Справа № 296/1949/25
2/296/1609/26
"09" лютого 2026 р.м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Житомиробленерго» про зобов'язання вчинити певні дії,
21.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Акціонерного товариства «Житомиробленерго» про зобов'язання вчинити певні дії і просить визнати наявність у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії І (першого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2025 року; визнати відсутність у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Д від 31.01.2024 року за тарифом для споживача електричної енергії II (другого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2025 року; зобов'язати AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22048622) здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у період з січня 2025 по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу електричної енергії №102-Д від 31.12.2024 року, шляхом застосування тарифів для 1 (першого) класу напруги; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії «31» грудня 2024 між позивачем та Акціонерним підприємством «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» Житомирський РЕМ шляхом направлення Заяви-приєднання укладено Договір №102-Д споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
За змістом п. 2.1 договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 до договору (пункт 2.3 договору).
Згідно з п. 5.1. договору ціною договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначені у паспорті точки розподілу електричної енергії.
Оплата послуг з розподілу електричної енергії за договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи (п. 5.2. договору).
Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 до договору (п. 5.3. договору)
Згідно п. 4 додатку 4 до договору «Порядок розрахунків» оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу оператора системи оприлюднюються оператором системи в порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами.
Відповідно до Паспорту точки розподілу передачі електричної енергії (Додаток №2 до Договору розподілу) ЕІС-код площадки комерційного обліку є 62Z9183454218262. Даний ЕІС-код наведений також у Відомостях про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (Додаток №3 до договору).
До моменту укладення договору розподілу між позивачем та відповідачем вищенаведеним ЕІС-код площадки комерційного обліку користувалась ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договором про спільне використання технологічних електричних з додатками укладеними між AT «Житомиробленерго» та ФОП ОСОБА_3 .
Електроустановки позивача приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - ФОП ОСОБА_3 ; на виконання вимог ПРРЕЕ ФОП ОСОБА_3 та AT "Житомиробленерго" уклали договір про спільне використання технологічних електричних з додатками, за яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язався забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії іншим споживачам, яким відповідач забезпечує розподіл електричної енергії.
У Акті розмежування, який є додатком №2 до договору що укладений між ФОП ОСОБА_3 та AT "Житомиробленерго", встановлено, що основний споживач (ФОП ОСОБА_3 ) несе відповідальність за п/с ЗХВ 110/10/6 кВ, засоби обліку, пломби на них та все внутрішнє електрогосподарство п/с 110/10/6 кВ п/с ЗХВ.
У додатку №3 до договору зазначено, що ОСОБА_4 є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги та зазначено ЕІС-код площадки комерційного обліку є 62Z9183454218262. Аналогічний з тим, що наведений в договору між позивачем та відповідачем, що підтверджує фактичне заміну користувача електроустановки.
Відповідно з огляду на Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об"єкту 62Z9183454218262 (додаток 6.1 Договору №102-Д від 31.12.2024 року) та однолінійної схеми електропостачання (Додаток №7 Договору №102-Д від 31.12.2024 року) зазначено, що позивач є субспоживачем, що підключений через електроустановки та ФОП ОСОБА_3 .
Крім того з огляду на однолінійну схему електропостачання (Додаток №7 до договору) та акту розмежування балансової належності (Додаток 6.1 до договору) вбачається, що межа балансової належності між користувачем (AT "Житомиробленерго") і основним споживачем (ФОП ОСОБА_3 ) так само встановлюється: на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська.
З 01.01.2025 року згідно з Постановою НКРЕКП від 19.12.2024 року №2206 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання» було установлено AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для першого класу напруги - 370,66 грн/МВттод (без урахування податку на додану вартість); для другого класу напруги - 1 854,98 грн/МВттод (без урахування податку на додану вартість).
Отже, відповідач під час виставлення рахунків позивачу повинен керуватись встановленим розміром тарифу для першого класу напруги згідно вказаної постанови Регулятора.
Однак, починаючи з січня 2025 року відповідач почав виставляти рахунки та направляти Акти наданих послуг розподілу по тарифу що встановлений для споживачів на 2 (другому) класі напруги.
Постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1430 передбачено, що Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги. Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги. Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності.
Протягом періоду з 2018 по даний час законодавство в частині визначення класів напруги не зазнало істотних змін, які б кардинально вплинули на оцінку схеми підключення Підприємства.
Питання нормативної регламентації критеріїв для визначення класу напруги врегульовано у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП № 1175 від 05.10.2018 із змінами та доповненнями (надалі по тексту Постанова №1175).
Відповідно до п. 8.1. Постанови №1175 споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та відносяться до 1 класу напруги.
Тобто єдиним критерієм для визначення класу напруги є точка підключення та межа балансової належності з Оператором системи, а будь-які інші характеристики мереж/підключення Підприємства не можуть бути основою для визначення класу напруги. Згідно чинного Договору, так і відповідно до отриманого Проекту Договору, в Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін визначено, що мережі Оператора системи, з яких Підприємство отримує електричну енергію, підключено на ізоляторах 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та зазначена точка підключення є межею балансової належності з Оператором системи. Тобто, Оператор системи не обслуговує п/с ЗХВ всі інші мережі, які до них приєднані, не несе там втрати чи будь-які додакові витрати, тому справедливо визначений 1-й клас напруги відповідає чинним нормативно-технічним документам та економічно обґрунтовано відображає фактичні витрати Оператора системи на доставку електроенергії в точку підключення.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дати укладання зазначених вище договорів 29.12.2018 та 15.06.2020 діяв Порядок визначення класів споживачів, затверджений Постановою НКРЕКП від 13.08.1998 №1052 (в редакції постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1825), який був обов'язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.
Згідно п.3 Порядку у редакції, що діяла з 08.09.2019, споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.
Підпунктом 3.1 передбачено, що до 1 класу відносяться споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності із ступенем напруги 27,5 кВт та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями); 3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт. год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги на межі балансової належності.
Згідно з п.3.2 Порядку до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на межі балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВт, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.
01.01.2022 зазначений вище Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги від 13.08.1998 № 1052 втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП від 25.08.2021 № 1431.
01.01.2022 набрала чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 № 1430, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, зокрема главу 8 у пункті 8.1 після абзацу першого доповнили пункт трьома новими абзацами такого змісту:
"Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВт та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.
Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВт, відносяться до 2 класу напруги.
Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".
При цьому Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 25.08.2021 №1430), який діяв з 01.01.2022, не встановлюється порядок визначення класів для субспоживачів електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.
21.02.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.41).
06.03.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (а.с.44).
21.03.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.72-75).
Зазначає, що позов є безпідставним та таким, що суперечить господарському, цивільному законодавству та законодавству у енергетичній галузі, та підлягає відхиленню, оскільки з метою дотримання вимог між Оператором системи розподілу та ОСОБА_1 31.12.2024 було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Д (далі - Договір).
Відповідно до п. 12.8 даного Договору невідємною частиною Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є додатки. Зазначені додатки є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до відомостей Додатку №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача" Договором 102-Д від 31.12.2024 року не визначається клас напруги лише зазначено, що об'єкт Позивача "приміщення складу" (вул. Корольова, буд. 160-а, що в м. Житомирі) рівень напруги ТКО 0,4 кВт.
На підставі положень діючого Договору Оператором системи розподілу було застосовано тариф для споживачів які диференціюються за класами напруги.
Позивач є споживачем 2 класу напруги, оскільки фактично отримує електричну енергію номінальна напруга на якій становить 0,4 кВ (що менше ніж 27,5 кВ).
Враховуючи зазначене вище позивачу у відповідності до умов діючого Договору з 01.01.2025 Оператором системи розподілу було застосовано тариф на послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за об'єктом "приміщення складу" (вул. Корольова, буд. 160-а, що в м. Житомирі) на рівні 2 (другого) класу напруги.
Також в діючому договорі 102-Д від 31.12.2024 року в п. 12.7 чітко зазначено, що "Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП".
Тобто спори, які виникають щодо застосування тарифу вирішує НКРЕКП, а позивач не надав/не вчинив жодних дій щодо врегулювання тарифу шляхом звернення до НКРЕКП.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з заявленого позову позивач просить визнати наявність у позивача (ІПН НОМЕР_1 ) права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії І (першого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2025 року; визнати відсутність у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Д від 31.01.2024 року за тарифом для споживача електричної енергії II (другого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2025 року; зобов'язати AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22048622) здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії позивачу (ІПН НОМЕР_1 ) у період з січня 2025 по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу електричної енергії №102-Д від 31.12.2024 року, шляхом застосування тарифів для 1 (першого) класу напруги.
31.12.2024 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та АТ «Жиомиробленерго» було укладено договір №102-Д споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з відповідними додатками до нього, за умовами яких електропостачанням забезпечується об'єкт споживача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-22, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30, 31).
31.12.2024 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на потреби об'єкта «Склад» за адресою: АДРЕСА_1 , який споживач використовує у своїй господарсько-підприємницькій діяльності, зазначивши код ЄДРПОУ як ФОП.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі Правила № 312).
Згідно з абзацами 37 та 47 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил №312 об'єкт побутового споживача житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування. Побутові потреби споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об'єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності.
В абзаці 49 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил №312 та в пункті 62 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно з пунктом 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил №312 укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до ч.2 ст.50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Вказані правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження №12-37гс19).
Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб'єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Встановивши, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки між ОСОБА_1 та АТ «Житомиробленерго» існує спір, пов'язаний з отриманням ним на договірних основах послуг електропостачання об'єкта нежитлової нерухомості (складу), тобто для забезпечення непобутових потреб, що включають господарську діяльність, суд приходить до висновку про те, що справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.258-261 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Житомиробленерго» про зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М.Анциборенко