вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" лютого 2026 р. Справа №910/11624/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Гарматін К.В.
від відповідача: Франюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 (повний текст складено 27.11.2025)
у справі №910/11624/25 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 96 787 859,13 грн
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") пені у розмірі 96 787 859,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу електричної енергії від 27.02.2020 №65-150-SD-20-00068/320/01/20 щодо своєчасної оплати поставленої йому у травні 2020 року електричної енергії.
Обставини вказаного порушення встановлювались рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20, частково зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021, за якою провадження у справі, в частині вимог про стягнення 366 702 145,22 грн боргу та 911 512,08 грн пені закрито. Позов в іншій частині задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3 747 022 503,50 грн основного боргу, 39 035 776,71 грн пені, 134 939 622,10 грн штрафу, 26 841 498,41 грн трьох процентів річних, 21 768 780,75 грн інфляційних втрат, а також 735 561,45 грн судового збору.
Однак, відповідач судове рішення у справі №910/11610/20 виконав лише 01.11.2024, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 96 787 859,13 грн пені за період прострочення 21.04.2021-23.02.2022, який не був охоплений раніше поданим позовом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що наявність формального права нарахувати та заявляти до стягнення з відповідача ще додатково 96 787 859,13 грн пені за період 21.04.2021-23.02.2022 суперечить дійсному правовому призначенню інституту неустойки. Враховуючи обставини стану виконання зобов'язання за вищевказаним договором, розміру вже сплаченої відповідачем неустойки, відсутності даних про заподіяння позивачу збитків, які перевищують вже компенсовані втрати, співмірність належних до сплати штрафних санкцій із сумою прострочення, балансу інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткове стягнення сум неустойки суперечитиме загальним засадам цивільного законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ "НАЕК "Енергоатом" посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним, таким, що ухвалено судом першої інстанції при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права щодо всебічного дослідження та оцінки доказів у справі, аргументів та доводів сторін, які мають значення для правильного вирішення справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню.
Так, на переконання скаржника, висновки суду першої інстанції, що застосовані позивачем до відповідача заходи відповідальності у вигляді стягнення пені є неспівмірними, несправедливими, такими, що не відповідають меті визначення законодавством спеціального виду відповідальності, як стимулюючої до належного виконання зобов'язання, а направлені на збагачення позивача є хибними, не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи, а тому оскаржуване рішення у справі не може вважатися законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених належними доказами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 апеляційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" у справі №910/11624/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.02.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11624/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 02.01.2026.
25.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11624/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
31.12.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 - без змін.
Так, відповідач вважає, що місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив усі фактичні обставини цієї справи, правильно врахував розмір вже сплаченої відповідачем неустойки, відсутність даних про заподіяння позивачу збитків, які перевищують вже компенсовані втрати, співмірність належних до сплати штрафних санкцій з сумою прострочення, балансу інтересів сторін, вірно зазначив, що додаткове стягнення сум неустойки суперечитиме загальним засадам цивільного законодавства, з додержанням норм матеріального і процесуального права та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 04.02.2026 з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Між ДП "НАЕК "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом", правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом" (продавець) та ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії від 27.02.2020 №65-150-SD-20-00068/320/01/20 та додаткові угоди до нього, зокрема додаткова угода від 17.04.2020 №4/1112/01/20.
Відповідно до пункту 2.1 договору продавець зобов'язаний продати електричну енергію гарантованому покупцю, а гарантований покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені в цьому договорі.
Згідно з пунктом 3.1 договору періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду, що зазначається у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
В пункті 4.1 договору встановлено, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.
Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання (пункт 4.2 договору).
Для періоду постачання з 01.05.2020 до 31.05.2020 укладено додаткову угоду №4/1112/01/20 від 17.04.2020 (далі - Додаткова угода №4) до спірного договору.
Додаткова угода №4 до договору укладена за результатами електронного аукціону на період постачання з 01.05.2020-31.05.2020 (аукціонне свідоцтво від 17.04.2020 №03-EP-170420-GB-1-1).
Обсяг електричної енергії, що купується та продається за додатковою угодою №4 становить 5 338 944 МВт·год, вартістю 3 630 695 477,76 грн (з ПДВ).
На підставі пункту 5.1 договору, у зв'язку з порушенням гарантованим покупцем строків оплати по договору та наявністю заборгованості, продаж електричної енергії в обсязі 2 135 280 МВт·год зупинено.
Фактично позивачем продано відповідачу за додатковою угодою №4 електричну енергію обсягом 3 203 664 МВт·год, вартістю 2 178 619 666,56 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2020 №100.
Пунктами 4.3.2, 4.3.4 договору передбачено оплату покупцем електричної енергії частинами.
Пунктом 4.3.4 договору встановлено, що 100% оплата електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці здійснюється гарантованим покупцем не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем.
У випадку, якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу (пункт 4.5 договору).
Пунктом 6 додаткової угоди №4 передбачено, що гарантований покупець зобов'язується оплатити продавцю вартість електричної енергії відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 6.4 договору, у разі наявності заборгованості за цим договором, сторони домовилися, що зарахування платежів, які здійснює гарантований покупець на користь продавця, буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються пеня та/або штраф, що виникли у зв'язку з порушенням умов договору; у другу чергу погашаються зобов'язання щодо сплати за електричну енергію відповідно до черговості їх виникнення.
Про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від гарантованого покупця (у разі наявності заборгованості), продавець протягом 3 (трьох) робочих днів направляє гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану гарантованим покупцем у розділі 14 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
Як стверджує позивач, він повністю виконав умови договору, зокрема, поставив електроенергію в обсягах та у строки, передбачені додатковою угодою №4, що підтверджується зазначеним вище актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2020 №100.
У той же час, гарантований покупець порушив частину 3 пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (в редакції на час дії спірних правовідносин) та не виконав умови договору щодо вчасної сплати коштів за куплену електричну енергію по додатковій угоді №4 у періоді постачання (травень 2020 року), що стало підставою для звернення ДП "НАЕК "Енергоатом" до Господарського суду міста Києва з позовом, в рамках провадження у справі №910/11610/20.
Відповідно до заявлених позовних вимог у наведеній вище справі позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за укладеними між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець" договором купівлі-продажу електричної енергії від 27.02.2020 №65-150-SD-20-00068/320/01/20 та додатковими угодами до нього, в тому числі за додатковою угодою №4, та договором від 25.05.2020 №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 та додатковими угодами до нього у розмірі 4 511 888 391,99 грн, з яких: 4 113 724 648,72 грн - основний борг, 79 674 219,92 грн - пеня, 269 879 244,19 грн - штраф, 26 841 498,41 грн - трьох процентів річних, 21 768 780,75 грн - інфляційних втрат, за порушення виконання зобов'язань з оплати електричної енергії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 провадження у справі №910/11610/20, в частині стягнення 367 613 657,30 закрито, у зв'язку з оплатою основного боргу в сумі 366 702 145,22 грн та пені в сумі 911 512,08 грн за договором від 25.05.2020 №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 та додатковою угодою №1 до нього. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" 3 747 022 503,50 грн основного боргу, 78 762 707,84 грн пені, 269 879 244,19 грн штрафу, 26 841 498,41 грн трьох процентів річних, 21 768 780,75 грн інфляційних втрат, а також 735 561,45 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20 змінено в частині стягнення пені, штрафу та трьох відсотків річних. Апеляційним судом зменшено розмір пені та штрафу на 50%, стягнуто три проценти річних за розрахунком суду. В частині закриття провадження у справі, стягнення основного боргу та інфляційних втрат, рішення суду залишено без змін.
Верховний Суд своєю постановою від 26.05.2022 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20.
Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій щодо встановлених обставин у справі стосовно укладення сторонами спірного договору, додаткових угод до нього та їх виконання.
Так, за умовами договору ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов'язаний продати електричну енергію гарантованому покупцю, який зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у ньому.
Зокрема, судами у справі №910/11610/20 встановлено доведеність факту наявності основного боргу відповідача перед позивачем в загальній сумі 3 747 022 503,50 грн, та що позивачем правомірно нараховано пеню, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати за порушення відповідачем договірних зобов'язань, у зв'язку з нездійсненням ним оплати електричної енергії у розмірах та у строки, встановлені договором та додатковими угодами до нього.
Судами також встановлено, що за продану електричну енергію за договором від 27.02.2020 №65-150-SD-20-00068/320/01/20 та додатковою угодою №4 відповідач розрахувався з позивачем частково, що підтверджується банківськими виписками та повідомленнями позивача про черговість зарахування грошових коштів.
Таким чином, за додатковою угодою №4 до договору у відповідача існує заборгованість в сумі 2 170 008 466,56 грн, яка підлягає стягненню.
Так, у справі №910/11610/20 позивач заявив позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за договорами станом на 28.07.2020.
Після ухвалення 08.02.2021 Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/11610/20, відповідач у добровільному порядку сплатив на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 3 704 320 500,52 грн, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/11610/20, якою суд визнав наказ Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 таким, що не підлягає виконанню, в частині 3 065 363 922,97 грн основного боргу, 39 035 776,71 грн пені та 134 939 622,10 грн штрафу.
Зокрема, відповідач перерахував кошти:
- платіжним дорученням від 12.02.2021 №104 416 на суму 1 943 399 725,87 грн, призначення платежу (з урахуванням повідомлення про зміну призначення платежу): "1 314 207 171,43 грн - оплата за е/е 04.2020 згідно договору №65-150-SD-20-00068/320/01-20 від 27.02.2020 та ДУ №3/543/01/20 від 20.03.2020; 629 192 554,44 грн - оплата за е/е 05.2020 згідно договору №65-150-SD-20-00068/320/01-20 від 27.02.2020 та ДУ №4/1112/01/20 від 17.04.2020";
- платіжним дорученням №104 417 від 12.02.2021 на суму 47 268 284,64 грн, призначення платежу (з урахуванням повідомлення про зміну призначення платежу): "оплата за е/е 05.2020 згідно договору №65-150-SD-20-00068/320/01-20 від 27.02.2020 та ДУ №4/1112/01/20 від 17.04.2020".
Відповідно до повідомлення від 22.02.2021 №50-12/370, перераховані відповідачем грошові кошти в розмірі 629 192 554,44 грн та 47 268 284,64 грн зараховані наступним чином: 183 553 027,21 грн - в рахунок погашення пені, нарахованої за куплену електричну енергію з 01.05.2020 до 26.05.2020 у періоді постачання 01.05.2020-31.05.2020 за додатковою угодою №4 до договору за період прострочення з 28.05.2020 до 09.02.2021; 151 900 592,65 грн - в рахунок погашення штрафу у розмірі 7% за прострочення оплати за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів; 278 181 765,92 грн - в оплату за куплену електричну енергію з 01.04.2020 до 30.04.2020 у періоді постачання 01.04.2020-30.04.2020 за договором та додатковою угодою від 20.03.2020 №3/543/01/20; 62 825 453,30 грн - в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію за додатковою угодою №4 до договору.
Зважаючи на вищевказаний розподіл грошових коштів у розмірі 629 192 554,44 грн та 47 268 284,64 грн, отриманих 12.02.2021 від відповідача, станом на 12.02.2021 заборгованість за додатковою угодою №4 до договору становила 2 107 183 013,26 грн.
Також, платіжним дорученням від 09.04.2021 №116 231 відповідач перерахував кошти на суму 1 000 000 000,00 грн, призначення платежу: "оплата за е/е 05.2020 згідно договору №65-150-SD-20-00068/320/01-20 від 27.02.2020 та ДУ №4/1112/01/20 від 17.04.2020".
Відповідно до повідомлення від 14.04.2021 №50-12/705, перераховані відповідачем грошові кошти в розмірі 1 000 000 000,00 грн зараховані наступним чином: 42 317 760,16 грн - в рахунок погашення пені, 957 682 239,84 грн - в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію.
Зокрема, в рахунок погашення пені, нарахованої за куплену електричну енергію з 01.05.2020 до 31.05.2020 у періоді постачання 01.05.2020-31.05.2020 за договором та додатковою угодою №4 за період прострочення з 10.02.2021 до 06.04.2021 зараховані кошти: 40 762 349,06 грн та 957 682 239,84 грн - в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію за додатковою угодою №4 до договору.
Зважаючи на вищевказаний розподіл грошових коштів у розмірі 1 000 000 000,00 грн, отриманих 09.04.2021 від Відповідача, станом на 09.04.2021 заборгованість за додатковою угодою №4 до договору становила 1 149 500 773,42 грн.
Платіжним дорученням від 23.04.2021 №117 119 відповідач перерахував кошти на суму 474 912 158,81 грн, призначення платежу: "оплата за е/е 05.2020 згідно договору №65-150-SD-20-00068/320/01-20 від 27.02.2020 та ДУ №4/1112/01/20 від 17.04.2020".
Відповідно до повідомлення від 27.04.2021 №50-12/814, перераховані відповідачем грошові кошти у розмірі 474 912 158,81 грн зараховані наступним чином: 7 069 965,92 грн - в рахунок погашення пені, нарахованої за куплену електричну енергію з 01.05.2020 до 31.05.2020 у періоді постачання 01.05.2020-31.05.2020 за договором та додатковою угодою №4 за період прострочення з 07.04.2021 до 20.04.2021; 467 842 192,89 грн - в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію за додатковою угодою №4 до договору.
Зважаючи на вищевказаний розподіл грошових коштів у розмірі 474 912 158,81 грн, отриманих 23.04.2021 від відповідача, станом на 23.04.2021 заборгованість за додатковою угодою №4 до договору становила 681 658 580,53 грн.
27.06.2022 Господарський суд міста Києва видав наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20.
Приймаючи до уваги часткову сплату боржником заборгованості, після прийняття рішення місцевим господарським судом, обов'язок ДП "Гарантований покупець" зі сплати присуджених до стягнення коштів в оплату основного боргу в загальному розмірі 3 065 363 922,97 грн відсутній, у зв'язку з його добровільним виконанням боржником.
Після постановлення ухвали суду від 04.07.2022, ДП "Гарантований покупець" у добровільному порядку сплатило на користь ДП «НАЕК "Енергоатом" грошові кошти у розмірі 628 797 619,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.09.2022 №249 183.
Зазначені обставини встановлені Господарським судом міста Києва, який ухвалою від 23.01.2023 у справі №910/11610/20 визнав наказ Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 таким, що не підлягає виконанню в частині 3 694 161 542,58 грн основного боргу, 39 035 776,71 грн пені та 134 939 622,10 грн штрафу.
Залишок боргу у сумі 52 860 960,92 грн сплачено відповідачем 01.11.2024.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на наведені вище обставини, позивач здійснив донарахування пені на залишок основного боргу за додатковою угодою №4 до договору за період з 21.04.2021 (з наступного дня після зарахування платежів, відповідно до повідомлення від 27.04.2021 №50-12/814 ) до дат, що передують частковому погашенню боргу та до 23.02.2022 - початку запровадження воєнного стану.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ "НАЕК "Енергоатом" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню виходячи з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 закрито провадження у справі №910/11610/20 в частині стягнення 367 613 657,30, стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" 3 747 022 503,50 грн основного боргу, 78 762 707,84 грн пені, 269 879 244,19 грн штрафу, 26 841 498,41 грн трьох процентів річних, 21 768 780,75 грн інфляційних втрат, а також 735 561,45 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11610/20 змінено в частині стягнення пені, штрафу та трьох відсотків річних.
У наведених судових рішеннях встановлено доведеність факту наявності основного боргу відповідача перед позивачем в загальній сумі 3 747 022 503,50 грн, та що позивачем правомірно нараховано пеню, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати за порушення відповідачем договірних зобов'язань, у зв'язку з нездійсненням ним оплати електричної енергії у розмірах та у строки, встановлені договором та додатковими угодами до нього.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
При цьому, преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Таким чином, обставини, які встановлені у судових рішеннях у справі №910/11610/20, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.
Як зазначає позивач, судові рішення у справі №910/11624/25 про стягнення основного боргу виконано 01.11.2024.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача 96 787 859,13 грн пені за період прострочення 21.04.2021-23.02.2022, який не охоплений раніше поданим позовом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 6.2 договору, у випадку не оплати (оплати у неповному обсязі) гарантованим покупцем за електричну енергію, у порядку передбаченому окремо кожним з пунктів 4.3.2-4.3.4 цього договору, гарантований покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення відповідного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання.
Посилання відповідача на порушення позивачем пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), при здійсненні нарахування пені, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
За приписами пункту 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", прийнятої відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на всій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який у свою чергу неодноразово продовжено.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Враховуючи наведене вище, є правомірним для нарахування пені у період з 21.04.2021 до 23.02.2022.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідач не надав жодних документів та доказів про направлення позивачу повідомлення про дію форс-мажорних обставин, відповідно до умов договору. При цьому, предметом позову у даній справі є стягнення пені, що нарахована за період порушення відповідачем виконання зобов'язання у довоєнний період, тобто до 23.02.2022, а тому у будь-якому разі посилання відповідача на форс-мажорні обставини є необґрунтованими та безпідставними.
Судова колегія, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на суму 96 787 859,13 грн дійшла висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина 1 статті 233 ГК України).
На підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/437/22, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не є правильним застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 21.11.2019 у справі №916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом, згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, які відповідач просить врахувати при вирішенні клопотання про зменшення пені:
- ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив позивач не зазначає, не посилається та не доводить обставини понесення будь-яких збитків у зв'язку з простроченням гарантованим покупцем договірних зобов'язань, їх розмір перед судом не доводить, у зв'язку з чим можна дійти висновку, що збитки у позивача, у зв'язку з простроченням відповідачем платежів відсутні взагалі. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, настання інших негативних наслідків та понесення останнім збитків саме в результаті неналежного виконання гарантованим покупцем умов договору матеріали справи не містять;
- заявляючи додаткові вимоги до гарантованого покупця про сплату 96 787 859,13 грн пені позивач фактично намагається одержати невиправдані прибутки, що водночас становить непомірний тягар для гарантованого покупця, що ніяким чином не узгоджується із справедливістю, добросовісністю та розумністю, як загальними засадами цивільного законодавства;
- гарантований покупець виконує покладені державою спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії і приймає участь в забезпеченні соціально важливої державної місії, а саме забезпечення доступності електричної енергії для споживачів. Гарантований покупець від виконання договору не отримує прибутку, жодного економічного чи фінансового блага, а виконує спірний договір виключно задля досягнення кінцевої соціальної мети - дотримання загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
- гарантований покупець не має заборгованості перед позивачем щодо оплати електричної енергії за травень 2020 року (основного боргу). Відмінність у правових позиціях позивача та відповідача полягає лише у моменті (часі) припинення відповідних зобов'язань. Інакше кажучи, гарантований покупець здійснив виконання договору у відповідній частині в повному обсязі, добросовісно;
- внаслідок прийняття зазначених законів щодо продовження та зупинення строку позовної давності позивача фактично поставлено у привілейоване становище стосовно гарантованого покупця, що призводить або може призвести до обмеження чи спотворення конкуренції;
- позивач фактично просить суд збільшити і так непропорційні витрати гарантованого покупця, понесені у зв'язку з забезпеченням доступності електричної енергії у порівнянні з іншими учасниками ринку, які так само задіяні у виконанні спеціальних обов'язків.
Беручи до уваги всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що зобов'язання за договором виконано відповідачем повністю, зважаючи на відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями відповідача, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів вважає наявними правові підстави для зменшення пені на 90% від заявленої позивачем суми пені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з ДП "Гарантований покупець" на користь АТ "НАЕК "Енергоатом" підлягає стягненню 9 678 785,91 грн пені.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ "НАЕК "Енергоатом" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на ДП "Гарантований покупець", відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Розподіляючи судовий збір судом враховується, що судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки, на підставі статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, покладається на відповідача, без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/11624/25 скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) 9 678 785 (дев'ять мільйонів шістсот сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн 91 коп пені та судовий збір у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
4. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) 1 271 760 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/11624/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 09.02.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран