Провадження № 22-ц/803/663/26 Справа № 205/9541/24 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В. М. Доповідач - Макаров М. О.
03 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Городничої В.С., Свистунової О.В.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» про захист прав споживачів, -
У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.
Позов мотивовано тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У договорі про надання послуг № К/Р2-2/12/04/16 від 12.04.2016 року визначено, що відповідач ТОВ «Рада 2» організував контрольно-пропускний режим і влаштував переговорний пристрій у під'їзді будинку АДРЕСА_2 . Предметом вказаного договору є надання відповідачем послуг із забезпечення контрольно-пропускного режиму до будинку АДРЕСА_2 , шляхом використання власного персоналу і електронних пристроїв контролю доступу, з метою недопущення безконтрольного переміщення (доступу) осіб до вказаного будинку. Разом з цим, умови вказаного договору не містять відомостей про наявність у відповідача ліцензії охоронної діяльності шляхом надання послуг «забезпечення пропускного режиму». За відкритими публічними джерелами було виявлено, що ТОВ «Рада 2» не має відповідного КВЕДу, що регулює діяльність приватних охоронних служб. Відповідачем застосовано нечесну підприємницьку практику у зв'язку з чим права споживача ОСОБА_1 було порушено та введено її в оману, шляхом повідомлення їй завідомо неправдивої інформації щодо наявності у відповідача всіх дозвільних документів для надання вказаних послуг, а також примусу, який вплинув на свободу вибору. Позивач зазначає, що їй нав'язано послуги суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Рада 2», внаслідок агресивної підприємницької практики товариства. Нав'язування було зумовлене не наданням вільного доступу позивачу до власної квартири без укладення відповідного договору. Пункти вказаного договору були визначені та складені відповідачем самостійно і на власний розсуд. Всі суперечності мають тлумачитись на користь споживача, як юридично слабшої сторони у вказаних правовідносинах.
У зв'язку з викладеним, позивач зазнала моральної шкоди, оскільки її права зі сторони відповідача було порушено, обмежено можливість у праві користування приватною власністю, позивач постійно перебувала у розпачі за можливість знищення або порчі належного їй майна. Через незаконні дії відповідача у позивача змінився звичний темп життя, вона змушена витрачати багато часу на боротьбу з відповідачем, намагається змусити його виконувати взяті на себе зобов'язання, несе незаплановані фінансові витрати, однак відповідач ігнорує позивача. Позивач зазнала негативних емоцій, душевних страждань і дискомфорту, її фізичний та емоційний стан зазнали значного погіршення, враховуючи її 70 річний вік. Також позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у зв'язку із нервовим зривом та судинним кризом, які з'явилися через стреси та нервові зриви, які завдані відповідачем. Моральну шкоду відповідач оцінює в 20 000 грн. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з метою досудового врегулювання спору, але бажаних результатів досягнуто не було.
Враховуючи викладене, позивач просила визнати недійсним договір про надання послуг № К/Р2-2/12/04/16 від 12.04.2016 року, який було укладено між сторонами та стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та судові витрати по справі.
Рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась з апеляційною скаргою, за якою просила рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
21 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди, на підставі ст.373 ЦПК України, в якій заявник просив постановити ухвалу про прийняття відмови від позову в частині моральної шкоди з одночасним визнанням оскаржуваного рішення суду нечинним та закрити провадження по справі в цій частині. Наслідки відмови від позову зрозумілі.
Розглянувши заяву про відмову від частини позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до п. 4 ст. ч. 1 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (ст. 373 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 373 ЦПК України, якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Враховуючи зазначені норми права, - колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» в частині стягнення моральної шкоди, визнати рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» про стягнення моральної шкоди нечинним та провадження по справі в цій частині закрити.
Керуючись ст.ст. 206, 373, 374, 377, 381, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» в частині стягнення моральної шкоди.
Визнати рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» про стягнення моральної шкоди нечинним.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» в частині стягнення моральної шкоди закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошена 03 лютого 2026 року.
Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді В.С. Городнича
О.В. Свистунова