Центральний районий суд м. Миколаєва
Справа № 490/10519/25
1 - кп/490/786/2026
05 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000257 від 11.04.2019 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, є військовослужбовцем військової служби за контрактом, раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді номера обслуги протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
12.12.2025р. до Центрального районного суду м. Миколаєва з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019150000000257 від 11.04.2019р., за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Згідно обвинувального акту, матрос ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 11.02.2019 року о 08 годині 00 хвилин, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді номера обслуги протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків з військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», не з'явився вчасно без поважних причин на службу з відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та незаконно перебував за її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу, без поважних причин до 06.12.2025, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явленні вчасно на службу, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Також, обвинувачений зазначив, що він проходить військову службу та надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 28.11.2025р. за № 2476 про надання згоди на подальше проходження ОСОБА_3 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані обвинуваченим документи приходить до таких висновків.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував факту невчасного з'явлення на службу, однак просив закрити кримінальне провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та зазначив, що він продовжує проходження військової служби, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 року.
Приписами ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжено, наразі воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, є триваючим та характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу злочинного діяння, об'єктивна сторона якого розтягнута в часі, а закінченим вважається у момент його виявлення або примусового чи добровільного припинення. Тож, згідно обвинувального акту ОСОБА_3 11.02.2019 року (під час дії особливого періоду) не повернувся вчасно на службу після відпустки, а закінченим злочин вважається 06.12.2025 року (під час дії воєнного стану).
Враховуючи висновки Верховного Суду по справі № 484/3679/23 від 15.10.2025 року, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2024, справедливість це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд здійснює розгляд справи з дотриманням принципу справедливості, забезпечуючи об'єктивність, неупередженість та рівність сторін, а також захист прав і законних інтересів учасників провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального процесу, серед яких - верховенство права.
07 вересня 2024 року набув чинності Закон України від 20 серпня 2024 року № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Указаним Законом, крім іншого, ст. 401 КК України доповнено ч. 5 такого змісту: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Також цим Законом унесено зміни до КПК України, зокрема: абз. 2 ч. 2 ст. 286 та абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, відповідно до яких у разі наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим, а в разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З наведеного вбачається, що ч. 5 ст. 401 КК України передбачає як матеріальні умови звільнення особи від кримінальної відповідальності, так і процедурний порядок реалізації такого звільнення. Зокрема, питання щодо застосування цієї норми перебуває у взаємозв'язку з абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, який регламентує порядок закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Отже, умови та процедура, визначені зазначеними нормами, у сукупності утворюють механізм звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності.
Однією з умов застосування ч. 5 ст. 401 КК України, є добровільне звернення особи з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби.
Воєнний стан - це тимчасовий правовий режим, що вводиться указом Президента у разі загрози нацбезпеці, надаючи повноваження військовим адміністраціям та обмежуючи права громадян. Особливий період - це ширший проміжок часу, що охоплює мобілізацію, воєнний стан та демобілізацію, забезпечуючи функціонування економіки та держави під час війни.
Під час воєнного стану відповідальність за правопорушення суворіша, ніж у мирний час.
В Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» вказано, що проект Закону розроблено з метою вдосконалення під час дії воєнного стану кримінального законодавства у сфері злочинів проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, зокрема пропонує встановити юридично визначені механізми звільнення військовослужбовців Збройних Сил України від кримінальної відповідальності за вчинення військового кримінального правопорушення. Крім того проект Закону має на меті удосконалити положення чинного законодавства щодо скасування запобіжного заходу для проходження (продовження проходження) військової служби за призовом під час мобілізації та на особливий період. Завданням проекту Закону також є встановлення правових гарантій та механізмів повернення та продовження військової служби військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце несення служби, але повернулися та висловили готовність належним чином виконувати свій військовий обов'язок.
Отже, із зазначених умов вбачається, що законодавець пов'язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності за наявності добровільного волевиявлення особи на продовження військової служби, що свідчить про її готовність виконувати військовий обов'язок і виправити наслідки попередньої протиправної поведінки.
Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку, що в даній справі до ОСОБА_3 можуть бути застосовані приписи ч. 5 ст. 401 КК України.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 добровільно повернувся до військової служби, був зарахований наказом командира до списку тимчасово прибулого особового складу та продовжує проходити військову службу.
Таким чином, дії ОСОБА_3 свідчать про реалізацію ним наміру добровільно повернутися на військову службу шляхом продовження її проходження, що за правовою природою відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України.
Також ще однією умовою для застосування ч. 5 ст. 401 КК України, є наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби. Командиром військової частини НОМЕР_2 надано письмову згоду 28.11.2025 року за № 2476 на проходження ОСОБА_3 військової служби.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За приписами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи умови - добровільне повернення ОСОБА_3 до військової частини і продовження проходження ним військової служби та наявність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 , з урахуванням того, що ОСОБА_3 уперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, - дають підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження № 62019150000000257 від 11.04.2019 року.
Під час розгляду клопотання судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частин (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальних витрат та речових доказів немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ч. 5 ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. ст. 203, 284-286, 288, 314, 372 КПК України, суд:-
Клопотання ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000257 від 11.04.2019 року - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до ВЧ НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Головуючий ОСОБА_1