про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/4349/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд зобов'язати відповідача здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі нарахування (з урахуванням раніше виплачених сум), у тому числі індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої цієї статті), визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).
Отже, виходячи із закріпленого у статті 9 КАС України принципу диспозитивності, звертаючись до суду позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Тому, висуваючи вимогу щодо зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити певні дії, як-то: перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі нарахування, позивачу належить визначитись щодо предмета оскарження, тобто вказати рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які ним оскаржуються й з приводу чого подано позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Також, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд звертає увагу позивача на таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд звертає увагу на викладений Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у такій категорії спірних правовідносин.
У цій постанові Верховний Суд зауважив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Проте помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
Звернувшись до суду з позовом 05 лютого 2026 року з вимогами щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 01 березня 2025 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами в частині періоду з 01 березня 2025 року по 04 серпня 2025 року, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску цього строку.
Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду (в частині вимог за період з 01 березня по 04 серпня 2025 року) та доказів поважності причин його пропуску матеріали позову не містять.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам КАС України, її належить залишити без руху з наданням десятиденного строку для подання до суду:
- позовної заяви (та її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи) із уточненням в ній заявлених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області шляхом приведення їх у відповідність до норм частини першої статті 5 КАС України та чіткої конкретизації, які саме протиправні, на переконання позивача, рішення / дії / бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є предметом оскарження у поданому позові;
- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині періоду заявлених вимог з 01 березня по 04 серпня 2025 року, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку, або уточнення позовних вимог у межах строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько