Справа № 712/988/26
Провадження № 1-кс/712/554/26
26 січня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025250310003629 від 01.11.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки Черкаського р-ну Черкаської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
До слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025250310003629 від 01.11.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що органом досудового розслідування перевіряються обставини, за якими 01.11.2025 у нічний час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту підозрюваний, за версією слідства, здійснив постріл із мисливської рушниці у потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого останній помер на місці події.
ОСОБА_5 01.11.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру.
Ухвалою слідчого судді від 03.11.2025 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.12.2025.
Постановою керівника Черкаської окружної прокуратури від 22.12.2025 строк досудового розслідування продовжено до 01.02.2026, а ухвалою від 24.12.2025 тримання під вартою продовжено в межах строку досудового розслідування до 01.02.2026.
У судовому засіданні сторона обвинувачення надала ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.01.2026 про продовження строку досудового розслідування до шести місяців.
Обґрунтовуючи необхідність продовження тримання під вартою, слідчий посилається на неможливість завершити досудове розслідування у встановлений строк та необхідність виконання низки процесуальних дій, зокрема отримання та долучення висновків призначених експертиз (судово-медичної, молекулярно-генетичних, балістичної, психіатричної та інших), після чого визначення остаточного обсягу підозри та виконання вимог ст.ст. 290-292 КПК України.
Крім того, у клопотанні зазначено, що ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість інкримінованого діяння й загрозу суворого покарання, ризик знищення/спотворення речей і слідів події з урахуванням того, що вона сталася за місцем проживання підозрюваного, а також ризик незаконного впливу на свідків, які проживають у тому ж населеному пункті.
У зв'язку з наведеним, слідчий просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 на 60 діб із подальшим утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з відсутністю ризиків для застосування найсуворішого запобіжного заходу, вважали за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Оцінка та мотиви слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями ст. 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Продовження існування ризиків
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, звідси тяжкість та невідворотність покарання прогнозовано зумовлюватиме вжиття заходів підозрюваним, направлених на залишення території України в будь-який спосіб.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Збільшує зазначений ризик відсутність у ОСОБА_5 соціально стримуючих факторів таких як наявність постійного місця роботи, дітей, близьких осіб, які б перебували на утриманні тощо.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Цей ризик обґрунтовується тим, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання підозрюваного. Наразі встановлюються всі обставини події, а тому може виникнути необхідність у повторному проведенні огляду місця події, а ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може знищити, приховати чи спотворити докази у кримінальному провадженні.
Продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Відповідно до матеріалів клопотання під час подальшого досудового розслідування необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи щодо встановленн причини смерті, характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , в разі необхідності вирішити питання про призначення додаткової судово-медичної експертиз, отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки двох судових молекулярно-генетичних експертизи, після проведення яких призначити судово-балістичну експертизу по рушниці, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-психіатричної експертизи та двох експертиз вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу; оголосити ОСОБА_5 кінцеву підозру, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність та вимоги параграфа 3 глави 24 КПК України.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що органом досудового розслідування доведено існування потреби у подальшому проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог глави 18 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і може застосовуватися (а також продовжуватися) лише за умови доведеності того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Як убачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. З огляду на характер інкримінованого діяння, тяжкість можливого покарання, а також відсутність у підозрюваного виражених соціально стримуючих чинників (стійких соціальних зв'язків, постійного офіційного місця роботи/навчання, осіб на утриманні тощо), застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту, не забезпечить належного запобігання зазначеним ризикам.
Доводи сторони захисту про можливість застосування домашнього арешту слідчий суддя оцінює критично, оскільки такий запобіжний захід, навіть із покладенням процесуальних обов'язків, не нівелює ризиків переховування та незаконного впливу на свідків, зважаючи на реальну можливість підозрюваного порушити встановлені обмеження, підтримувати контакти з можливими свідками, а також унеможливлює належний контроль за його поведінкою в обсязі, достатньому для досягнення мети запобіжного заходу. Крім того, з урахуванням того, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання підозрюваного, а також з огляду на необхідність подальшого встановлення та перевірки всіх обставин події, застосування заходів, пов'язаних із перебуванням підозрюваного поза умовами ізоляції, не виключає ризику впливу на можливі джерела доказів та перебіг слідчих (розшукових) дій.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у право на свободу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не забезпечать досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, та не гарантуватимуть належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Застосування альтернативного запобіжного заходу
Відповідно до положень КПК України, за загальним правилом, при застосуванні (продовженні) тримання під вартою слідчий суддя вирішує питання щодо визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. Разом із цим, ч. 4 ст. 183 КПК України надає слідчому судді право не визначати розмір застави, зокрема у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на правову кваліфікацію інкримінованого діяння (ч. 1 ст. 115 КК України), його насильницький характер та настання наслідків у вигляді загибелі людини, а також встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою. Визначення застави за таких обставин на цьому етапі досудового розслідування не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам та не гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у достатньому обсязі.
Ураховуючи наведене, підстав для зміни застосованого запобіжного заходу на більш м'який або для застосування альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя не встановив.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки стороною обвинувачення доведено, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. 177-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.03.2026 включно.
Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 30 хв 30.01.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1