Справа № 727/1441/26
Провадження № 2-о/727/93/26
Про залишення заяви без руху
05 лютого 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Літвінова О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Татьков Вадим Анатолійович, де заінтересованою особою виступає Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці, про встановлення юридичного факту, -
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , де заінтересованою особою виступає Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці, про встановлення юридичного факту.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 294 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі. Якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується.
Так, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, разом з тим, заявник не зазначає та не надає доказів щодо існування підстав для звернення до суду з такою вимогою,не зрозуміла мета саме на момент звернення до суду.
Отже, заявнику необхідно привести свою заяву згідно з вимогами діючого законодавства, а саме конкретизувати мету встановлення факту.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
У своїй заяві представник заявника просить встановити юридичний факт, що має юридичне значення відносно народження ОСОБА_2 , а саме дати народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак у матеріалах наявна копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , згідно якої датою народження заявниці є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу, що заявник не позбавлений можливості звернутися до органу РАЦС з вищевказаним питанням, оскільки внесення змін до актового запису - це функція органів РАЦС, а не суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 зазначено, що положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені в ч. 1 ст. 28 ЦПК, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
В постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 449/1352/15-ц щодо розгляду справи в порядку окремого провадження зазначена правова позиція, що за положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
У своїй заяві заявниця ОСОБА_1 своєю адресою вказує АДРЕСА_1 . Однак жодних доказів місця проживання чи реєстрації саме на території Шевченківського районного суду м. Чернівці до заяви не додано.
Зважаючи на викладене, заявниця має пояснити на яких підставах вона звертається із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, саме до Шевченківського районного суду м. Чернівці та надати відповідні докази зазначеному.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається, з матеріалів справи заявником вказані вимоги не виконано, не надано до заяви доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а саме: заінтересованій особі.
Тому, вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення заяви без руху.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Татьков Вадим Анатолійович, де заінтересованою особою виступає Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці, про встановлення юридичного факту, - залишити без руху.
Надати їй строк для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання заявником ухвали.
Суддя: О.Г. Літвінова