Справа № 569/2753/26
про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Балацької О.Р, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,
встановив:
05 лютого 2026 рокудо Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем; спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із нею; стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2026 рокусправа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно зі ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За приписами ч. 4, 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вказаних вимог, позовна заява не містить викладу обставин щодо наявності спору між сторонами з приводу визначення місця проживання малолітнього сина сторін, не зазначено які права позивача порушено щодо визначення місця проживання дитини, в чому спірність правовідносин, що виникли між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, яке згідно позовних вимог визначено з матір'ю дитини - позивачем у справі. Таким чином, матеріали позовної заяви не містять зазначення доказів наявності спору щодо визначення місця проживання дитини.
Крім того, у ч.1 та 2 ст. 161 Сімейного кодексу України зазначається, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Оскільки однією із позовних вимог є визначення місця проживання дитини, то обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Крім того, тлумачення ст. 160 і 161 СК України свідчить, що сторони не позбавлені права врегулювати питання про місце проживання дитини, про зміну місця її проживання тощо за домовленістю між собою. Водночас, судом визначається місце проживання дитини лише у випадку недосягнення згоди між батьками про місце проживання дитини з одним із них.
Водночас у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.
В порушення вказаних вимог до позовної заяви не надано висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з матір'ю, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичних довідок про стан здоров'я батьків і дитини, довідок про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивачки), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити в тму числі відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Водночас у цій справі позивачкою зазначено місце проживання відповідача в Україні, однак у позовній заяві не наведено відомих номерів засобів зв'язку відповідача, адреси його електронної пошти та не вказано, чи має відповідач електронний кабінет в системі «Електронний суд», що є необхідним для забезпечення можливості належного повідомлення відповідача та забезпечення його права на участь у справі.
У зв'язку з тим, що відповідач, за даними позивача, перебуває за кордоном, відсутність зазначених відомостей ускладнює можливість належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи та надалі може призвести до порушення права відповідача на захист, гарантованого ст. 55 Конституції України та ст. ст. 12, 13 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишення без руху з наданням позивачу десятиденного строку для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України та подання до Рівненського міського суду Рівненської області належним чином оформленої позовної заяви із усуненням виявлених недоліків, а саме: зазначення доказів наявності спору щодо визначення місця проживання дитини; надання висновку органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з матір'ю, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичних довідок про стан здоров'я батьків і дитини, довідок про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивачки), актів обстеження житлово-побутових умов, а також зазначити відомі засоби зв'язку відповідача, адресу його електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та, за можливості, адресу його фактичного перебування за кордоном або обґрунтувати відсутність таких відомостей.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви тривалістю 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали та подачі до Рівненського міського суду Рівненської області належним чином оформлену позовну заяву.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА