печерський районний суд міста києва
757/1382/26-к
1-кс-1148/26
15 січня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024,
04.01.2026 за допомогою засобів поштового зв'язку прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 03.01.2026 під час особистого обшуку затриманого, в порядку статті 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до матеріалів клопотання Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000001259 від 18.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2024 року, невстановлена особа організувала місце розпусти у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем розташування якого передбачалося, в тому числі, надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Реалізуючи умисел на сутенерство, тобто забезпечення заняття проституцією особами жіночої статті у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що не зможе реалізувати злочинний намір самотужки, невстановлена особа залучила до протиправної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яким відводилась функція приймання замовлень клієнтів щодо отримання послуг сексуального характеру за номером телефону НОМЕР_1 .
Також, не пізніше листопада 2024 року, невстановлена особа організувала місце розпусти у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_3 за місцем розташування яких передбачалося, в тому числі, надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Реалізуючи умисел на сутенерство, тобто забезпечення заняття проституцією особами жіночої статті у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що не зможе реалізувати злочинний намір самотужки, невстановлена особа залучила до протиправної діяльності ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким відводилась функція приймання замовлень клієнтів щодо отримання послуг сексуального характеру за номерами телефонів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Також, як установлено слідством, усвідомлюючи, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану на території міста Києва у нічний період часу діє комендантська година, яка обмежує вільне пересування осіб по місту, невстановлені особи, які організували місця розпусти за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 вирішили залучити до протиправної діяльності ОСОБА_10 , а також ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які в силу зайняття посад у правоохоронних органах, мали можливість безперешкодного переміщення по місту на транспортних засобах в час дії комендантської години та забезпечували заняття проституцією особами жіночої статті у вищевказаних приміщеннях, шляхом перевезення клієнтів до місць розпусти та перевезення осіб, що надають послуги сексуального характеру за місцезнаходженням замовників.
03.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
03.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
У ході особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено:
- мобільний телефон IPhone 15 Pro, номер моделі: MTV532D/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , який поміщено до сейф-пакету ДБР 018615;
- грошові кошти номіналом 500 грн у кількості 9 (дев'ять) штук на загальну суму 4500 грн із серіями та номерами: ЄР8553258, ЗЛ2522625, ЄР8553253, ЄР8553254, ЄР8553257, ЄР8553256, ЄР8553255, ЄР8553252, ЄР8553251, які поміщено до сейф-пакету ДБР 018616.
Постановою від 04.01.2026 вилучені у ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку про те, що майно, яке вилучено 03.01.2026 під час особистого обшуку затриманого, в порядку статті 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, яке було вилучено 03.01.2026 під час особистого обшуку затриманого, в порядку статті 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, а саме:
- мобільний телефон IPhone 15 Pro, номер моделі: MTV532D/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти номіналом 500 грн у кількості 9 (дев'ять) штук на загальну суму 4500 грн із серіями та номерами: ЄР8553258, ЗЛ2522625, ЄР8553253, ЄР8553254, ЄР8553257, ЄР8553256, ЄР8553255, ЄР8553252, ЄР8553251, які належать ОСОБА_4 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1