06 лютого 2026 рокуСправа №160/34523/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04 грудня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13394053/41835593 від 28.10.2025;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 16.10.2024 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що за фактом господарської операції, здійсненої в межах Договору оренди обладнання №20/02 від 20.02.2024 року, укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКРСЕРВІСБУД» у порядку Податкового кодексу України, на підставі Акту наданих послуг №16/10 від 16.10.2024 року на загальну суму 64152,00 грн., в тому числі ПДВ 10 692,00 грн. до Договору оренди обладнання № 20\02 від 20.02.2024 року, складено податкову накладну №17 від 16.10.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17.10.2025 року через електронний кабінет платника податків позивачем отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів №13372996\41835593, яким вимагалося надати "Пояснення та документальне підтвердження щодо працюючих згідно 4ДФ, на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній".
24.10.2025 року позивачем подано додаткові пояснення та документи, в тому числі наказ про суміщення посад директора та будівельного монтажника, документи, які підтверджують придбання матеріалів, документів, які підтверджують їх зберігання на складі.
28.10.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №13394053/41835593 з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку).
У графі додаткова інформація зазначено: згідно 4ДФ на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних, а також здійснення всіх видів господарських операцій підприємства (встановлено не достатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності). Також формування ліміту відбувається за рахунок придбання будівельних матеріалів в значних обсягах за відсутності об'єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності, тощо.
ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13394053/41835593 від 28.10.2025 року, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/34523/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.12.2025 року на адресу відповідачів направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
10.12.2025 року відповідачами отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в системі "Електронний суд", які міститься в матеріалах справи.
22.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№63575/25, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 передбачено автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку №1165).
Підприємством направлено на реєстрацію податкову накладну №17 від 16.10.2024 року з номенклатурою товарів/послуг - послуги щодо оренди та лізингу будівельних та інженерно-будівельних машин та устаткування на ТОВ "БК УКРСЕРВІСБУД" (код 45109885) з сумою ПДВ 10 692,00 грн. (в ЄРПН має статус відмовлено за рішенням Комісії).
За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів та пояснень, наданих платником по даній податковій накладній, товариству направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі, а саме надати пояснення та документальне підтвердження щодо працюючих, згідно 4ДФ на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних, а також здійснення всіх видів господарських операцій підприємства (встановлено не достатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності). Також формування ліміту відбувається за рахунок придбання будівельних матеріалів в значних обсягах за відсутності об'єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності, тощо.
Платником податків надано повідомлення щодо додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації не в повному обсязі, у зв'язку з цим комісія регіонального рівня прийняла рішення №1334053/41835593 від 28.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 16.10.2024 року.
ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» не зверталося до ДПС України зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просила відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи».
22.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву вх.№68582/25, в якому представник відповідача-2 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
З огляду на викладене вище, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції; по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Відповідно до норм чинного законодавства повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Дискреційне повноваження надає суб'єкту владних повноважень певний ступінь свободи при прийнятті рішення, тобто, у межах, які визначені законом, цей суб'єкт має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення.
Аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 810/869/16, від 27 квітня 2020 року у справі №К/9901/27904/19.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просила відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи».
26.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх.№69745/25, в якому представник позивача з доводами відповідачів, які викладені в відзивах на позовну заяву, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Дискреція, будучи видом повноваження адміністративних органів, може існувати лише у межах, визначених правовими нормами.
Цей висновок випливає з положень ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України, які зв'язують органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також суб'єктів делегованих повноважень, вимагаючи від них діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, як наслідок, що дискреція, - по-перше, може бути застосована лише у випадку, коли закон (право) уповноважить на це відповідного суб'єкта та, - по-друге, застосування дискреції не потягне за собою порушень закону (права).
У той же час, Податковий кодекс України, інші нормативні акти, що регулюють податкові правовідносини, не встановлюють прямо і чітко дискрецію податкових органів в питаннях реєстрації податкових накладних.
Окрім того, дискреція не є безконтрольним засобом реалізації своїх повноважень державними органами, а має свої стандарти і у будь-якому випадку підлягає судовій перевірці на правомірність застосування.
Стандарти застосування дискреції на рівні українського законодавства можна вивести з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій, фактично, перераховано вимоги, які мають бути дотримані адміністративним органом під час ухвалення будь-якого рішення, яке зачіпає права, свободи чи інтереси приватної особи:
«У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».
Таким чином, у цій категорії справ відповідачі помилково вважають свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, він зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути податкову накладну, пояснення та скаргу платника податку у встановленому законом порядку, а за умови відповідності податкової накладної, пояснень, скарги та доданих до них документів вимогам законодавства - прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН можуть бути лише обставини визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
З огляду на викладене у відзиві, представник позивача вважає, що відповідачами не доведено правомірності дій щодо відмови в реєстрації податкової накладної №17 від 16.10.2024 року.
З урахуванням викладеного представник позивача просить задовольнити адміністративний позов ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи».
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Між ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» та ТОВ «БК УКРСЕРВІСБУД» (код ЄДРПОУ 45109885) укладено Договір оренди обладнання №20/02 від 20.02.2024 року.
Згідно пункту 1.1 Договору передбачено, що Орендодавець - ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» передає в тимчасове платне користування Орендарю - ТОВ «БК УКРСЕРВІСБУД», обладнання - риштування будівельні, сталеві для їх цільового використання - ремонтно-будівельних, опоряджувальних робіт, монтажу та демонтажу обладнання.
Площа риштувань 702 кв.м., строк оренди складає - 366 днів (з 20.02.2024 по 19.02.2025), вартість послуг по оренді складає 25 272, 00 грн. за кожні 30 днів;
Згідно додаткової угоди № 1 від 06.03.2024 р. до Договору Сторони узгодили умови передачі в оренду додаткового риштування, площею 360 кв.м., строк - з 06.03.2024 по 19.02.2025, вартість послуг по оренді складає 12 960, 00 грн. за кожні 30 днів оренди;
Згідно додаткової угоди № 2 від 13.03.2024 р. до Договору Сторони узгодили умови передачі в оренду додаткового риштування, площею 300 кв.м., строк - з 14.03.2024 по 19.02.2025, вартість послуг по оренді складає 10 800,00 грн. за кожні 30 днів оренди;
Згідно додаткової угоди № 3 від 04.04.2024 р. до Договору Сторони узгодили умови передачі в оренду додаткового риштування, площею 420 кв.м., строк - з 04.04.2024 по 19.02.2025, вартість послуг по оренді складає 15 120, 00 грн. за кожні 30 днів оренди.
Виробником та постачальником «Риштування будівельного» є ТОВ «ЗМК «АТЛАНТ», що підтверджується «Сертифікатом відповідності», інформацією з офіційної інтернет сторінки цього виробника про вказане обладнання.
За договором поставки №41835593 від 17.01.2024 р. вказане обладнання позивачем було придбане у ТОВ «ЗМК «АТЛАНТ» та згідно наступних видаткових накладних, які повністю оплачені позивачем:
AAN1-000621 від 27.11.2023 на суму 10 159,79 грн., оплата ПІ 0411 27.11.23 рах. АТ00-233844 від 27.11.2023
ААN1-000622 від 27.11.2023 на суму 9 787,32 грн., оплата ПІ 0410 27.11.23 рах.АТ00-233845 від 27.11.2023
ААN1-000623 від 27.11.2023 на суму 2 349,37 грн., оплата ПІ 0412 27.11.23 рах.АТ00-233842 від 27.11.2023
ААN1-000631 від 29.11.2023 на суму 9 497,98 грн., оплата ПІ 0408 29.11.23 рах. АТ00-233847 від 27.11.2023
ААN1-000646 від 06.12.2023 на суму 9 538,22 грн., оплата ПІ 0409 06.12.23 рах. АТ00-233846 від 27.11.2023
ААN1-000648 від 07.12.2023 на суму 8 054,33 грн., оплата ПІ 0407 07.12.23 рах. АТ00-233848 від 27.11.2023
ААN1-000017 від 18.01.2024 на суму 5 233,91 грн., оплата ПІ 0441 17.01.24 рах. АТ00-233950 від 17.01.24
ААN1-000047 від 07.02.2024 на суму 10 240,81 грн., оплата ПІ 0467 07.02.24 рах.АТ00-233996 від 06.02.2024
ААN1-000048 від 07.02.2024 на суму 10 130,44 грн., оплата ПІ 0470 08.02.24 рах АТ00-233992 від 06.02.2024
ААN1-000051 від 08.02.2024 на суму 9 925,64 грн., оплата ПІ 0470 08.02.24 рах АТ00-233995 від 06.02.2024
ААN1-000052 від 08.02.2024 на суму 2 705,23 грн., оплата ПІ 0476 08.02.24 рах. АТ00-233987 від 06.02.2024
ААN1-000061 від 13.02.2024 на суму 9 892,12 грн., оплата ПІ 0473 13.02.24 рах. АТ00-233990 від 06.02.2024
ААN1-000066 від 15.02.2024 на суму 9 653,80 грн., оплата ПІ 0472 15.02.24 рах. АТ00-233991 від 06.02.2024
ААN1-000067 від 15.02.2024 на суму 9 546,36 грн., оплата ПІ 0475 15.02.24 рах. АТ00-233988 від 06.02.2024
ААN1-000071 від 17.02.2024 на суму 8 143,52 грн., оплата ПІ 0486 17.02.24 рах. АТ00-2340333 від 15.02.24
ААN1-000072 від 17.02.2024 на суму 914,70 грн., оплата ПІ 0485 17.02.24, рах. АТ00-2340334 від 15.02.24
ААN1-000073 від 17.02.2024 на суму 9 758,11 грн., оплата ПІ 0477 17.02.24, рах АТ00-234032 від 15.02.2024
ААN1-000100 від 23.02.2024 на суму 10068, 17 грн. оплата ПІ 0492 23.02.24, рах АТ00-234047 від 19.02.2024
ААN1-000086 від 21.02.2024 на суму 10411, 38 грн. оплата ПІ 0497 21.02.24, рах АТ00-234042 від 19.02.2024
ААN1-000113 від 26.02.2024 на суму 9840,96 грн. оплата ПІ 0496 26.02.24, рах АТ00-234043 від 19.02.2024
AAN1-000099 від 23.02.2024на суму 10131,18 грн. оплата ПІ 0495 23.02.24, рах АТ00-234044 від 19.02.2024
AAN1-000101 від 23.02.2024 на суму 9981,06 грн. оплата ПІ 0424 23.02.24, рах АТ00-234045 від 19.02.2024
AAN1-000114 від 26.02.2024 на суму 9830,93 грн. оплата ПІ 0493 26.02.24, рах АТ00-234046 від 19.02.2024
AAN1-000087 від 21.02.2024 на суму 10188,46 грн. оплата ПІ 0491 21.02.24, рах АТ00-234048 від 19.02.2024
AAN1-000115 від 26.02.2024 на суму 9283,50 грн. оплата ПІ 0490 26.02.24, рах АТ00-234049 від 19.02.2024
AAN1-000088 від 22.02.2024 на суму 5738,17 грн. оплата ПІ 0489 22.02.24, рах АТ00-234050 від 19.02.2024
AAN1-000089 від 22.02.2024 на суму 2571,58 грн. оплата ПІ 0488 22.02.24, рах АТ00234051 від 19.02.2024
Постачання обладнання «Риштування будівельні» здійснювалося ТОВ «ЗМК «АТЛАНТ» у розібраному стані, а позивач власними силами, а саме 2 працівниками, яких повністю достатньо для збору комплектів риштування будівельного на території складу 100 кв.м., яким користується за адресою: м. Дніпро, вул. Гайова, 114 на підставі договору оренди від 01.01.2024 р. з урахуванням додатку №1 від 01.01.2024 року, здійснював збір будівельних риштувань для їх можливості використання.
Судом встановлено, що за фактом господарської операції, здійсненої в межах Договору оренди обладнання №20/02 від 20.02.2024 року, укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКРСЕРВІСБУД» у порядку Податкового кодексу України, на підставі Акту наданих послуг №16/10 від 16.10.2024 року на загальну суму 64152,00 грн., в тому числі ПДВ 10 692,00 грн. до Договору оренди обладнання № 20\02 від 20.02.2024 року, складено податкову накладну №17 від 16.10.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17.10.2025 року через електронний кабінет платника податків позивачем отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів №13372996\41835593, яким вимагалося надати «Пояснення та документальне підтвердження щодо працюючих згідно 4ДФ, на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній".
24.10.2025 року позивачем подано додаткові пояснення та документи, в тому числі наказ про суміщення посад директора та будівельного монтажника, документи, які підтверджують придбання матеріалів, документів, які підтверджують їх зберігання на складі.
28.10.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №13394053/41835593 з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У графі додаткова інформація зазначено: згідно д.4ДФ на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних, а також здійснення всіх видів господарських операцій підприємства (встановлено не достатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності). Також формування ліміту відбувається за рахунок придбання будівельних матеріалів в значних обсягах за відсутності об'єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності, тощо.
ТОВ «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13394053/41835593 від 28.10.2025 року, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Так в оскаржуваних рішеннях, зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, надіслані позивачеві квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Таким чином, під час зупинення реєстрації податкової накладної відповідач-1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем-1 не підтверджено факт виявлення даних про який зазначено в податковій накладній та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 16.10.2024 року, щодо якої заявлено позовну вимогу.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
24.10.2025 року позивачем подано додаткові пояснення та документи, в тому числі наказ про суміщення посад директора та будівельного монтажника, документи, які підтверджують придбання матеріалів, документів, які підтверджують їх зберігання на складі.
28.10.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №13394053/41835593 з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У графі додаткова інформація зазначено: згідно д.4ДФ на підприємстві працевлаштовано 2 особи, що недостатньо для надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних, а також здійснення всіх видів господарських операцій підприємства (встановлено не достатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності). Також формування ліміту відбувається за рахунок придбання будівельних матеріалів в значних обсягах за відсутності об'єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності, тощо.
Рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про її необґрунтованість.
Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачеві в реєстрації податкових накладних №17 та №5 від 16.10.2024 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13394053/41835593 від 28.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 16.10.2024 року є таким, що прийняте не в спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №17 від 16.10.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Так, відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву вказано, що вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкові накладні є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При цьому, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Крім того, суд зазначає, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З викладеного вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Крім того, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 16.10.2024 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 16.10.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи».
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору в розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті АТ КБ "Приватбанк" №402 від 13.11.2025 року.
А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» (код ЄДРПОУ 41835593) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 6000 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано:
- копію акту наданих послуг №08-05 від 08.05.2025 року до договору про надання правової допомоги №2 від 13.11.2025 року.
- копію договору про надання правової допомоги №08-05 від 08.05.2025 року;
- копію платіжної інструкції АТ КБ "Приватбанк" №406 від 14.11.2025 року на суму 6000 грн.;
- копію ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1384899 від 08.05.2025 року;
- копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №08-05 від 11.11.2025 року;
Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 6000,00 грн.
З огляду на наданий акту здачі-приймання робіт вбачається, що він не містить фіксовану ставку оплати за договором.
З наданих документів вбачається, які саме дії виконував адвокат при підготовці позовної заяви та відповіді на відзив.
22.12.2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн., в яких представник відповідача-1 просить відмовити в їх стягнення, з огляду на таке.
Щодо співмірності витрат на правничу допомогу;
Враховуючи: складність справи, те, що сам позов не є складним та годинозатратним, розгляд справи здійснювався без виклику сторін, враховуючи ціну позову, є не співмірними витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Верховний Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме складеного, поданого до Верховного Суду та долученого до матеріалів справи відзиву, що доводить факт надання правничої допомоги адвокатом, надані Суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.
Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 «Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
Розглянувши вищевказану заяву, суд приходить до висновку, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» (код ЄДРПОУ 41835593) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 3500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13394053/41835593 від 28.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 16.10.2024 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 16.10.2024 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» (код ЄДРПОУ 41835593), датою її подання.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» (код ЄДРПОУ 41835593) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Новітні будівельні системи» (код ЄДРПОУ 41835593) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 3 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник