкриття провадження переконатися у відповідності таких декларацій формальним і змістовним вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Суд повинен забезпечити, щоб подані документи містили повну, достовірну інформацію, достатню для об'єктивної оцінки майнового стану боржника, яка дозволяє відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та ефективно реалізувати мету процедур банкрутства реструктуризацію зобов'язань та задоволення вимог кредиторів.
Викладене ставить під сумнів надання суду повної, достовірної та достатньої інформації для об'єктивної оцінки майнового стану ОСОБА_1 , оскільки декларації про майновий стан заявника не містять повних відомостей щодо майнового стану самого заявника та членів сім'ї заявника, не відповідають принципам повноти та достовірності.
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина 2 статті).
Відповідно до частини 4 статті 124 КУзПБ задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
Колегія суддів зауважує, що розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.
Дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник пропонує реструктуризувати заборгованість в загальному розмірі 288312,11 грн протягом 5 років, виділяючи для погашення вимог кредиторів 4805,20 грн.
При цьому, він стверджує, що доходи які боржник отримує перебуваючи за кордоном становлять близько 30000,00 грн на місяць.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що матеріали справи не містять ні доказів отримання боржником доходів, ні інформації про їх розмір.
Посилання представника заявника під час судового засідання на те, що це роботодавець в трудовому договорі не відобразив розмір заробітної плати і це не є виною самого боржника відхиляються судовою колегією, оскільки боржник не позбавлений права звернутись із запитом до підприємства, на якому він працює про отримання довідки щодо розміру заробітної плати. Не зазначення в трудовому договорі розміру заробітної плати не звільняє боржника від обов'язку надати повну інформацію про свій майновий стан, зокрема, про доходи. Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перебування ОСОБА_1 за кордоном дає підстави вважати, що боржник може отримувати соціальні виплати від країни, в якій проживає.
Таким чином, інформація про те, що боржник перебуваючи у Чехії має заробітну плату у розмірі 30000,00 грн документально не підтверджена. Відсутність такої інформації позбавляє можливості суд визначити обсяги майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях наявності доказів, оскільки у мотивувальній частині рішенні суду мають зазначатися зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини (стаття 236 Господарського процесуального кодексу України).
Окремо, колегія суддів вважає за необхідне зосередити увагу на обставинах добросовісності боржника.
Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб є дотримання балансу сторін та враховувати як інтереси кредиторів так і боржника, і тільки при такому підході добросовісний боржник може скористатися правом на реабілітацію.
Процедура відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи певною мірою утискає права кредиторів, тому до боржника - фізичної особи встановлюються спеціальні вимоги щодо його добросовісності, що має виражатися в співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією, а також на відкритій та чесній взаємодії з судом, який в даному провадженні фактично захищає боржника. Поведінка боржника має ґрунтуватися на приписах статей 3, 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, що характеризується їх чесністю, відкритістю, повагою до інтересів всіх учасників справи про неплатоспроможність фізичної особи.
Саме на суд покладається обов'язок щодо надання оцінки добросовісності боржника та вирішення питання відносно подальшого руху справи при виявленні недобросовісного боржника.
Так, 26.05.2022 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові у справі №903/806/20 дійшов висновку, що нормами КУзПБ встановлено принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
З наданих суду виписок щодо руху коштів по картці, звіту-рахунку за період з 30.12.2024 по 31.07.2025 вбачається, що боржником витрачались кошти, зокрема, на участь в азартних іграх, про що свідчать назви у виписках BetKing, ChampionCasino.UA, а також регулярні перекази коштів з одного рахунку на інший. В декларації про майновий стан за період станом на 01.09.2025 боржником відображено отримання доходів від організації ТОВ «Слотс Ю.Ей», яка займається організацією азартних ігор на платформах онлайн-казіно. Обставини участі боржника в азартних іграх не заперечуються ним самим.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що схильність особи до систематичного отримання мікрокредитів у фінансових компаніях та участь в азартних іграх не характеризують його як добросовісного боржника, який неумисно потрапив у скрутне фінансове становище через об'єктивні та непереборні обставини, і відповідно заслуговує на можливість застосування до нього спеціальних процедур неплатоспроможності, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Зворотна позиція суду стала б поганим прикладом для інших осіб, та давала б відчуття можливості не нести відповідальності за власні фінансові дії.
Колегія суддів, вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції як на одну з ознак недобросовісності боржника і на те, що значна частина мікрокредитів була отримана ОСОБА_1 у фінансових установах за короткий період (у квітні - червні 2025 року). А вже у липні 2025 року він, не повернувши кошти, (та будучи особою призовного віку) покинув Україну та працевлаштувався в Чехії.
Колегія суддів також зазначає, що заява боржника про самообмеження від азартних ігор не може бути розцінена як «каяття» та прояв його доброчесності і прийнята до уваги судом, оскільки вона подана лише в жовтні 2025 року практично за декілька днів до звернення до господарського суду із заявою про неплатоспроможність.
Окремо, в апеляційній скарзі заявник посилається, на те, що неявка боржника та його представника у судове засідання не могла бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що дійсно в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив про те, що заявник та його представник в судове засідання не з'явились. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в даному випадку відсутність заявника чи його представника в судовому засіданні суду першої інстанції не стали підставою для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Як вже зазначалось, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження про неплатоспроможність дійшов висновку, що ОСОБА_1 належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. 76-79 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, у зв'язку з недоведеністю боржником наявної в нього заборгованості та добросовісності його дій.
Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 1 ч. 1статті 275 ГПК України до повноважень апеляційного господарського суду належить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі №917/1999/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.02.2026.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя П.В. Демідова
Суддя М.М. Слободін