Справа № 308/1610/26
1-кс/308/702/26
02 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42025070000000119 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України,
встановив:
старший слідчий Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №42025070000000119 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України.
Клопотання обгрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 13.01.2025 № 07-к «Про призначення ОСОБА_4 », ОСОБА_4 з 14.01.2025 призначено на посаду начальника Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Відповідно до Розділу 1 Посадової інструкції, начальник надлісництва відноситься до професійної підгрупи «Керівники» та діє на підставі Положення про Берегівське надлісництво Філії, а також на підставі довіреності, виданої Генеральним директором Підприємства.
Відповідно до п. 2.1 Посадової інструкції, начальник надлісництва на підставі довіреності та у межах своїх повноважень: здійснює поточне керівництво та управління діяльністю надлісництва; погоджує прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників надлісництва; вносить пропозиції директору Філії щодо застосування заходів заохочення та дисциплінарних стягнень і матеріальної відповідальності.
Також, відповідно до п. 2.2 Посадової інструкції начальник надлісництва зобов'язаний: виконувати вимоги законодавства, статуту Підприємства, Колективного договору, Положення про Філію та Положення про надлісництво; здійснювати проведення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового та мисливського законодавства.
Згідно п.4.1 Посадової інструкції начальник надлісництва несе персональну відповідальність за: правопорушення, скоєні в процесу здійснення своєї діяльності - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним законодавством; раціональне та цільове використання та збереження майна, яке надане надлісництву, лісництвам та іншим виробничим підрозділам надлісництва для ведення господарської діяльності.
Відповідно до довіреності Генерального директора Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №185 від 21.01.2025, ОСОБА_4 уповноважено здійснювати відповідні визначені дії в інтересах Довірителя, що пов'язані з питаннями ведення господарської діяльності та лісової сертифікації Берегівського надлісництва.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів, серед іншого, належать органи державної лісової охорони.
Відповідно до п. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою КМУ від 16.09.2009 № 976, державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Згідно додатку до вказаного Положення, керівник лісового господарства є посадовою особою Держлісохорони.
Таким чином, будучи начальником Берегівського надлісництва ОСОБА_4 обіймав посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та відповідно до прим. 1 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є службовою особою та працівником правоохоронного органу.
Відповідно до п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові та службові особи державної лісової охорони є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у кварталі 73 виділі 17.1 Лавківського лісництва Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», на підставі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) № 20250318-000505 від 18.03.2025, надано дозвіл на проведення вибіркової рубки дерев.
Згідно матеріалів відводу, в рубку відведено 42 дерева породи дуб та 7 дерев породи граб. Розробку лісосіки покладено лісорубну бригаду підприємства.
Встановлено, що 08.08.2025, працівниками філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», в межах лісосіки, на території кварталу 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, виявлено пні 35 дерев породи дуб, без ознак відведення в рубку.
Під час досудового розслідування, 24.09.2025, працівниками правоохоронного органу, за участю спеціалістів, проведено огляд вказаної лісосіки у кварталі 73 виділі 17.1 Лавківського лісництва, в ході якого виявлено пні 35 дерев породи дуб, без ознак відведення в рубку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці березня 2025 року, начальник Берегівського надлісництва ОСОБА_4 надав вказівку підлеглому працівнику майстру лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 провести рубку дерев у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва.
ОСОБА_8 , який не будучи закріпленим та відповідальним за кварталом 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , залучивши цивільних осіб, провів рубку дерев у вказаному кварталі, під час якої, в березні-квітні 2025 року незаконно зрубав 35 дерев породи дуб, без ознак відведення в рубку.
Внаслідок незаконної рубки дерев на території кварталу 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами спричинено шкоду в розмірі 1 383 885,53 грн.
Таким чином, начальник Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, наприкінці березня 2025 року, перебуваючи на робочому місці, на території Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», будучи обізнаним, що рубка дерев у кварталі 73 виділі 17.1, яка мала бути проведена на підставі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів №20250318-000505 від 18.03.2025 повинна бути проведена лісорубною бригадою підприємства, достовірно знаючи яку посаду займає майстер лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 , діючи умисно, в порушення вимог Лісового кодексу, Положення про державну лісову охорону, перевищив владу, надав незаконну вказівку підлеглому працівнику майстру лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 на проведення рубки дерев у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва та проведення незаконної рубки 35 дерев породи дуб у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, чим вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в розмірі 1 383 885,53 грн., що у 250 і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно примітки до ст. 364 КК України.
За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у перевищенні влади, умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що між філією «Карпатський лісовий офіс» та ТЗОВ НВП «Сіріон», укладено договір купівлі-продажу лісоматеріалів № UTP-796-4, від 13.03.2025, ТЗОВ НВП «Сіріон» розташоване за адресою: с. П'ятничани, Стрийський р-н, Львівська обл.
В подальшому, 19.05.2025, між ТЗОВ НВП «Сіріон» та ТОВ «Айрон плюс ЛМ» укладено договір № 12, про перевезення лісоматеріалів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2025 року, начальник Берегівського надлісництва ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами, організував незаконну реалізацію лісоматеріалів породи дуб.
Встановлено, що 15.05.2025, начальник Берегівського надлісництва ОСОБА_4 надав вказівку підлеглому працівнику майстру лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 провести відпуск лісоматеріалів сторонній особі, за договором укладеними із ТЗОВ НВП «Сіріон».
На виконання вказівки начальника Берегівського надлісництва ОСОБА_4 , 15.05.2025, майстер лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 , через систему електронного обліку деревини, сформував товарно-транспортну накладну серії ЛАА № Т80017, на відпуск лісоматеріалів породи дуб, об'ємом 12,837 м3, із лісосіки у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, за договором № UTP-796-4, від 13.03.2025, отримувачу ТЗОВ НВП «Сіріон».
В подальшому, майстер лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 , на виконання вказівки начальника Берегівського надлісництва ОСОБА_4 , забезпечив завантаження водію ТОВ «Айрон плюс ЛМ» лісоматеріалів породи дуб, об'ємом 12,837 м3, із лісосіки у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва та надав водію товарно-транспортну накладну серії ЛАА № Т80017 від 15.05.2025.
Надалі, 16.05.2025 водій ТОВ «Айрон плюс ЛМ» доставив лісоматеріали породи дуб, об'ємом 12,837 м3, із лісосіки у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, за товарно-транспортною накладною серії ЛАА № Т80017 від 15.05.2025 у с. Димка, Чернівецького р-ну., Чернівецької обл., де передав невстановленим на даний час особам.
Таким чином, начальник Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, у травні 2025 року, перебуваючи на робочому місці, на території Берегівського надлісництва, будучи обізнаним, про укладений договір купівлі-продажу лісоматеріалів № UTP-796-4, від 13.03.2025 із ТЗОВ НВП «Сіріон» та відсутність діючого договору між ТЗОВ НВП «Сіріон» та ТОВ «Айрон плюс ЛМ», на перевезення лісоматеріалів, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби та в порушення вимог Положення про державну лісову охорону, надав підлеглому працівнику майстру лісу Лавківського лісництва ОСОБА_8 незаконну вказівку виписати товарно-транспортну накладну серії ЛАА № Т80017 від 15.05.2025 та завантажити водію ТОВ «Айрон плюс ЛМ» лісоматеріали породи дуб, об'ємом 12,837 м3, із лісосіки у кварталі 73 виділу 17.1 Лавківського лісництва, внаслідок чого спричинено шкоду в розмірі 253 780,57 грн., що у 100 і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є істотною шкодою, згідно примітки до ст. 364 КК України.
За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: допитами свідків, протоколами огляду, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_4 , як підозрюваного у вчиненні тяжкого корупційного злочину, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то, на думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено їх наявність, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, заявників інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу підтримав та просив задовольнити. Вказав, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Вважає, що інший запобіжний захід не забезпечить дієвого впливу на поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що підозра є необгрунтовано та на думку сторони захисту в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України. Зокрема зазначив, що з матеріалів кримінального провадження не простежується зв'язок ОСОБА_4 з рубкою деревини, про яку зазначено у клопотанні прокурора. Вважає помилковою кваліфікацію, оскільки вважає, що, якщо і відбувся злочин, то його необхідно кваліфікувати як незаконну порубку лісу. Долученими матеріалами обгрунтовує відсутність рубки дерев породи дуб, без ознак відведення в рубку. Стосовно обгрунтованості підозри за ч. 3 ст. 365 КК України зазначає, що посада, яку займав підозрюваний, не відноситься до посад правоохоронних органів. Просив врахувати характеризуючі дані відносно ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, не має наміру ухилятися від слідства, та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що не згідний з клопотанням прокурора.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України.
30.01.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 364 КК України, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду, а також ч. 3 ст. 365 КК України, тобто у перевищенні влади, умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, а також щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримінальне правопорушення, з метою добитися показань стосовно її причетності до кримінального правопорушення тощо неприпустиме.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, а зокрема санкція ч. 3 ст. 365 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та яке у відповідності до положень ст.12 КК України є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42025070000000119, протокол допиту свідка від 26.11.2025, протокол допиту свідка від 21.01.2026, протокол допиту свідка від 27.01.2026, запит Директору ТОВ «Айрон плюс ЛМ» ОСОБА_10 , відповідь на запит від 21.01.2026, договір №12 перевезення вантажів автомобільним транспортом, договір купівлі-продажу лісоматеріалів №UTP-796-4 від 13.03.2025, договір купівлі-продажу лісоматеріалів №UTP-816-4 від 14.03.2025, положення про Берегівське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» «148/39.6.12 від 12.01.2025, наказ №07-к від 13.01.2025, наказ №879-к від 27.06.2025, протокол допиту підозрюваного від 02.02.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 26.11.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 27.01.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01.10.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 01.10.2025 та від 13.01.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 01.10.2025 та від 29.01.2026, вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що для визнання на даному етапі підозри необґрунтованою повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдиноможливою в даному конкретному випадку й інша версія подій є малоймовірною. Позиція сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та надані підозрюваним пояснення, не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Сторона обвинувачення не зобов'язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваним, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого в клопотанні про доведеність ризиків, передбаченого: ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такий витікає з серйозності висунутої підозри та тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим. Натомість наведені у клопотанні слідчого ризики, незаконно впливати на свідків та ризик перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає непідтвердженими матеріалами клопотання, оскільки сторона обвинувачення не надала фактичних даних, які б підтверджували реальність намірів підозрюваного впливати на свідків, а сама лише теоретична можливість такого впливу не є достатньою підставою для обмеження прав особи. Водночас враховуючи міцні соціальні зв'язки та відсутність будь яких даних, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а також враховуючи його належну процесуальну поведінку у іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт у якому, як встановлено у ході судового засідання, розглядається Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є на думку слідчого судді необгрунтованим.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, а також тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, тимчасово не працюючий, має зареєстроване місце проживання, є особою з інвалідністю третьої групи (зі слів), раніше не судимий.
Разом з тим, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Із урахуванням даних про особу підозрюваного та її соціальних зв'язків, особисту характеристику, беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , не підтвердження двох заявлених ризиків, слідчий суддя вважає що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вказаних вище обставин та даних про особу підозрюваного, не є достатньою підставою для застосування до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
У той же час, слідча суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням підозрюваної виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 177, 178, 179, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Виконання зазначених обов'язків покласти на підозрюваного ОСОБА_4 до 27 березня 2026 року включно.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною 5,6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1