Іменем України
04 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/3564/23
провадження № 22-ц/4809/122/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),
суддів - Дьомич Л.М., Письменного О.А.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Репело Олександр Вікторович, на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя та поділити майно: квартиру АДРЕСА_1 , 41/50 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_2 та 41/50 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0544 га., кадастровий номер 3510100000:21:138:0074, яка розташована по АДРЕСА_2 .
06.05.2025 від представника відповідача, адвоката Сюр Н.В. до суду надійшла заява про зупинення провадження у даній справі, в якій вона просить суд зупинити провадження у зазначеній цивільній справі до вирішення цивільної справи № 404/2223/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Лимар О.А. про визнання правочину удаваним, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та цивільної справи № 404/1981/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Лимар О.А. про визнання правочину удаваним про визнання правочину удаваним, про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та частку земельної ділянки.
Вважає, що подальший розгляд справи неможливий, адже сторони зазначених цивільних справ мають спільний інтерес, а предмет спору стосується одних і тих самих об'єктів майна та прав на них.
Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 26.05.2025 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сюр Н.В. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя зупинено до набрання законної сили рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда по цивільній справі № 404/2223/25 та по цивільній справі № 404/1981/25.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Репело О.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи.
На думку позивача, саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі та вирішення її по суті. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що наслідки розгляду справи № 404/1981/25 № провадження 2/404/683/25 та справи № 404/2223/25 № провадження 2/404/728/25 прямо впливають на розгляд поточної справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з урахуванням наступного.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У такому випадку провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 частини першої статті 253 ЦПК України).
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що згідно пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
У сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя (стаття 57 СК України), та спільна сумісна власність подружжя (стаття 60 СК України).
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто (пункти 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов'язкового рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя до набрання законної сили рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда по цивільній справі № 404/2223/25 та по цивільній справі № 404/1981/25.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Репело Олександр Вікторович - залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 26 травня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: О.Л. Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.А. Письменний