вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Справа№ 924/1019/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Мальченко А.О.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Романенко К.О.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 03.02.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 25.11.2025
у справі №924/1019/25 (суддя В. В. Князьков)
про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна»
до: 1. Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань
реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії
Вікторівни
2. Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської
міської ради Броварського району Київської області
Самсон Тетяни Володимирівни
3. Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини»
4. Комуністичної партії України
5. Фонду державного майна України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Міністерство юстиції України
про визнання протиправними та скасування рішень державного
реєстратора,
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни, Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України, Фонду державного майна України про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80264471 від 07 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Комуністичною партією України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101;
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80594013 від 29 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Фондом державного майна України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101.
В обгрунтування позовних вимог зазначає про те, що сума заборгованості Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» (за договором позики) становить 500 484, 48 грн. На виконання судових наказів 05.02.2025 та 12.02.2025 відповідно приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. відкрито два виконавчі провадження. З метою забезпечення виконання судових наказів, в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника, в тому числі на приміщення площею 607,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4, та належить на праві власності Благодійному фонду «Відродження Хмельниччини». Разом з тим, 19.09.2025 позивачу стало відомо про те, що всупереч наявності відповідного арешту, який забороняє проводити будь-які реєстраційні дії, рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни право власності на спірне приміщення перереєстровано на Комуністичну партію України, та надалі рішенням державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни відповідне право власності перереєстровано на Фонд державного майна України.
Ухвалою від 10.10.2025 матеріали позовної заяви було передано Господарським судом Хмельницької області за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 було відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2025.
11.11.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101; заборони Благодійному фонду «Відродження Хмельниччини», Комуністичній партії України, Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо приміщення офісу площею 607,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101; заборони суб'єктам державної реєстрації речових прав проведення будь-яких реєстраційних дій щодо приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що держаними реєстраторами здійснено перереєстрацію права власності приміщення площею 607,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4, із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на Комуністичну партію України та надалі на Фонд державного майна України при наявності зареєстрованих арештів на вказане в майно, які були накладені в рамках виконавчих проваджень №№77093141, 77180777, відкритих на виконання судових наказів про стягнення коштів із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна». Відтак, в результаті вказаних протиправних дій відбулось вибуття із власності Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» майна, за рахунок реалізації якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» мало можливість отримати відшкодування заборгованості Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна».
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви від 10.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову по справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи правову природу та зміст спірних правовідносин, забезпечення позову у обрані позивачем способи може призвести до грубого порушення збалансованості інтересів сторін.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В своїй апеляційній скарзі, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову надасть правомочність чинному на дату формування цієї апеляційної скарги власнику - Фонду державного майна України, здійснити відчуження вказаного майна, і як наслідок, призведе до неможливості відновлення права власності на таке майно за Благодійним фондом «Відродження Хмельниччини», що жодним чином не відновить право Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» на звернення стягнення за рахунок майна боржника.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Фондом державного майна України та Міністерством юстиції України подано відзиви, у яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання 03.02.2026 з'явились представники відповідача-5 та третьої особи, представник позивача та відповідачів-1-4 не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 14.01.2026) до їх електронних кабінетів.
Комуністична партія України теж належно повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки кореспонденція направлялась за адресою, яка вказана в апеляційній скарзі, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду, а саме: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7.
Разом з цим, в апеляційній скарзі скаржник просить здійснити розгляд останньої за відсутності їх представника.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів-1-4.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни, Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини», Комуністичної партії України, Фонду державного майна України про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80264471 від 07 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Комуністичною партією України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101;
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80594013 від 29 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Фондом державного майна України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101.
11.11.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101; заборони Благодійному фонду «Відродження Хмельниччини», Комуністичній партії України, Фонду державного майна України вчиняти будьякі дії щодо приміщення офісу площею 607,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101; заборони суб'єктам державної реєстрації речових прав проведення будь-яких реєстраційних дій щодо приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що держаними реєстраторами здійснено перереєстрацію права власності приміщення площею 607,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4, із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на Комуністичну партію України та надалі на Фонд державного майна України при наявності зареєстрованих арештів на вказане в майно, які були накладені в рамках виконавчих проваджень №№77093141, 77180777, відкритих на виконання судових наказів про стягнення коштів із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна». Відтак, в результаті вказаних протиправних дій відбулось вибуття із власності Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» майна, за рахунок реалізації якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» мало можливість отримати відшкодування заборгованості Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви від 10.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову по справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).
Метою заходу забезпечення є підтримання «status quo», поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Вищенаведене кореспондується з практикою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2020 у справі 910/3836/20.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).
Разом з цим, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином.
Відповідно до положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання протиправними та скасування:
- рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Самсон Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80264471 від 07 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Комуністичною партією України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101;
- рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 80594013 від 29 серпня 2025 року щодо державної реєстрації за Фондом державного майна України права власності на приміщення офісу площею 607,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257429368101.
При цьому, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що держаними реєстраторами здійснено перереєстрацію права власності приміщення площею 607,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4, із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на Комуністичну партію України та надалі на Фонд державного майна України при наявності зареєстрованих арештів на вказане в майно, які були накладені в рамках виконавчих проваджень №№ 77093141, 77180777, відкритих на виконання судових наказів про стягнення коштів із Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна».
Не думку скаржника, в результаті вказаних протиправних дій відбулось вибуття із власності Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» майна, за рахунок реалізації якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» мало можливість отримати відшкодування заборгованості Благодійного фонду «Відродження Хмельниччини» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна».
Так, скаржник зазначає, що Фонд державного майна України (як чинний власник) може здійснити відчуження відповідного майна, а тому з метою забезпечення у даній справі об'єктивної можливості виконання судового рішення, у разі задоволення Господарським судом міста Києва вказаної позовної заяви, вважає за необхідне забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони вчиняти будь-які дії, що стосуються предмета спору, відносно приміщення площею 607,7 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 4.
Слід зазначити, що стягнення боргу відбувається в рамках виконавчого провадження №№77093141, 77180777, а не в рамках даної господарської справи №924/1019/25, забезпечення позову, фактично, пропонується для забезпечення виконавчих дій у іншій справі, що є неналежним використанням інституту забезпечення позову.
При цьому, позивач просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, яке перебуває у власності Фонду державного майна України, для забезпечення вимоги немайнового характеру, що в свою чергу суттєво обмежує право власності Фонду державного майна України та його господарську діяльність, не відповідаючи при цьому характеру немайнової вимоги.
Разом з цим, саме лише посилання скаржника на занепокоєння щодо загрози настання обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення, не є достатнім для вжиття заходів забезпечення позову, визначених у статті 137 Господарського процесуального кодексу України, про які просить Товариство з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна».
З урахуванням наведених обставин, а також того, що на час розгляду даної справи право власності на спірне майно зареєстровано за Фондом державного майна України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що забезпечення позову у способи, обрані Товариством з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна», може призвести до грубого порушення збалансованості інтересів сторін, зокрема Фонду державного майна України.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» про забезпечення позову.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №924/1019/25 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райєвробуд Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №924/1019/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №924/1019/25 залишити без змін.
Матеріали оскарження №924/1019/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст складено: 09.02.2026.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді А.О. Мальченко
Ю.Б. Михальська