Справа № 577/390/26
Провадження № 2/577/612/26
про відкриття провадження у справі
"09" лютого 2026 р.
суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Гетьман В.В. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 ) про припинення права спільної часткової власності,-
Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою про припинення права спільної часткової власності. Позовна заява складена з дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України та підсудна Конотопському міськрайонному суду.
Позовну заяву належить розглядати за правилами цивільного судочинства в порядку загального провадження.
Підстав для залишення без руху, повернення заяви або відмови у відкритті провадження у справі не вбачається. Судовий збір сплачено.
Слід зазначити, що, як встановлено суддею, відповідач у справі ОСОБА_2 є громадянином РФ та має постійне місце проживання у РФ, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини другої ст.496 ЦПК України унормовано, що іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За правилами ч.1 ст.498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Слід зауважити, що вказаною нормою встановлено право, а не обов'язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.
Разом з тим, 24.02.2022 р. відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому цей строк був неодноразово продовжений, зокрема, до 04.05.2026 р.
Відповідно до ч.1 ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану'в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території РФ регулюється Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами РФ на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.
З листа від 04.09.2022 Міністерства закордонних справ України «Щодо вручення судових документів на території РФ» вбачається, що через повномасштабну агресію РФ проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене, наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні.
Крім того, листом від 06.10.2022 Міністерство юстиції України повідомило суд, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 р. розірвано дипломатичні відносини між Україною і РФ у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Відповідно до статті 1 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року", керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України",зупиненоу відносинах з РФ та республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованоїЗаконом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованогоЗаконом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
Згідно із статтею 2 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року", керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України",здійснено вихідз Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованоїЗаконом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованогоЗаконом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26,ст. 162).
Разом з тим, станом на дату постановлення даної ухвали Україна та РФ є країнами учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція).
Ст.1 Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Ст. 3 Конвенції закріплено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженоїНаказом Міністерства Юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54(далі - Інструкція), ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.
Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 6.7. Інструкції Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Разом з тим, згідно з повідомленням, розміщеним 25.02.2022 р. на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку РФ та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою РФ та Білорусії; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Отже, відповідно до правових норм чинного законодавства України, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити їй копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.
Водночас, у зв'язку із порушенням РФ цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з РФ, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та РФ від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в РФ та РФ в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Таким чином, подальше застосування відповідного алгоритму з отримання згоди РФ на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
Крім того, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, РФ заперечує суверенітет України, Держава Україна зупинила у відносинах з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, а тому направляти позовну заяву та додані до неї документи до посольства та інших компетентних органів цієї країни не потрібно.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 квітня 2022 року в справі № 308/9708/19.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи, що Держава Україна зупинила у відносинах з РФ дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, зважаючи на неможливість повідомлення відповідача про судовий розгляд справи відносно нього у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом та міжнародними договорами, відповідно до ст.187 ЦПК України, а також з метою інформування ОСОБА_2 про розгляд судом справи відносно нього, з метою дотримання його права бути обізнаним та поінформованим про існування спору щодо нього, суддя дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Керуючись ст. 184, 187, 190, 191, 354 ЦПК України,
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності.
Призначити справу до підготовчого засідання на 10.00 год. 18 лютого 2026 року про що повідомити учасників справи.
У підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову
У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, зобов'язати відповідача надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а за наявності - іншим відповідачам, третім особам.
Роз'яснити відповідачу, що, згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Позивачу та відповідачу надіслати копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачу ОСОБА_2 про відкриття провадження та можливість отримання копій процесуальних документів і позовної заяви з додатками у приміщенні суду повідомити через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Роз'яснити учасникам процесу, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена об'єктивними обставинами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud1525.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяВ. В. Гетьман