про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
06 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/28237/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 року по 05.05.2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 року по 05.05.2024 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року №3460-IX на 01.01.2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху.
Через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду у якій зазначив, що фактично про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання листа-відповіді відповідача №09/12756-25-Вих від 15.11.2025 року.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку, позивач також послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.12.2025 року у справі №460/7194/24, згідно з якою, з огляду на щомісячний характер нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, правовідносини щодо невиплати сум грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по останній день місяця, що передував місяцю звільнення, регулюються приписами частини першої статті 233 КЗпП України, яка, у свою чергу, визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24).
Разом із тим, Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав, що нарахування та виплата грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у місяці звільнення підлягає виплаті роботодавцем у складі повного розрахунку відповідно до статті 116 КЗпП України, а тому цей період охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Отже, з урахуванням визнання неконституційною частини першої статті 233 КЗпП України, а також беручи до уваги наведену правову позицію Верховного Суду, строк звернення до суду із позовом за період з 19.07.2022 року по останній день місяця, що передував місяцю, у якому відбулося звільнення, відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом початок перебігу відповідного строку слід обчислювати з місяця, у якому відбулося звільнення, а відповідний строк охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, а тому вважає за необхідне поновити його.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та поновити його.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Р.М.Шимонович