печерський районний суд міста києва
757/1387/26-к
1-кс-1152/26
15 січня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024,
04.01.2026 за допомогою засобів поштового зв'язку прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 03.01.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Nomi» сірого кольору з сім-картою НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон Redmi 5G чорного кольору, мобільний телефон IPhone 16 Pro Max в захисному чохлі, який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон IPhone 16 Pro Max золотого кольору з сім-картою НОМЕР_2 в захисному чохлі, який належить ОСОБА_5 ;
- IPAD Pro чорного кольору в захисному чохлі, IMEI: НОМЕР_3 , ICCIP НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти 63 купюри номіналом по 200 євро, 20 купюр номіналом по 100 доларів, 23 купюри номіналом по 1000 грн, 3 купюри номіналом по 500 грн, 1 купюра номіналом по 200 грн, 2 купюри номіналом по 50 грн, (загальна сума: 12 600 євро, 2 000 доларів США, 24 800 гривень).
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до матеріалів клопотання Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000001259 від 18.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2024 року, невстановлена особа організувала місце розпусти у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем розташування якого передбачалося, в тому числі, надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Реалізуючи умисел на сутенерство, тобто забезпечення заняття проституцією особами жіночої статті у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що не зможе реалізувати злочинний намір самотужки, невстановлена особа залучила до протиправної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яким відводилась функція приймання замовлень клієнтів щодо отримання послуг сексуального характеру за номером телефону НОМЕР_5 .
Також, не пізніше листопада 2024 року, невстановлена особа організувала місце розпусти у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою: АДРЕСА_4 за місцем розташування яких передбачалося, в тому числі, надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду.
Реалізуючи умисел на сутенерство, тобто забезпечення заняття проституцією особами жіночої статті у приміщенні вказаної квартири, усвідомлюючи, що не зможе реалізувати злочинний намір самотужки, невстановлена особа залучила до протиправної діяльності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким відводилась функція приймання замовлень клієнтів щодо отримання послуг сексуального характеру за номерами телефонів НОМЕР_6 та НОМЕР_7 .
Також, як установлено слідством, усвідомлюючи, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану на території міста Києва у нічний період часу діє комендантська година, яка обмежує вільне пересування осіб по місту, невстановлені особи, які організували місця розпусти за адресами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 вирішили залучити до протиправної діяльності ОСОБА_11 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , які в силу зайняття посад у правоохоронних органах, мали можливість безперешкодного переміщення по місту на транспортних засобах в час дії комендантської години та забезпечували заняття проституцією особами жіночої статті у вищевказаних приміщеннях, шляхом перевезення клієнтів до місць розпусти та перевезення осіб, що надають послуги сексуального характеру за місцезнаходженням замовників.
03.01.2026 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, затримано ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та в порядку ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
Крім того, в ході досудового розслідування здобуто інформації, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно причетний до організації діяльності місця розпусти за адресою: АДРЕСА_2 , а також забезпечення заняття проституцією іншими особами за вказаною адресою, та останній може за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , зберігати майно, що матиме значення речових доказів у кримінальному провадженні.
03.01.2026 у період часу з 04 год. 40 хв. по 07 год. 46 хв. в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Nomi» сірого кольору з сім-картою НОМЕР_1 , мобільний телефон Redmi 5G чорного кольору, мобільний телефон IPhone 16 Pro Max в захисному чохлі, мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , мобільний телефон IPhone 16 Pro Max золотого кольору з сім-картою НОМЕР_2 в захисному чохлі. Вищевказані мобільні телефони поміщено до сейф-пакету «ДБР 020883»;
- IPAD Pro чорного кольору в захисному чохлі, IMEI: НОМЕР_3 , ICCIP НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету «ДБР 020884»;
- грошові кошти 63 купюри номіналом по 200 євро, 20 купюр номіналом по 100 доларів, 23 купюри номіналом по 1000 грн, 3 купюри номіналом по 500 грн, 1 купюра номіналом по 200 грн, 2 купюри номіналом по 50 грн, (загальна сума: 12 600 євро, 2 000 доларів США, 24 800 гривень) поміщено до сейф-пакету «ДБР 020885».
04.01.2026 постановою слідчого вилучені у ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
12.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл слідчому Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 42024000000001259 від 18.11.2024 на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме квартири АДРЕСА_5 , та на вилучення мобільних телефонів, які належать ОСОБА_4 : «Nomi» сірого кольору з сім картою на номер НОМЕР_1 ; мобільного телефону «Redmi» 5G чорного кольору; мобільного телефону «Apple IPhone 16 Pro Max» в захисному чохлі; мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 «Apple IPhone 16 Pro Max» золотого кольору з сім-картою НОМЕР_2 в захисному чохлі; «Apple Ipad Pro» чорного кольору в захисному чохлі, IMEI: НОМЕР_3 , ICCIP НОМЕР_4 ; грошових коштів: 63 купюр номіналом по 200 євро, 20 купюр номіналом по 100 доларів, 23 купюр номіналом по 1000 грн, 3 купюр номіналом по 500 грн, 1 купюри номіналом по 200 грн., 2 купюр номіналом по 50 грн.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено 03.01.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, яке вилучено 03.01.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Nomi» сірого кольору з сім-картою НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон Redmi 5G чорного кольору, мобільний телефон IPhone 16 Pro Max в захисному чохлі, який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон IPhone 16 Pro Max золотого кольору з сім-картою НОМЕР_2 в захисному чохлі, який належить ОСОБА_5 ;
- IPAD Pro чорного кольору в захисному чохлі, IMEI: НОМЕР_3 , ICCIP НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти 63 купюри номіналом по 200 євро, 20 купюр номіналом по 100 доларів, 23 купюри номіналом по 1000 грн, 3 купюри номіналом по 500 грн, 1 купюра номіналом по 200 грн, 2 купюри номіналом по 50 грн, (загальна сума: 12 600 євро, 2 000 доларів США, 24 800 гривень).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1