Ухвала від 09.02.2026 по справі 873/2/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"09" лютого 2026 р. Справа№ 873/2/26

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Остапенко О.М.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 року у третейській справі №133/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"

до Фізичної особи-підприємця Ужакіна Євгена Леонідовича

про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв'язку із неналежним здійсненням виконання грошового зобов'язання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 року у третейській справі №133/25, з урахуванням ухвали від 30.12.2025 року про виправлення описки, позов ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФОП Ужакіна Є.Л. задоволено частково; стягнуто з ФОП Ужакіна Є.Л. на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" суму заборгованості, пеню, штраф, відсотки річні та інфляційні втрати за договором поставки №268/23/18 від 14.11.2022 року у сумі 894 188,27 грн. та третейській збір у сумі 12 393,00 грн.

02.01.2026, згідно відмітки на конверті, ТОВ "Нор-Ест Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року вказаній заяві присвоєно судовий номер справи 873/2/26 та передано її на розгляд судді Остапенку О.М.

За результатами розгляду заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року задоволено заяву ТОВ "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 року у третейській справі №133/25.

При цьому, ТОВ "Нор-Ест Агро" у заяві про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, докази понесення яких та їх розмір останній зобов'язався подати протягом п'яти днів після ухвалення відповідного судового рішення по суті спору.

23.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Нор-Ест Агро" Бонтлаба В.В. надійшла заява про покладення на ФОП Ужакіна Є.Л. судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 100,00 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року прийнято до розгляду заяву ТОВ "Нор-Ест Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі №873/2/26 про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи та запропоновано учасникам провадження у справі у строк до 30.01.2026 року подати до суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат.

Згідно статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану представником ТОВ "Нор-Ест Агро" заяву без повідомлення учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

З поданих до суду доказів вбачається та судом встановлено, що 09.09.2025 між ТОВ "Нор-Ест Агро", як Клієнтом, та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба", як бюро, укладено Договір №09/09/2025 про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1. якого бюро зобов'язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правничу допомогу, в тому числі, але не виключено:

- представництво інтересів Клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів та/або надання консультацій щодо захисту та представництва Клієнта в суді;

- правовий захист інтересів Клієнта;

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, вимог, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, заяв по суті справу, скарг та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- представництво та захист інтересів Клієнта з усіма необхідними правами у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, в усіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в державних органах та органах місцевого самоврядування, в судах України усіх рівнів, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", третейських судах, передбачених Законом України "Про третейські суди", в органах Міністерства юстиції України (включаючи Департамент державної виконавчої служби), в органах державної виконавчої служби всіх рівнів, перед приватними виконавцями будь-якого виконавчого округу, арбітражними керуючими, ліквідаторами з усіма правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та іншими актами законодавства України, а також з усіх інших питань, що стосуються діяльності Клієнта та необхідні для виконання даного Договору.

У відповідності до п. 2.2. Договору безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює Адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів передбачених процесуальним законодавством. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Розділом 5 договору сторони обумовили умови розрахунків, зокрема, згідно п. 5.1. розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід'ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію Адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору вартість однієї години правничої допомоги бюро складає від 1 100,00 грн. до 3 500,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників). При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу надання правничої допомоги в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення надання правничої допомоги, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Вартість участі представника бюро у судовому засіданні в приміщенні відповідного суду, так і в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів складає від 1 500,00 грн. до 3 500,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників) (п. 5.1.2 Договору).

Розмір додаткової оплати ("гонорар успіху "Адвоката") бюро за прийняття позитивного для Клієнта судового рішення (повного або часткового задоволення відповідних вимог Клієнта, а також повного або часткового відхилення протилежних Клієнту вимог іншої зацікавленої сторони в межах певної справи), визначає на рівні від двох до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в залежності від різного роду умов та чинників) (п. 5.1.3. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору бюро надає Клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правничої допомоги в якому зазначається зміст наданої правничої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

Акт здачі-приймання виконаної правничої допомоги підписується Сторонами в розумні інтервали часу після надання правничої допомоги та оплати наданої правничої допомоги і фіксує факт надання правничої допомоги, яка передбачені цим Договором (п. 5.3. Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок бюро (п. 5.4 Договору).

У п. 6.1. Договору зазначено, що з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів і даних, що містяться в них, керуючись ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч. 3 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ч. 1 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" Сторони дійшли згоди здійснити перехід на електронний документообіг з використанням кваліфікованого електронного підпису і кваліфікованої електронної печатки бюро та кваліфікованого електронного підпису і кваліфікованої електронної печатки Клієнта.

Бюро засвідчує всі документи зі свого боку кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою (п. 6.2.1 Договору).

Клієнт засвідчує всі документи зі свого боку кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою (п. 6.2.2 Договору).

Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до 31.12.2027 року, а в частині проведення взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 7.1. Договору).

На підтвердження виконання послуг за вказаних Договором 22.01.2026 між ТОВ "Нор-Ест Агро" та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" підписано Акт №9 здачі-приймання правничої допомоги згідно Договору №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025, згідно якого сторони підтвердили, що загальна вартість наданої правової допомоги складає 17 100,00 грн.

Зазначений вище акт містить перелік робіт, які проведені Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" в рамках супроводження інтересів ТОВ "Нор-Ест Агро" у даній справі, зокрема:

- підготовка проекту заяви (вих. №30-2/12 від 30.12.2025 року) про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-Фінансового Бізнесу" від 29.12.2025 року у справі №133/25 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФОП Ужакіна Є.Л. про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку із неналежним здійснення виконання грошового зобов'язання згідно договору поставки №268/23/18 від 14.11.2022 року. Направлення поштою заяви (вих. №30-2/12 від 30.12.2025 року) про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-Фінансового Бізнесу" від 29.12.2025 року у справі №133/25 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФОП Ужакіна Є.Л. про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку із неналежним здійснення виконання грошового зобов'язання згідно договору поставки №268/23/18 від 14.11.2022 року - 4 години;

- участь Адвоката Бонтлаб В.В. у засіданні Північного апеляційного господарського суду по справі №873/2/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Нор-Ест Агро" Адвоката Бонтлаб В.В. із розгляду заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-Фінансового Бізнесу" від 29.12.2025 року у справі №133/25 - 2500,00 грн.;

- додаткова оплата ("гонорар успіху Адвоката") при позитивному для Клієнта рішенні - задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-Фінансового Бізнесу" від 29.12.2025 року у справі №133/25 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФОП Ужакіна Є.Л. про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку із неналежним здійснення виконання грошового зобов'язання згідно договору поставки №268/23/18 від 14.11.2022 року (вих. №30-2/12 від 30.12.2025 року) у справі №873/2/26 Північного апеляційного господарського суду - 7 800,00 грн.

Пунктом 2 даного Акту сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги бюро складає 1 700,00 грн. участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2 500,00 грн., а розмір додаткової оплати ("гонорар успіху Адвоката") при позитивному для Клієнта рішенні задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-Фінансового Бізнесу" від 29.12.2025 року у справі №133/25 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФОП Ужакіна Є.Л. про стягнення заборгованості - 7 800,00 грн.

Підписанням цього Акту сторони підтвердили, що фінансових та інших претензій згідно Договору №09/09/2025 про надання правової допомоги від 09.09.2025 року одна до одної не мають. Правова допомога надана у повному обсязі. Клієнт стверджує про повне виконання бюро наданої правової допомоги на загальну суму 17 100,00 грн.

Представництво інтересів ТОВ "Нор-Ест Агро" у Північному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" Бонтлаб В.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю №3280 від 24.04.2008) на підставі довіреності б/н від 05.05.2025.

За надання відповідних правових послуг на підставі наведених договору та акту ТОВ "Нор-Ест Агро" сплатило на користь бюро грошові кошти у розмірі 17 100,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №315530602 від 22.01.2026 року.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи та наведені докази, оскільки спір у даній справі №873/2/26 зумовлений (спричинений) неналежним виконанням ФОП Ужакіним Є.Л. грошового зобов'язання згідно рішення третейського суду, то понесені ТОВ "Нор-Ест Агро" судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи у розмірі 17 100,00 грн., на переконання заявника, підлягають стягненню з ФОП Ужакіна Є.Л.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 ГПК України).

Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.11.2019 року у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Суд звертає увагу, що ФОП Ужакіним Є.Л. не подано до суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат, що свідчить про згоду з розміром судових витрат, заявлених представником ТОВ "Нор-Ест Агро".

Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Стосовно вимог заявника про стягнення витрат на оплату послуг адвоката у даній справі, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини товариства з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг клієнту.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Сторона має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою клієнта наданих йому послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг клієнту не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав сторони від покладення на неї обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки заявника в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата заявником послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення заявником та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок іншої сторони.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 27.2.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також доданий до заяви Акт №9 здачі-приймання правничої допомоги від 22.01.2026 року згідно Договору №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025 року, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 100,00 грн. не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що Бюро під час розгляду вищевказаної заяви фактично було здійснено підготовку та направлення поштою заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та участь адвоката у одному судовому засіданні.

На переконання суду, підготовка проекту заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 29.12.2025 року у третейській справі №133/25 та направлення її поштою в обсязі 4 годин, на думку суду, не відповідають та є неспівмірними обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки дана справа не відноситься до категорії складних, а отже не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки відповідної заяви. При цьому, судом також враховано наявність низки аналогічних за своїм характером спорів, стороною яких виступає ТОВ "Нор-Ест Агро", представництво інтересів якого здійснює саме адвокат Бонтлаб В.В.

Крім того, суд зазначає, що вказану заяву у даній справі було розглянуто Північним апеляційним господарським судом з постановленням відповідної ухвали у першому ж судовому засіданні, тривалість якого складала 3 хвилини (з 10:20 год. до 10:23 год.), що підтверджується протоколом судового засідання від 22.01.2026 року.

Більш того, необхідно також зауважити, що вказане судове засідання за клопотанням представника ТОВ "Нор-Ест Агро" відбувалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням адвокатом власних технічних засобів, тобто в даному випадку адвокат не витрачав час на дорогу, щоб дістатись до приміщення Північного апеляційного господарського суду для безпосередньої участі в судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на хід судового засідання, яке не характеризувалось тривалістю та особливою складністю, участь представника ТОВ "Нор-Ест Агро" в судовому засіданні 22.01.2026 року, яка оцінена адвокатом Бонтлаб В.В. у 2500,00 грн., є також завищеною.

Крім того, суд зазначає, що оскільки у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України, то заявлені до стягнення витрати щодо "гонорару успіху Адвоката" у розмірі 7800,00 грн. є штучним створенням заявником відповідних витрат задля надмірного збагачення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що вартість виконаних робіт, зазначених у Акті №9 здачі-приймання правничої допомоги від 22.01.2026 року згідно Договору №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025 року у розмірі 17100,00 грн. є завищеною та не відповідає критерію розумності.

За таких обставин, оцінивши витрати ТОВ "Нор-Ест Агро" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на підготовку заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання такого рішення, як кваліфікований фахівець, беручи до уваги участь у одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на які витрачено лише 3 хвилини, суд дійшов висновку, що оскільки дана справа не відноситься до категорії складних, а отже не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки до розгляду, то керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, справедливим та співрозмірним є призначення відшкодування ТОВ "Нор-Ест Агро" відповідних витрат у розмірі 3000,00 грн. шляхом їх стягнення з ФОП Ужакіна Є.Л.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття ухвали від 22.01.2026 року Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" про відшкодування судових витрат у справі №873/2/26 шляхом ухвалення додаткової ухвали згідно приписів ст. 244 ГПК України.

Керуючись статями 123, 126, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про відшкодування судових витрат у справі №873/2/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ужакіна Євгена Леонідовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи №873/2/26 у Північному апеляційному господарському суді.

3. Видати відповідний наказ після набрання законної сили цією ухвалою.

4. Копію додаткової ухвали надіслати сторонам у справі.

Додаткова ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 5 ст. 244 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Суддя О.М. Остапенко

Попередній документ
133905062
Наступний документ
133905064
Інформація про рішення:
№ рішення: 133905063
№ справи: 873/2/26
Дата рішення: 09.02.2026
Дата публікації: 10.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів; справи про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.01.2026)
Дата надходження: 02.01.2026
Предмет позову: видача виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 29.12.2025 у справі № 133/25
Розклад засідань:
22.01.2026 10:05 Північний апеляційний господарський суд