Справа № 486/2540/25
Провадження № 1-кс/486/29/2026
02 лютого 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження, внесеного 20 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000243 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
В провадженні судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження, внесене 20 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000243 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
26 січня 2026 року головуючим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід у розгляді зазначеного кримінального провадження.
Самовідвід суддя ОСОБА_3 мотивує тим, що нею 02 жовтня 2024 року по справі № 486/1251/24 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також, постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року по справі № 486/1944/25, під її головуванням, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Даними постановами надано оцінку діям ОСОБА_4 , як вчинення адміністративних правопорушень на транспорті, тобто встановлено ряд обставин, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні, внесеному 20 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000243 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та вирішено питання про його винуватість. Також, дії вчинені ОСОБА_4 встановлені у вказаних постановах суду та викладені в обставинах обвинувального акту у даному кримінальному провадженні на доведення пред'явленого обвинувачення. Тому вважає, що в учасників кримінального провадження можуть виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_3 при розгляді даного кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена вчасно і належним чином.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 81 КПК України не забороняє суду розглядати заяви про відвід (самовідвід) за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 75 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Так, відповідно до частини 1 Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частиною 2 передбачено, що у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Перелік підстав для відводу викладений в ст. 75 КПК України і є вичерпний.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Всі підстави відводу є очевидними, крім «інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості».
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Судом встановлено, що. відповідно за заяви про самовідвід, 02 жовтня 2024 року суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_3 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років (справа № 486/1251/24).
Також, 18 грудня 2025 року суддею Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_3 по справі № 486/1944/25 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 18 років 11 місяців 25 днів без конфіскації транспортного засобу.
Прийняті суддею ОСОБА_3 постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, можуть розцінюватися лише як докази на підтвердження об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відтак, суддя, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, не діяла як слідча суддя, не бачила доказів у кримінальному провадженні та не висловлювалася з приводу винуватості/невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в умисному невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили, тоді як постанови у справах про адміністративні правопорушення стосуються порушення правил дорожнього руху, тобто зовсім інших обставин та діянь, які не входять до предмета доказування у кримінальному провадженні.
В Постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 450/205/19 (провадження № 51-1306 км 22) зазначено, що основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення. Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 126 КУпАП, є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Таким чином, суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, не є ідентичними.
Також, в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2025 року у справі №726/952/24 (провадження № 51-164 км 25) зазначено, що в статті 126 КУпАП та статті 382 КК йдеться про склади правопорушень, які відрізняються не тільки за ознаками об'єкта посягання, а й за ознаками об'єктивної сторони і немає жодних підстав їх ототожнювати у разі, коли йдеться про притягнення особи, позбавленої права керувати транспортним засобом, до відповідальності за частиною 1 статті 382 КК.
Таким чином, викладені у заяві про самовідвід обставини є такими, що не заслуговують на увагу. Так, суддею ОСОБА_3 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в її неупередженості та унеможливлювали ухвалення нею об'єктивного рішення у справі.
За викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення самовідводу судді ОСОБА_3 не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд
Судді ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заяви про самовідвід у розгляді кримінального провадження, внесеного 20 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152120000243 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1