про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
06 лютого 2026 року м. Київ справа № 320/63927/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення НАЗК, викладені у відповіді від 04.08.2025 №223-05/66598-25;
- визнати протиправною бездіяльність НАЗК щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку між повідомленням про корупцію та звільненням позивача;
- зобов'язати НАЗК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням наданих доказів, провести належну перевірку, встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку;
- зобов'язати НАЗК вчинити дії - вжити заходів щодо поновлення порушених трудових прав викривача та дружини викривача;
- зобов'язати НАЗК внести приписи ВНМУ ім. М.І. Пирогова про усунення порушень трудових прав викривача та його дружини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 3875,84 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документа);
- уточнити склад сторін у справі та/або зміст позовних вимог з урахуванням вказаних судом зауважень, а також, за необхідності, надати докази сплати судового збору (у випадку зміни складу позивачів у справі);
- уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень.
27 січня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву в новій редакції з уточненими позовними вимогами, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НАЗК, що полягає у невиконанні обов'язку щодо повного, всебічного та об'єктивного встановлення причинно-наслідкового зв'язку між повідомленнями ОСОБА_1 про корупцію від 30.12.2024 з ідентифікаторами ABC35567287320 та CCA35567559332 та його звільненням 25.04.2025 з посади у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова, як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт НАЗК, а саме відповідь від 04.08.2025 № 223-05/66598-25, якою зроблено висновок про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між повідомленням позивача про корупцію та застосованими до нього негативними заходами впливу (звільненням), як такий що прийнятий за результатами формального розгляду звернення викривача без повного та всебічного дослідження обставин і доказів та з порушенням обов'язків НАЗК щодо захисту викривачів;
- зобов'язати НАЗК вчинити передбачені Законом України «Про запобігання корупції» заходи реагування, спрямовані на поновлення порушених трудових прав викривача ОСОБА_1 , а саме: провести повну, належну, всебічну та об'єктивну перевірку обставин, викладених у зверненнях викривача ОСОБА_1 до НАЗК щодо захисту його трудових прав як викривача; встановити або мотивовано спростувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між повідомленням про корупцію та застосуванням до позивача негативних заходів впливу; а у разі встановлення порушень - внести обов'язкові для розгляду приписи Вінницькому національному медичному університету імені М. І. Пирогова щодо усунення виявлених порушень та відновлення порушених прав викривача.
Проте, судом встановлено, що позовна заява в новій редакції з уточненими позовними вимогами не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зміст позовних вимог визначає предмет позову. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.
Верховний Суд в постанові від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 виснував, що реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом із взяттям до уваги його правових обґрунтувань. Такі висновки підтверджують правильність методу юридичного аналізу, який покладає на суд обов'язок, незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання, зрозуміти суть його звернення щодо обрання певного способу судового захисту.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати НАЗК вчинити передбачені Законом України «Про запобігання корупції» заходи реагування, спрямовані на поновлення порушених трудових прав викривача ОСОБА_1 , а саме: провести повну, належну, всебічну та об'єктивну перевірку обставин, викладених у зверненнях викривача ОСОБА_1 до НАЗК щодо захисту його трудових прав як викривача; встановити або мотивовано спростувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між повідомленням про корупцію та застосуванням до позивача негативних заходів впливу; а у разі встановлення порушень - внести обов'язкові для розгляду приписи Вінницькому національному медичному університету імені М. І. Пирогова щодо усунення виявлених порушень та відновлення порушених прав викривача.
Проте, означена частина позовних вимог є неконкретизованою, оскільки позивачем не зазначено реквізитів його звернень як викривача корупції до НАЗК, відносно яких ОСОБА_1 заявив означену позовну вимогу.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів (з моменту отримання цієї ухвали), протягом якого позивачу необхідно у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись статтями 121, 241, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно:
- уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень.
Копію ухвали суду надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.