Справа № 278/5067/25
(заочне)
02 лютого 2026 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Лівочки Л.І.,
при секретарі - Степанчук С.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №278/5067/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Споживчий Центр" 07.10.2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9150 гривень.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 25 квітня 2025 року між ТОВ "Споживчий Центр" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №25.04.2025-100001125 на суму 3000 грн. строком на 140 календарних днів, дата повернення кредиту - 11 вересня 2025 року. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Вказаними коштами відповідач скористався.За умовами кредитного договору ОСОБА_1 був зобов'язаний погасити суму кредиту одним платежем в останній день строку, на який надається кредит, а саме 11 вересня 2025 року.
Відповідач умови договору не виконав, грошові кошти не повернув, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у сумі 9150 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4200 грн. - заборгованість по процентам, 450 грн. - заборгованість по комісії, 1500 грн.- неустойка.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 9150 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Представник позивача до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно до суду не з'явився; відзиву, заяв, клопотань від нього не надходило.
Відповідно до ст.281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) (оферта) №25.04.2025-100001125 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 11 вересня 2025 року .
Пунктом 3.1.Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 4.1 Пропозиції передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51ХХ-ХХХХ-6157.
Згідно з п. 6.1 Пропозиції, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №25.04.2025 100001125 (кредитної лінії, заявка, Додаток до кредитного договору, в яких зазначені основні умови кредитування, підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е781, та який відповідно до вищезазначених документів відправлено на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .
З копії квитанції до платіжної інструкції №20203-1391-211263985 від 25.04.2025року слідує, що платник ТОВ «Споживчий Центр», отримувач ОСОБА_1 отримав на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмір 3000,00 грн.Призначення платежу: кредитні кошти за договором кредиту №25.04.2025 100001125 від 25 квітня 2025 року.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №25.04.2025-100001125 від 25 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ "Споживчий центр" та позичальником ОСОБА_1 ,заборгованість відповідача по кредитному договору становить 9150 грн., яка складається із: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4200 грн. - заборгованість по процентам, 450 грн. - заборгованість по комісії, 1500 грн. - неустойка.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом( ч.1 ст.81 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач свої кредитні зобов'язання виконав, а відповідач свої зобов'язання перед позивачем, а саме повернення кредитних коштів у строки та на умовах, передбачених кредитним договором №25.04.2025-100001125 від 25 квітня 2025 року не виконав.
Відповідач не надав суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.
Таким чином,з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №25.04.2025-100001125 від 25 квітня 2025 року у розмірі 9150 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4200 грн. - заборгованість по процентам, 450грн., - заборгованість по комісії, 1500 грн. - неустойка.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронні документи та електроннийдокументообіг",ст.ст.525,526,530,610,611,629,1048-1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд-
Позов задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" (ЄДРПОУ 37356833, IBAN НОМЕР_4 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №25.04.2025-100001125 від 25.04.2025 року у розмірі 9150 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 09 лютого 2026 року.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено протягом 09 лютого 2026 року.
Суддя Л. І. Лівочка