06 лютого 2026 року м. Харків Справа № 905/738/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Тихий П.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича (вх.№1046 від 26.01.2026) про ухвалення додаткового рішення в межах розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» (вх.№2859Д/3) та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича (вх.11Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025
у справі №905/738/23 (суддя Паляниця Ю.О., повний текст ухвали складено 22.12.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України», м.Київ
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», м.Краматорськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ
про стягнення 2.314.893.581,30 грн
В провадженні Східного апеляційного господарського суду знаходиться справа №905/738/23.
До Господарського суду Харківської області від боржника ПрАТ «Донецькоблгаз» надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця Хорішка О.О., в якій той просив визнати протиправним неповернення неправомірно стягнутих коштів у сумі 16.918.357,37 грн у межах виконавчого провадження №76565568 та зобов'язати виконавця повернути зазначену суму на рахунок скаржника.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 скаргу ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича б/н від 15.08.2024 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо неповернення ПрА по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» неправомірно стягнутих з банківських рахунків в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошових коштів за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 у сумі 15.378.977,61 грн; зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті з банківських рахунків за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошові кошти у сумі 15.378.977,61 грн шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у вказаній сумі на банківський рахунок ПрАт по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз».
Стягувач, ТОВ “Оператор газотранспортної системи України», звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23, та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Хорішка Олександра Олександровича - відмовити повністю.
Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Хорішко О.О. також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23 та ухвалити нове рішення про залишення без розгляду скарги ПрАТ «Донецькоблгаз» на його бездіяльність із поверненням скарги заявнику. У разі визнання поважними причин пропуску строку на подання скарги виконавець просить відмовити в її задоволенні повністю та покласти на ПрАТ «Донецькоблгаз» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70.000,00 грн.
За результатами розгляду зазначених апеляційних скарг Східним апеляційним господарським судом 20.01.2026 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ ,,Оператор газотранспортної системи України,, задоволено частково; апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. задоволено. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23 скасовано. Скаргу б/н від 15.08.2024 ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. у межах виконавчого провадження №76565568 залишено без розгляду. Стягнуто з ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 30.000,00 грн. Доручено Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
06.01.2026 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат; стягнути з ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича понесені судові витрати на професійну правничу допомогу понесенні в апеляційному суді в розмірі в розмірі 40.000,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2026 у справі №905/738/23 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В., суддя Попков Д.О.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 заяву представника Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Вирішено розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати письмові пояснення або заперечення на заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності) у строк до 02.02.2026 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду з урахуванням поштового перебігу).
Копія ухвали вручена учасникам справи за допомогою підсистеми "Електронний суд", користувачами якої вони є.
02.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від ПрАТ «Донецькоблгаз» надійшли заперечення на заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О.О. про ухвалення додаткової постанови, в яких боржник просить залишити заяву приватного виконавця без задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію, ПрАТ «Донецькоблгаз» зазначає, що компенсація витрат приватного виконавця у разі залишення скарги без розгляду можлива виключно за умов, передбачених ч.5 ст.130 ГПК України, а саме - лише внаслідок необґрунтованих дій особи, яка подала скаргу. Боржник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.10.2025 у справі №921/740/21(921/351/23), відповідно до якої обов'язковою умовою для стягнення таких витрат є доведення конкретних необґрунтованих дій скаржника та встановлення їх судом. На думку боржника, приватний виконавець не навів у заяві жодних обставин, які б свідчили про недобросовісність чи необґрунтованість дій ПрАТ «Донецькоблгаз», а тому вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу є недоведеними. Крім того, боржник зазначає, що звернення зі скаргою переслідувало легітимну мету - повернення неправомірно стягнутих коштів у виконавчому провадженні, яке мало бути зупинене, що підтверджується постановою Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №905/738/23.
Також ПрАТ «Донецькоблгаз» вказує, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 скаргу залишено без розгляду без вирішення її по суті, а отже відсутня сторона, на користь якої ухвалено рішення, що, на переконання боржника, виключає можливість стягнення витрат. З огляду на викладене, боржник вважає заяву приватного виконавця про ухвалення додаткової постанови необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та заяву представника Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає про таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України). За приписами ч.2 ст.16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Відповідно до приписів статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець в тексті апеляційної скарги заявляв вимогу щодо покладення на ПрАТ «Донецькоблгаз» витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, представником приватного виконавця у судовому засіданні апеляційної інстанції під час судових дебатів 20.01.2026 було заявлено про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, приватним виконавцем було зроблено належну та своєчасну заяву про намір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, представником Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. надано суду:
- договір про надання правової допомоги № 27/24 від 06.12.2024;
- акт приймання-передачі наданих послуг №1/26 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 27/24 від 06.12.2024;
- ордер на надання правничої допомоги Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича серія АІ №1776909 від 23.12.2024;
- копія посвідчення адвоката Косяк Н.В. №9632/10 від 18.12.2020;
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Косяк Н.В. серія КС №9632/10 від 18.12.2020
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Колегія суддів зазначає, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги та представництво інтересів приватного виконавця у справі здійснювалось адвокатом Косяк Наталією Вікторівною на підставі ордеру серія АІ №1776909 від 23.12.2024, договору про надання правової допомоги №27/24 від 06.12.2024 та акту приймання-передачі наданих послуг №1/26 від 21.01.2026 до нього.
Відповідно до Договору про надання правової допомоги №27/24 від 06.12.2024 Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович (далі - Клієнт) та Адвокатське об'єднання “НАТАЛІЇ КОСЯК», в особі керуючого адвоката Косяк Наталії Вікторівни (далі - Виконавець) сторони домовились, що Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за винагороду (гонорар) надати послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов'язаних з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця, стягнення шкоди (та всіх інших спорах пов'язаних з діяльністю приватного виконавця) у справі: №905/738/23 (виконавче провадження №76565568).
21.01.2026 між приватним виконавцем та АО було складено акт приймання-передачі наданих послуг до Договору на суму 40.000,00 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг №1/26 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №27/24 від 06.12.2024 Адвокатське об'єднання надало наступні види правничої допомоги:
- ознайомлення з матеріалами справи (виконавчого провадження №76565568), аналітика та новели законодавства, судова практика (правові позиції Верховного Суду) у питаннях прийняття скарг до розгляду судами та строки їх подання/прийняття - 5 год.;
- формування правової позиції Замовника щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23, складання письмової апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23 (вих.. №02/01 від 02.01.2026), направлення апеляційної скарги з додатками сторонам по справі засобами Електронного кабінету представника приватного виконавця у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 10 год.;
- складання та направлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2025 у справі №905/738/23 (вих.. №11/01 від 11.01.2025) - 2 год.;
- складання та направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вих. №16/01 від 16.01.2026) - 1 год.;
- підготовка адвоката до судових засідань, витрачений час на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередньо участь у судовому засіданні у Східному апеляційному господарському суді - 14 год.
Загальна вартість наданої правової допомоги склала 40.000,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 зазначено:
"6.42. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
6.43. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
6.44. Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині."
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, у додатковій постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №873/29/22 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши подані приватним виконавцем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, враховуючи характер спору по даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд апеляційної інстанції вважає завищеним розмір таких витрат.
Представництво інтересів Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича адвокатом Косяк Н.В. здійснювалося щодо оскарження дій/бездіяльності приватного виконавця у виконавчому провадженні №76565568 у справі №905/738/23 з 06.12.2024 та по теперішній час, під час її розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а тому адвокат ознайомлений із даною справою, тобто не потрібно було здійснювати аналітику, вивчати новели законодавства та судову практику.
Крім того, суд зазначає, що складання та направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є суто технічною дією.
Щодо витраченого часу на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотньому напрямку, суд зазначає, що участь представників сторін, у тому числі представника приватного виконавця у судовому засіданні обов'язковою судом не визнавалась.
Водночас Східним апеляційним господарським судом було задоволено клопотання представника приватного виконавця про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте представник таким правом участі не скористався. Судове засідання в приміщенні Східного апеляційного господарського суду за участі адвоката Косяк Н.В. розпочалося о 12:03 годині, а закінчилося о 13:01 годині, що відображено у протоколі судового засідання.
Також, суд зазначає, що спірні правовідносини не є складними, практика щодо розгляду цієї категорії спорів є сталою, а тому підготовка до розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанцій не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката.
Отже, суд доходить висновку, що надані приватним виконавцем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (боржника).
Так, заявлений представником приватного виконавця розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
Щодо доводів ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», наведених у запереченнях на заяву приватного виконавця про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Боржник заперечує проти задоволення заяви, посилаючись на те, що у разі залишення скарги без розгляду відшкодування витрат можливе виключно за наявності необґрунтованих дій скаржника відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України, а також на те, що спір по суті судом не вирішувався.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що такі доводи є необґрунтованими оскільки відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, якщо такі витрати стали наслідком необґрунтованих дій заявника.
У даному випадку провадження за скаргою боржника було припинено з процесуальних підстав, оскільки ПрАТ «Донецькоблгаз» звернулося зі скаргою на дії приватного виконавця з пропуском встановленого законом строку, що й зумовило необхідність апеляційного перегляду та понесення приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі №921/357/20 роз'яснила, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, подана відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст.339, 340 ГПК України, є формою судового контролю за виконанням судового рішення.
Згідно зі ст.343 ГПК України за результатами розгляду такої скарги суд постановляє ухвалу, а відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з її розглядом, підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що приватний виконавець як суб'єкт, дії якого можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування понесених судових витрат на загальних підставах, а за відсутності спеціального регулювання щодо завершення провадження за скаргою застосуванню підлягають загальні норми глави 8 ГПК України, зокрема ст.ст.129, 130 цього Кодексу.
Отже, твердження боржника про неможливість компенсації витрат лише з огляду на те, що скаргу не було розглянуто по суті, є помилковим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що боржник у запереченнях не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу як неспівмірних, а фактично заперечував лише саме право приватного виконавця на їх відшкодування.
З огляду на встановлені обставини, зокрема пропуск боржником строку звернення зі скаргою, що спричинило необхідність апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для компенсації приватному виконавцю витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України.
З урахуванням наведеного, колегія вважає за можливе стягнути витрати на правничу допомогу в зменшеному розмірі, визнавши інші заперечення боржника необґрунтованими.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що заява Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню, із стягненням з боржника на користь приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10.000,00 грн.
В іншій частині в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича (вх.№1046 від 26.01.2026) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (вул. Південна, буд. 1, Донецька обл., м. Краматорськ, 84313, код ЄДРПОУ 03361075) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (вул. Дегтярівська, 25-А, корп. 1, оф. 2, м. Київ, 04119, РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу понесенні в апеляційному суді в розмірі в розмірі 10.000,00 грн.
В решті заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова (додаткова) складена 06.02.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя П.В. Тихий