Справа № 569/1874/26
06 лютого 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
14.01.2026, о 03 год 10 хв, в м. Рівне по вул. Соборна, 420, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mersedes - Benz S 320» номерний знак НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху внаслідок чого допустив неконтрольований маневр свого автомобіля, після чого скоїв наїзд на перешкоду, а саме сніговий замет (сугроб). Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Також, 14.01.2026, о 03 год 10 хв, в м. Рівне по вул. Соборна, 420, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом «Mersedes - Benz S 320» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим поторно вчинив правопорушення (25.02.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення ЕНА № 4150001 за ч. 2 ст. 126 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також, 14.01.2026, о 03 год 10 хв, в м. Рівне по вул. Соборна, 420, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом «Mersedes - Benz S 320» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager, та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин є можливим об'єднати адміністративні матеріали № 569/1874/26, № 569/1879/26 та № 569/1883/26 в одне провадження, присвоївши їм № 569/1874/26 та розглядати одночасно.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Інформація щодо місця, дати та часу розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оприлюднена на веб сайті Рівненського міського суду Рівненської області.
З огляду на практику, викладену в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 126, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
З огляду на те, що судове засідання 30.01.2026 за клопотанням ОСОБА_1 суд відклав на 06.02.2026, однак останній в судове засідання 06.02.2026 повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки згідно з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 відбувалось в присутності останнього, повідомлявся про судові засідання, ним подавалися клопотання про відкладення судового розгляду справи, а також враховуючи, що участь особи при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735(далі - Інструкція ).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння. Не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'янінням у встановленому законом порядку.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.
Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за повторне вчинення протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Зі змісту сформульованої у ст. 124 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За змістом п.12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. 124, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566087 від 14.01.2026, серії ЕПР1 №566082 від 14.01.2026, серії ЕПР1 №566083 від 14.01.2026 встановлено час, місце, спосіб вчинення адміністративних правопорушень.
Відповідно до схеми місця ДТП від 14.01.2026 зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди відносно снігового замету (сугробу), характер та локалізація пошкоджень транспортного засобу.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.01.2026 ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.01.2026 оку вбачається, що ОСОБА_1 не доставлявся в заклад охорони здоров'я, у зв'язку з відмовою та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до інформаційних довідок, складених інспектором ВАП УПП в Рівненській області ДПП Оніщук Ю., та відомостей з автоматизованої системи «Інформаційний портал Національної поліції України» вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 126, 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
З досліджених судом дисків з відеозаписом патрулювання з нагрудних камер працівника поліції, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, вбачається, що відомості викладені у протоколах про адміністративне правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, а також свідчать про дотримання працівниками поліції передбаченого законом порядку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчинених правопорушень, які є тяжкими, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушень, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції більш серйозного адміністративного правопорушення, яким є ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Останнім відомим судовим рішенням про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами є постанова Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025, за якою на зазначену особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Тому, з метою виконання вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, суд враховує невідбутий правопорушником строк адміністративного стягнення, який визначений вищевказаною постановою.
За відритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025 у справі № 759/22278/25 набрала законної сили 06.11.2025.
Таким чином, станом на день ухвалення цієї постанови адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не відбуте правопорушником на строк 9 місяців.
Отже, загальний строк додаткового адміністративного стягнення необхідно визначити з урахуванням вищевказаної невідбутої частини, тобто 5 років 9 місяців.
Враховуючи те, що за ОСОБА_1 транспортний засіб не зареєстрований, покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України«Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 665,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до даного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2025, призначивши остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років 9 (дев'ять) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету 22030101).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН