Справа № 627/1257/25
09 лютого 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді В.А. Каліберди,
з участю секретаря судового засідання Н.Д. Коломієць,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 02 серпня 2022 року Московським відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 299.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 02 серпня 2022 року, про що Московським відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), складено відповідний актовий запис № 299.
Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалося через відсутністьспільних інтересів, наявні різні погляди на життя, часто виникають суперечки, втрачена повага один до одного, разом не проживають протягом останніх шести місяців. На даний час сім'я розпалася повністю, тому за глибоким переконанням позивача сенсу підтримувати подальші сімейні відносини немає. Вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам позивача, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні.
Ухвалою суду від 06.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, до позовної заяви надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання подав заяву, в якій просить розглянути цивільну справу у його відсутність, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, подані заяви сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ( далі- Постанова) рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Відповідно з роз'ясненнями, викладеними у п.10 вищевказаної постанови, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст.191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Згідно частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 серпня 2022 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №299, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.08.2022.
Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» апарату Краснокутської селищної ради №2214 від 23.12.2025, діти зареєстровані разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, протягом тривалого часу разом не проживають, втратили почуття любові та поваги один до одного, тобто сім'я існує формально.
Клопотань про надання строку на примирення не надходило.
У відповідності до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти позову, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно, подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу неможливі та порушують принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.
На час розірвання шлюбу спору між сторонами щодо поділу спільно нажитого майна,участі у вихованні дітей, а також визначення місця їхнього проживання немає.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_1 у позовній заяві просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, що було у шлюбі - « ОСОБА_5 ».
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1211,50 грн, що підтверджено квитанцією про сплату № 111 від 23.12.2025.
Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а решта 50 відсотків - підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02 серпня 2022 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 299.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 50 відсотків суми сплаченого судового збору, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (адреса місцезнаходження: вул. Євгенія Єніна, 18, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37874947) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 90 коп, сплаченого за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 111 від 23.12.2025 судового збору у розмірі 1211,50 грн.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Каліберда В. А.