09 лютого 2026 року м. Харків Справа №922/42/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Перший український міжнародний банк" (вх. №106 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Ємельянової О.О. 13.01.2026 у справі №922/42/26
за позовом АТ "Перший український міжнародний банк"
до Фізичної особи - підприємця Могилевського Віктора Петровича
про стягнення,
Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника Фізичної особи - підприємця Могилевського Віктора Петровича суму заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №79808831142 від 19.08.2024 року станом на 05.01.2026 року включно у розмірі 54005,75грн, з яких 46527,79грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 9305,55грн та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 37222,24грн, та 7477,96грн простроченої заборгованості за комісією, та витрат зі сплати судового збору у розмірі 302,8грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 у справі №922/42/26 відмовлено Акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк" у заяві (вх. № 42/26 від 09.01.2026 року) про видачу судового наказу.
Відмовляючи у видачі судового наказу, місцевий господарський суд зазначив, що до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, що боржник Фізична особа - підприємець Могилевский Віктор Петрович має створену офіційну електронну адресу, та не додано копій документів (доказів), якими заявник обґрунтовує свої вимоги для направлення їх боржнику, а суд не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, зроблені з копій документів.
16.01.2026 до Східного апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга АТ "Перший Український міжнародний банк", в якій просить суд:
1. скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 у справі №922/42/26;
2. передати справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду заяви АТ "Перший Український міжнародний банк" про видачу судового наказу.
Доводи апеляційної скарги є наступними:
- апелянт вважає, що місцевий господарський суд припустився зайвого формалізму та порушив норми процесуального права, якими не передбачено обов'язку заявника надавати копію заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для направлення боржнику;
- відсутність у боржника зареєстрованого електронного кабінету не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2026 справу №922/42/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2026, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 року у справі №922/42/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як убачається з матеріалів справи Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника Фізичної особи - підприємця Могилевського Віктора Петровича суму заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №79808831142 від 19.08.2024 року станом на 05.01.2026 року включно у розмірі 54005,75грн, з яких 46527,79грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 9305,55грн та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 37222,24грн, та 7477,96грн простроченої заборгованості за комісією, та витрат зі сплати судового збору у розмірі 302,8грн.
Заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про видачу судового наказу подана через електронний суд.
Відмовляючи у видачі судового наказу, місцевий господарський суд зазначив, що до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, що боржник Фізична особа - підприємець Могилевский Віктор Петрович має створену офіційну електронну адресу, та не додано копій документів (доказів), якими заявник обґрунтовує свої вимоги для направлення їх боржнику, а суд не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, зроблені з копій документів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу
Так, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет до боржника, який має зареєстрований електронний кабінет, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Тобто, як правильно зазначено апелянтом, положення статті 150 ГПК України не містять вимоги щодо додавання до заяви по видачу судового наказу копії самої заяви та копій усіх додатків для надсилання боржнику.
Натомість, господарське процесуальне законодавство передбачає можливість подання такої заяви в електронній формі через електронний кабінет.
Вказане право було реалізоване Акціонерним товариство "Перший український міжнародний банк".
І очевидно, що відсутність у боржника - ФОП Могилевського Віктора Петровича електронного кабінету не може ставити у залежність форму звернення (в електронному чи паперовому вигляді) з відповідною заявою іншої сторони.
Статтею 156 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Такий обов'язок покладений процесуальним законом саме на суд.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що при подачі заяви в електронній формі через підсистему Електронний суд всі документи знаходяться в електронній справі. Обов'язок суду надіслати боржнику копію заяви та додатків у разі відсутності у нього електронного кабінету може бути реалізований шляхом надсилання паперової копії, яку суд має право виготовити з матеріалів електронної справи, що не суперечить Господарському процесуальному кодексу України.
Надмірний формалізм не сприяє реальному вирішенню спору та суперечить завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №757/6159/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги що висновок суду першої інстанції про те, що він позбавлений можливості надіслати документи і не може самостійно виготовити копії є проявом надмірного формалізму і порушує право заявника на судовий захист, оскільки фактично перекладає на заявника обов'язок звертатись до суду виключно в паперовій формі із доданими до заяви про видачу судового наказу копій цієї заяви та доданих до неї документів, що не відповідає положенням ГПК України.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Однак, відсутність у боржника електронного кабінету не є порушенням вимог статті 150 ГПК України з боку заявника.
Матеріалами справи підтверджується, що заявник подав заяву та всі докази в порядку та формі, встановленій законом; відсутність електронного кабінету у боржника не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу.
Місцевим господарським судом зазначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що процесуальний закон розмежовує обов'язки заявника (надати документи для обґрунтування вимог - стаття 150 ГПК України) та обов'язок суду (надіслати копії наказу та заяви боржнику - стаття 156 ГПК України).
Разом з тим, суд не має бути надмірно формальним, оскільки це може порушити право на справедливий суд та доступ до правосуддя, хоча й вимагає дотримання процесуальних норм для забезпечення законності й обґрунтованого рішення. Судді повинні уникати як надмірного формалізму (що призводить до відмови у розгляді справи через дрібні помилки), так і надмірної гнучкості (що нівелює норми закону), зосереджуючись на реальному захисті прав.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд проявив надмірний формалізм, допустив порушення норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали, що призвело до обмеження та порушення прав Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області відповідно до п. 4 ч. 1 статті 280 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, тому суд дійшов висновку про її задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 у справі №922/42/26 - скасувати та направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Оскільки в даному апеляційному провадженні не розглядались вимоги по суті спору та не приймалось рішення за результатом розгляду спору по суті, то судовий збір за звернення з апеляційною скаргою не розподіляється.
Керуючись статтями 129, 255-256, 269-270, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 280, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.01.2026 у справі №922/42/26 скасувати.
Справу №922/42/26 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін