Справа № 712/886/26
Провадження 1-кс/712/519/26
22 січня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане щодо:
ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України у межах кримінального провадження № 22025250000000020 від 14.01.2025,
1.Зміст поданого клопотання
У вказаному клопотанні слідчий просить надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України. За версією слідства, підозрювана, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, добровільно зайняла посаду «первого заместителя министра труда и социальной защиты Херсонской области» у незаконному органі влади та виконувала організаційно-розпорядчі функції, фактично сприяючи утвердженню й функціонуванню окупаційної адміністрації держави-агресора, чим надала допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
Вручити ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру не виявилося за можливе, оскільки згідно з матеріалами досудового розслідування вона мешкає на тимчасово окупованій території України, а саме - в Херсонській області, яка відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, визнана тимчасово окупованою.
У зв'язку з цим, 08.01.2026 на офіційному Інтернет-сайті Офісу Генерального прокурора і в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також повістки про виклики останньої до органу досудового розслідування на 13.01.2026, 14.01.2026, 15.01.2026.
Будучи повідомленою про виклики у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, підозрювана до СВ УСБУ в Черкаській області, відповідно до повісток, не з'явилася, про поважні причини неприбуття не повідомила, що свідчить про її переховування від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ураховуючи те, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, її 16.01.2026 оголошено в розшук.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, є фактичні дані, підтверджені зібраними у ході досудового розслідування документами, відомостями, що містяться в протоколах слідчих дій, проведених у кримінальному провадженні, зокрема: протоколах огляду від 17.01.2025, 18.01.2025, 20.08.2025, 21.08.2025, 30.10.2025; висновку експерта № СЕ-19/124-25/12766-ФП від 05.11.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 12.12.2025; протоколі впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_6 від 12.12.2025.
На теперішній час є необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують достатні підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; може продовжити злочин, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики існують, так як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Також ОСОБА_5 не з'являється на виклики до слідчого для дачі показань щодо повідомленої йому підозри.
Отже, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчому судді подано клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обрати на сьогоднішній день відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виявилося за можливе без її затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування зазначеного запобіжного заходу.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити, надавши додаткові пояснення щодо кримінального правопорушення та імовірності причетності.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Положеннями ч. 2 ст. 188 КПК України передбачено, що клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За змістом ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Частина 4 ст. 189 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: (1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; (2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
На підставі ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити, крім іншого, посилання на обставини, які дають підстави для: (1) обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення; (2) для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; (3) для висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини 4 статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні достатні підстави для висновку про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або ж вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, повідомлено про підозру.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Перевіряючи дотримання порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до матеріалів кримінального провадження останній перебуває на тимчасово окупованій території в Херсонській області.
У зв'язку з неможливістю вручення підозри особисто ОСОБА_5 08.01.2026 на офіційному Інтернет-сайті Офісу Генерального прокурора і в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також повістки про виклики останньої до органу досудового розслідування на 13.01.2026, 14.01.2026, 15.01.2026.
Зазначених заходів слідчий суддя вважає достатніми для підтвердження набуття статусу ОСОБА_5 підозрюваного, орган досудового розслідування вжив заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, отже, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_7 могла вчинити інкриміновані їй злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Зазначена норма передбачає відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території та державну зраду.
З дослідження матеріалів клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрювану з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів, зокрема: протоколів огляду від 18.01.2025, 17.01.2025, 20.08.2025, 21.08.2025, 30.10.2025; висновку експерта № СЕ-19/124-25/12766-ФП від 05.11.2024, протоколу допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколу впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_6 від 12.12.2025.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та наданими прокурором поясненнями, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3. Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); може продовжити злочин, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На переконання сторони обвинувачення зазначені ризики існують, так як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Також ОСОБА_5 не з'являється на виклики до слідчого для дачі показань щодо повідомленої йому підозри.
3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду існує, з огляду на: неявку підозрюваної за викликом слідчого; тяжкість і характер злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, перебуваючи під тягарем підозри та обвинувачення у кримінальному провадженні особа може намагатися переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя виходить з того, що обґрунтованість повідомленої підозри, серед іншого, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 , а також результатами впізнання за фотознімками за участі цього ж свідка, що свідчить про істотне значення показань свідків для встановлення обставин кримінальних правопорушень у даному провадженні.
З огляду вказане підозрювана, перебуваючи на волі, може впливати на свідків шляхом переконання, схиляння до зміни показань, узгодження позицій чи іншим неправомірним способом.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків у цьому кримінальному провадженні є реальним та обґрунтованим.
3.3.3. Щодо наявності ризику продовжувати вчинення вказаного триваючого кримінального правопорушення
Із матеріалів клопотання вбачається, що інкриміновані ОСОБА_5 дії пов'язані з добровільним зайняттям посади в незаконному органі влади на тимчасово окупованій території та фактичним сприянням функціонуванню окупаційної адміністрації. За своєю природою такі дії можуть мати триваючий характер, оскільки їх суспільно небезпечні наслідки та протиправний стан здатні підтримуватися в часі у випадку продовження виконання відповідних функцій в окупаційних структурах.
Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даному етапі досудового розслідування є доведеним з достатнім ступенем обґрунтованості.
3.4. Щодо наявності достатніх підстав для висновку про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або ж вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України
При вирішенні питання про надання дозволу на затримання підозрюваної з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, на підставі наданих прокурором матеріалів, оцінює в сукупності існування достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею встановлено, що станом на розгляд вказаного клопотання слідчим здійснено усіх можливих заходів задля повідомлення підозрювану про підозру та виклики її на допит. Утім ОСОБА_5 ігнорує вказані виклики, її точне місцезнаходження невідоме.
На переконання слідчого судді, прокурором доведено, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування.
Отже, оцінюючи матеріали клопотання, доводи прокурора та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 1111 КК України, слідчий суддя вважає, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованих злочинів, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на встановлення існування ризиків, свідчать, що перебування підозрюваної на волі негативно вплине на дієвість цього кримінального провадження та не убезпечить від реалізації встановлених ризиків.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання та надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, враховуючи вимоги п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали протягом 6 місяців з дня її постановлення, але у межах строку досудового розслідування.
Керуючись, ст. 177, 188-190, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваної за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні № 22025250000000020 від 14.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шахтарськ, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 21.12.2011 Шахтарським МВ ГУ МВС України в Донецькій області, РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянки України, з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає законну силу після закінчення 6 місяців з дати її постановлення, тобто після 22.07.2026, або після закінчення строку досудового розслідування, або після: приводу підозрюваного до суду для участі у розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Відомості про осіб, за клопотанням яких постановлена ухвала: слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_4 (вул. Гоголя, 240, м. Черкаси, тел. (0472) 37-92-44).
Слідчий суддя ОСОБА_1