06 лютого 2026 р.Справа №160/2580/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що остання подана без додержання вимог, встановлених статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість, до заяви про забезпечення не додано квитанцію про сплату судового збору та не надано доказів на підтвердження підстав для звільнення від його сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та не доведено підстав для звільнення від його сплати.
Згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Л.Є. Букіна