05 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/25203/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.10.2025 № 262340031185 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списоком № 2 періоди роботи з 01.03.1999 по 29.06.2012, з 02.07.2012 по 01.10.2025 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 02.10.2025 за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України " Про загальнообов'язкове державне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 02.10.2025 звернулася до пенсійного органу із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.10.2025 № 262340031185 їй відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без (виклику) сторін.
08.12.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 2 не враховані такі періоди роботи:
- з 01.03.1999 по 29.06.2012 згідно з довідкою № 15-К від 22.05.2025, оскільки відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Додатково зазначають, що період роботи з 01.03.1999 по 29.07.2002 згідно з вище зазначеною довідкою неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відсутня інформація про атестації робочих місць за даний період;
- з 02.07.2012 по 01.10.2025 згідно з довідкою № 14851/02-07 від 01.10.2025, оскільки в наданих наказах про атестацію робочих місць № 109 від 14.06.2013, № 176/1 від 25.06.2018 відсутня ОСОБА_1 , а в наказі № 140 від 08.08.2023 відсутня атестація посади, зазначеної в пільговій довідці.
Таким чином, підтверджений належними документами, страховий стаж становить 39 років 11 місяців 03 дні, страховий стаж з урахуванням кратності згідно зі статтею 60 Закону № 1788 становить 44 роки 9 місяців 3 дні, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , 02.10.2025 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 10.10.2025 прийнято рішення № 262340031185 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено, зокрема, що страховий стаж особи становить 39 років 11 місяців 03 дні, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано жодного періоду, оскільки не надано документів, що підтверджують пільговий стаж заявника.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (за період роботи до 01.01.1992), Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461 (зі змінами) затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до переліку яких віднесено професія (посада), зокрема “молодшої медичної сестри по догляду за хворими, зайнятої в рентгенівських відділеннях (кабінетах)».
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Таким чином, з трудової книжки позивача НОМЕР_1 судом встановлено:
- позивач з 01.03.1999 по 29.06.2012 працювала на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими в рентген-кабінеті відділення променевої діагностики поліклініки № 1 для дорослих Територіального медичного об'єднання Дніпровського району м. Києва (записи 10-14);
- з 02.07.2012 позивача прийнято за переведенням на посаду молодшої медичної сестри по догляду за хворими відділення променевої діагностики філії № 1 КНК "Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва" (запис 15).
Твердження відповідача, що 01.03.1999 по 29.06.2012 згідно з довідкою № 15-К від 22.05.2025 відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати суд оцінює критично, адже трудова книжка є головним документом який підтверджує періоди роботи, а Порядком № 1191 не передбачено виключення з періодів роботи періодів перебування особи у відпустці без збереження заробітної плати. Тому таке твердження відповідача як відсутність інформації про періоди перебування або неперебування у відпустках без збереження заробітної плати, суд не бере до уваги, як безпідставні.
Суд також наголошує, що у випадку перебування у короткотермінових відпустках без збереження заробітної плати так чи інакше особа продовжувала перебувати у трудових відносинах із роботодавцем, тому спірні періоди мають бути включені до страхового стажу, тобто правові підстави для виключення цих періодів із спеціального стажу відсутні.
Крім того, за змістом статті 7 Закону України "Про відпустки", час перебування у відпустці без збереження заробітної плати включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, а отже, особа не перериває трудових відносин з роботодавцем. Оскільки під час таких відпусток позивач залишалася на посаді, що передбачає шкідливі умови праці, та її робоче місце було атестоване, відсутність окремих відомостей про тривалість таких відпусток у уточнюючій довідці не може бути підставою для виключення всього періоду роботи з пільгового стажу.
З приводу твердження відповідача про незарахування пільгового стажу з 01.03.1999 по 29.07.2002 згідно з довідкою № 15-К, оскільки відсутня інформація про атестації робочих місць за даний період, суд повторно зазначає, що усі записи, внесені до трудової книжки у встановленому порядку, вважаються належними та достатніми доказами наявності відповідного стажу. Також суд наголошує, що трудовій книжці в графі відомості про роботу сказано: " що відповідно до Постанови КМ України № 442 від 01.08.1992, наказу ГУОЗ № 124 від 16.05.1994, та наказу директора ТМО Дніпровського району № 44 від 05.03.1999 по результатам проведено атестації робочого місця молодшої медичної сестри по догляду за хворими ренген-кабінету підтверджено право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2.
Якщо в трудовій книжці зазначено період роботи на посаді або в умовах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення (наприклад, за Списком № 1 чи № 2), цей запис є первинним доказом пільгового стажу.
Щодо відмови в частині рішення відповідача за період з 02.07.2012 по 01.10.2025 згідно з довідкою № 14851/02-07 від 01.10.2025, оскільки в наданих наказах про атестацію робочих місць № 109 від 14.06.2013, № 176/1 від 25.06.2018 відсутня ОСОБА_1 , а в наказі № 140 від 08.08.2023 відсутня атестація посади, зазначеної в пільговій довідці.
Суд зазначає, що така довідка № 14851/02-07 від 01.10.2025 про підтвердження наявного стажу роботи була видана безпосередньо на ім'я позивача для подання до органів Пенсійного фонду з метою призначення пенсії. Даний документ виданий уповноваженою установою на підставі первинних документів (наказів, особової картки П2). Крім того, суд, дослідивши зміст довідки № 14851/02-07 від 01.10.2025, виданої на ім'я позивача, встановив, що вона містить вичерпні відомості, які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці прямо зазначено, що в установі проводилася атестація робочих місць, зокрема по рентгенодіагностичному відділенню, де працювала позивач. Наявність наказів та номерів на атестації у довідці, які є підтвердженням того, що роботодавець визнав умови праці такими, що відповідають критеріям Списку № 2, та які дають право на пільгову пенсію. Отже, посилання відповідача на “відсутність інформації про атестацію» повністю спростовується самим текстом поданого документа.
Разом із тим, позивачем до суду надано копії наказів № 67 від 30.07.2002, № 251 від 19.10.2009, № 109 від 14.06.2013, № 185 від 08.10.2018, № 140 від 80.08.2023, які підтверджують проведення атестації робочих місць, а також список медичних працівників від 20.10.2009 професії, яких відносяться до списку № 2, затвердженим Головним лікарем поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, в даній довідці зазначені ім'я та фамілія позивача.
Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача наявні всі необхідні відомості щодо спірних періодів, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі по тексту - Порядок № 42) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.1992 № 41.
Пунктами 8 та 9 Порядку № 442 встановлено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Так, на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчаснепроведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчаснепроведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.
Щодо доводів відповідача про відсутність прізвища ОСОБА_1 у наказах про результати атестації, суд зауважує, що об'єктом атестації є робоче місце, а не конкретний працівник. Якщо посада, яку обіймає особа, визначена в наказі як атестована, то право на пільги поширюється на всіх працівників, які працюють на цьому робочому місці повний робочий день. Недоліки у веденні кадрової документації або неповнота списків працівників, що додаються до наказів, є виною роботодавця, а не працівника, а тому не можуть обмежувати право останнього на соціальний захист.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність незарахування відповідачем періодів роботи з 01.03.1999 по 29.06.2012 рік, та з 02.07.2012 по 01.10.2025 до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком та пільгових умовах, а тому слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу вищевказані періоди до його пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи.
Щодо вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 02.10.2025 як способу відновлення прав позивача суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені нормами Закону № 1058-IV, Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені також законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Як вже встановлено судом, позивачці на момент подання позову виповнилось 55 років наявний страховий стаж 39 років 11 місяців, з них не менше 10 років на зазначених шкідливих роботах, що свідчить про наявність права призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 02.10.2025 за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".
За наведених обставин у їх сукупності, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.10.2025 № 262340031185 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списоком № 2, періоди роботи з 01.03.1999 по 29.06.2012, з 02.07.2012 по 01.10.2025 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 02.10.2025 за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двохсот одинадцяти гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 05 лютого 2026 р.
05.02.26