Провадження № 22-ц/803/1665/26 Справа № 201/2233/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
28 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Красвітної Т.П., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на додаткове рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року у складі судді Федоріщева С.С. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» про визнання кредитного договору недійсним,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ФК «Факторінгс» про визнання кредитного договору недійсним (а.с. 1-3), в якому просила суд визнати недійсним кредитний договір №641906/ФО від 22.08.2007 року.
Рішенням Соборного районного суду м.Дніпра від 10 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Факторінгс» про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено (а.с. 143, 171-179).
У вересні 2025 року ТОВ «ФК «Факторінгс» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, посилаючись на обставини викладені в заяві (а.с. 145-151).
Додатковим рішенням Соборного районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Факторінгс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (а.с. 182-184).
В апеляційній скарзі адвокат Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без задоволення (а.с. 193-195).
ТОВ «ФК «Факторінгс» не скористалось своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Від адвоката Жовтої А.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що час призначений для розгляду даної справи збігається з часом її участі в іншому судовому засіданні у Олександрійському міськрайонному сулі Кіровоградської області у справі №398/5558/25 за позовом ТОВ «ФК «Факторінгс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Разом з тим, колегія суддів відхиляє вказане клопотання у зв'язку з тим, що адвокат є співробітником АО «Захист» в якому також працюють інші адвокати, які б могли прибути у судове засідання для представництва інтересів ОСОБА_1 у даній справі, в тому числі адвокат Зачепіло З.Я., якою було підписано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , однак докази на підтвердження неможливості прибуття у судове засідання адвоката Зачепіло З.Я. або іншого адвоката АО «Захист» до суду апеляційної інстанції надано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а додаткове рішення суду змінити, враховуючи наступне.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено і документально підтверджено витрати на правничу допомогу на загальну суму 20 000,00 грн, а також підтверджено розрахунок понесених ним витрат, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №628/2292/18 зазначено, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ТОВ «ФК «Факторінгс» під час її розгляду представляв адвокат АО «Огородник, Остапенко і Меладзе» - Меладзе С.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2020 року №15/05, додаткових угод до нього №1 від 30.12.2020 року та від №05/25 від 20.03.2025 року, а також ордеру від 28 березня 2025 року серії АЕ №1371832 (а.с. 100, 152-162).
Умовами договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2020 року №15/05 передбачено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та завданнями, які будуть укладені між сторонами і мають статус невід'ємних частин останнього. Виконавець зобов'язується за дорученням клієнта, на умовах та в порядку передбаченому цим договором, завданнями здійснювати представництво прав і інтересів замовника в межах будь-яких кримінальних проваджень на будь-яких їх стадіях перед органами досудового розслідування і судового слідства, а також у всіх судах без виключення (у тому числі у Верховному суді) при розгляді цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, а також під час виконання рішень судів за якими клієнт матиме статус боржника, стягувача, а також правонаступника будь-якої сторони/учасника провадження. Сторони можуть у завданнях до цього договору додатково визначити об'єм взятих на себе зобов'язань виконавцем за цим договором (п.п. 1.1.,1.2. Договору).
Гонорар - винагорода виконавця за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором. Сторони узгодили,що при виконанні умов цього договору виконавцем застосовується погодинна оплата праці кожного працівника/адвоката АО «Огородник, Остапенко і Меладзе», яка дорівнює: 1 година - 1 000,00 грн, за виключенням дій, визначених п.п. 4.4. цього розділу договору, до яких сторонами визначено інший розмір оплати. Сторони домовились, що вартість здійснення адвокатом представництва прав та інтересів клієнта у суді під час судового засідання складає: 2 000,00 грн - одне судове засідання. Розрахунок та розмір погодинної суми гонорару вказується у звіті виконавця, який передається клієнту разом з актом прийому-передачі послуг та рахунком. Факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг, який складає виконавець, та який підписано обома сторонами. Оплата гонорару за даним договором здійснюється на підставі рахунку не пізніше 5 календарних днів, які починають обчислюватись з дня отримання клієнтом рахунку. Сторони мають право відійти від положень п.п. 4.2.-4.4. та застосувати фіксований розмір гонорару, про що мають зазначити у завданні або додатковій угоді до цього договору, які є невід'ємними частинами останнього, і безпосередньо визначити розмір гонорару. (п.п. 4.1., 4.3., 4.4., 4.5., 4.11., 4.12., 4.15. Договору).
Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2020 року (а.с. 160) сторони домовились, що договір про надання правничої допомоги від 15 травня 2020 року №15/05 діє до 31.12.2027 року (п. 2 Додаткової угоди).
Додатковою угодою №05/25 від 20 березня 2025 року (а.с. 161-162) сторони домовились, що вартість здійснення виконавцем представництва прав та інтересів клієнта у суді/гонорар виконавця під час розгляду цивільної справи №201/2233/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Факторінгс» про визнання недійсним кредитного договору є фіксованим і становить: 20 000,00 грн - вартість здійснення виконавцем представництва прав та інтересів клієнта у суді/гонорар виконавця під час розгляду цивільної справи у суді першої інстанції (п. 6 та п. 6.1.1. Додаткової угоди).
12 вересня 2025 року АО «Огородник, Остапенко і Меладзе» складено звіт №1 від 12.09.2025 року про надані послуги за договором про надання правничої допомоги від 15 травня 2020 року №15/05 (а.с. 163), відповідно до якого фіксована вартість становить 20 000,00 грн, всього витрачено часу на складання процесуальних документів - 21 год.: - Зустріч з клієнтом. Надання консультації з питання вирішення спорів про визнання кредитного договору недійсним. Збір та аналіз матеріалів (документів), необхідних для складання відзиву - 4,5 год.; Складання та подання до суду відзиву на позовну заяву - 7 год.; Прибуття до судового засідання 21.05.2025 року. Складання заяви про закриття підготовчого провадження - 1 год.; Складання та подання клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника - 0,5 год.; Складання та подання заяви про застосування строків позовної давності - 4 год.; Прибуття до судового засідання 10.09.2025 року. Участь у судовому засіданні - 1,5 год.; Складання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі про відшкодування розміру понесених стороною судових витрат - 3 год. (а.с. 163).
Згідно акту прийому-передачі послуг №12/09 від 12.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2020 року №15/05 (а.с. 164), повна вартість послуг виконавця за договором становить 20 000,00 грн (п. 4 Акту).
Факт оплати за надані послуги адвоката у розмірі 20 000,00 грн підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера №15/09 від 15.09.2025 року (а.с. 166).
Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №547/581/21 (провадження №61-5134св23), відповідаючи на доводи касаційної скарги, констатував, «що положення частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України дає право суду, за клопотанням іншої сторони лише зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності таких витрат покладено на сторону, яка заявила таке клопотання, а не на суд».
Колегія суддів враховує той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 та її представник були повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а також докази того, коли саме ОСОБА_1 було отримано направлену 15.09.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доданими до неї додатками, а також враховуючи те, що додаткове рішення суду було ухвалено через чотири дні з моменту подання заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому вказане унеможливило подання ОСОБА_1 або її представником клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник посилається на неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу з рівнем складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціною позову, обсягом та обґрунтованістю підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, що не відповідає критерію розумності, а їх стягнення в повному обсязі становить надмірний тягар для ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції вважав за можливе стягнути з позивача на користь відповідача розмір судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі 20 000,00 грн.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується.
Матеріалами справи дійсно підтверджується надання АО «Огородник, Остапенко і Меладзе» відповідачу ТОВ «ФК «Факторінгс» вищезазначених послуг з професійної правничої допомоги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною. Враховуючи наявність усталеної судової практики та правових позицій Верховного Суду з приводу подібних правовідносин, значення справи для сторін, яке, зокрема, не визначається сумою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, враховуючи реально затрачений адвокатом час на надання послуг та їх обсяг, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не співмірні з обсягом і складністю наданих послуг, вартість яких є завищеною.
За таких умов, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції з 20 000,00 грн до 15 000,00 грн. На думку колегії суддів саме в такому розмірі витрати відповідають критерію обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, відповідають обсягу вчинених процесуальних дій, обсягу виконаних адвокатом робіт, відповідають критерію розумності їхнього розміру (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи.
На підставі наведеного, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі зменшенням розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Факторінгс», з 20 000.00 грн до 15 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни - задовольнити частково.
Додаткове рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року - змінити, шляхом зменшення розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» витрат на професійну правничу допомогу з 20 000 (двадцяти тисяч) грн 00 коп до 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) грн 00 коп.
В іншій частині додаткове рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «28» січня 2026 року.
Повний текст постанови складено «06» лютого 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: Т.П. Красвітна
М.О. Макаров