П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29685/25
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:16.10.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про:
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, заробітної плати та додаткової винагороди у період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою у повному обсязі у період з 14 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у період з 01 лютого 2025 року по 29 травня 2025 року, додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень;
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати виплату ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- визнання противними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168), за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 22 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року, з 05 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року, та з 05 лютого 2025 року по 17 березня 2025 року у розмірі по 100 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої Постановою №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 22 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року, з 05 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року, та з 05 лютого 2025 року по 17 березня 2025 року у розмірі по 100 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 - 2025 роки;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 - 2025 роки;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 - 2025 роки у розмірі, що не перевищують місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 - 2025 роки у розмірі, що не перевищують місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією" (далі - Постанова №460);
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови №460;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 усього грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні), а в період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 усього грошового забезпечення за період в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні), а в період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт, перерахунок здійснити з урахуванням тих відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які фактично належали та виплачувалися під час проходження служби;
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2024-2025 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2024-2025 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 травня 2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду.
22 вересня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:
- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, заробітної плати та додаткової винагороди у період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою у повному обсязі у період з 14 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у період з 01 лютого 2025 року по 29 травня 2025 року, додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року;
- визнати противними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 22 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року, з 05 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року, та з 05 лютого 2025 року по 17 березня 2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої Постановою №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 22 лютого 2024 року по 20 березня 2024 року, з 05 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року, та з 05 лютого 2025 року по 17 березня 2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше проведених виплат у період з 15 березня 2022 року по 29 травня 2025 року;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум у період з 15 березня 2022 року по 29 травня 2025 року;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у період з 01 січня 2024 року по 29 травня 2025 роки;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у період з 01 січня 2024 року по 29 травня 2025 року;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у період з 01 січня 2024 року по 29 травня 2025 року у розмірі, що не перевищують місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у період з 01 січня 2024 року по 29 травня 2025 року у розмірі, що не перевищують місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №460;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови №460;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 усього грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні), а в період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 усього грошового забезпечення за період в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат які належали за час проходження служби в тому числі на день звільнення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 гривні), а в період з 14 листопада 2024 року по 29 травня 2025 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт, перерахунок здійснити з урахуванням тих відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які фактично належали та виплачувалися під час проходження служби;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01 січня 2024 року по 29 травня 2025 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 травня 2025 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 01 січня 2024 по 29 травня 2025 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 травня 2025 року.
В уточненій позовній заяві позивачем заявлено позовні вимоги за період з 15 березня 2022 року по 29 травня 2025 року.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 15 березня 2022 року у в/ч НОМЕР_2 , з 11 грудня 2023 року у в/ч НОМЕР_3 , з 04 квітня 2024 року у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідачем по справі позивачем визначено лише в/ч НОМЕР_1 .
При цьому, позивачем в уточненій позовній заяві не обґрунтовано позовні вимоги до в/ч НОМЕР_1 за період з 15 березня 2022 року по 03 квітня 2024 року (періоди проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 ).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
13 жовтня 2025 року на виконання вищезазначеної ухвали представником позивача було подана заява про усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі уточненої позовної заяви та заяви про залучення співвідповідачів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- на виконання цих вимог суду першої інстанції й у перший та другий раз позивачем була подана до суду уточнена позовна заява. Таким чином, першочергово, при зверненні до суду з позовною заявою - вона була підписана представником позивача шляхом накладення електронного підпису на документ через підсистему "Електронний суд". В подальшому, наступні примірники позовної заяви являлися лише виконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та уточнення викладених у ній вимог. Більш того, заява про усунення недоліків від 10 жовтня 2025 року була підписана представником позивача, в той час як примірник уточненої позовної заяви являвся лише додатком до безпосередньо заяви про усунення недоліків першочергово поданої, підписаної представником позивача позовної заяви про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. А відтак, вважаємо, що зазначені в ухвалі про зачищення позовної заяви без руху обставини не дають підстав для повернення позовної заяви. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ст. 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права;
- виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що уточнена позовна заява не підписана представником позивача, а тому суд першої інстанції не може прийняти зазначений документ на усунення недоліків ухвали від 29 вересня 2025 року. З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто не було, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення вказаної позовної заяви позивачу.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 5-12, 44 77, 160, 169 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, згідно ч.7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно ч.10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, чинними нормами КАС України визначено можливість подачі документів, зокрема позову, до суду в паперовій формі, одночасно такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За правилами п.3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Щодо доводів апеляційної скарги, що подана уточнена позовна заява була подана разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви, а тому є додатком до неї, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що ч.5 ст. 160 КАС України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви, аналогічні вимоги застосовуються і до уточненої позовної заяви, зокрема, в частині, що така заява має бути підписана цифровим або фізичним підписом особою, що завертається з позовом або особою, яка діє в її інтересах.
Тобто, у разі відсутності підпису на позовній заяві у суду наявні підстави для її повернення.
Як вбачається з матеріалів справи 13 жовтня 2025 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду було, зокрема, подано уточнену позовну заяву.
Разом з тим, вищезазначена уточнена позовна заява не була підписана ані позивачем, ані його представником, що є порушення процесуального законодавства відповідно до вимог ст. 44, 160 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 лютого 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.