Ухвала від 06.02.2026 по справі 308/2714/24

Справа № 308/2714/24

1-кс/308/771/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 у справі №308/2714/24 від розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід дізнавача ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023078040000715 від 06.10.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 перебуває заява ОСОБА_4 про відвід дізнавача ОСОБА_5 від кримінального провадження №12023078040000715 від 06.10.2023 року, яку було подано заявником 30.01.2026 року через підсистему «Електронний суд».

Слідчим суддею ОСОБА_3 02.02.2026 року заявлено самовідвід від розгляду вказаної заяви.

В обґрунтування заяви про самовідвід слідчий суддя ОСОБА_3 зазначає, що раніше вже розглядала заяву ОСОБА_6 про відвід дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023078040000715 від 06.10.2023 року та ухвалою від 26.01.2026 року відмовила у її задоволенні, надаючи оцінку процесуальним діям дізнавача, зокрема прийняттю ним постанови про закриття кримінального провадження, перевіряючи питання наявності чи відсутності його упередженості. Оскільки заява ОСОБА_4 про відвід дізнавача ґрунтується на тих самих обставинах, а саме на вчиненні дізнавачем процесуальної дії щодо закриття кримінального провадження, якій слідчим суддею вже надано правову оцінку, повторний розгляд питання може створити обґрунтовані сумніви неупередженості суду. За таких обставин, на думку слідчого судді ОСОБА_3 , з метою дотримання принципу неупередженості суду та усунення будь-яких сумнівів у цьому з боку учасників кримінального провадження, вона вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід дізнавача у зазначеному кримінальному провадженні.

До початку судового засідання з розгляду заяви про самовідвід заявником ОСОБА_4 подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .

У судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Виходячи з принципу диспозитивності, згідно з яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд вважає за можливе розглянути питання щодо самовідводу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Ознайомившись із змістом заяви про самовідвід та дослідивши матеріали справи №308/2714/24, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною 1 статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно з положеннями ст.80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75, 76 КПК України визначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно з ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Окрім того, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою, та не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні (ч.2 ст.75, ст.76 КПК України).

Так, частиною першою ст.76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частина сьома пункту першого статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що національним законодавством особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до ст.4 Кодексу суддівської етики неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

Під час здійснення правосуддя суддя має бути вільним від власних прихильностей, упередженості чи забобонів.

Суддя зобов'язаний взяти самовідвід у випадках, передбачених законом.

Суддя заявляє про самовідвід, якщо:

а) суддя висловив свою позицію по суті справи, яка перебуває у нього на розгляді;

б) суддя володіє доказами, які мають відношення до справи, що перебуває у нього на розгляді;

в) раніше при розгляді цього ж предмета спору суддя виступав у якості адвоката, прокурора, представника сторони, свідка;

г) чоловік (дружина) судді або близький родич когось із них бере участь у справі в якості прокурора, адвоката, експерта, спеціаліста, свідка, сторони, третьої особи або їх представників;

д) суддя або члени його родини зацікавлені в рішенні у справі, яка перебуває у нього на розгляді.

Суддя має право взяти самовідвід з метою забезпечення своєї безпеки та безпеки своїх близьких родичів у випадку, коли в конкретній справі на нього та членів його родини чиниться тиск, висловлюються погрози або створюються загрозливі умови, якщо суддя у визначений законом спосіб зробив заяву про це компетентним органам, але стосовно нього не було вчасно вжито адекватних заходів безпеки уповноваженими державними органами.

Суддя не повинен зловживати своїм правом на самовідвід.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Серед таких випадків є, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Як підставу заявлення самовідводу слідчий суддя ОСОБА_3 вказує те, що нею вже була надана оцінка діям дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , зокрема щодо прийняття ним постанови про закриття кримінального провадження №12023078040000715 від 06.10.2023 року, тобто на думку слідчого судді, мають місце обставини, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Ключовим аспектом відводу, як цілісного інституту кримінального провадження, є упередженість судді при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Так, слідчим суддею ОСОБА_3 до поданої заяви про самовідвід надано ухвалу від 26.01.2026 року, постановлену нею у справі №308/2714/24 за заявою ОСОБА_6 про відвід дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №12023078040000715 від 06.10.2023 року. Разом з тим, на думку суду, прийняття рішення слідчим суддею в межах кримінального провадження з оцінкою наявних у справі доказів, за відсутності інших обставин, що б викликали сумнів в об'єктивному та рівному ставленні судді до учасників провадження, не є обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості судді та унеможливлювала б винесення об'єктивного рішення у справі з дотриманням загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України. Будь-яких конкретних даних про упередженість слідчого судді, зацікавленість або інші прояви безсторонності не надано та під час розгляду заяви про самовідвід не встановлено.

Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 у ході розгляду заяви про самовідвід, судом встановлено не було.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що визначених ст.ст.75, 76 КПК України підстав для відводу слідчого судді, не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні заяви слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід слід відмовити.

Щодо заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 , то така підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Заява про самовідвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 у справі №308/2714/24 від розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід дізнавача ОСОБА_5 розподілена судді ОСОБА_1 автоматизованою системою документообігу суду згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 року.

З аналізу статей 75, 80, 82 КПК України суд робить висновок, що заявлення відводу судді, який розглядає відвід іншому судді, а отже не здійснює повноважень судді (слідчого судді) у кримінальному провадженні, діючим кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

Крім цього, заявляти відвід судді, який розглядає відвід іншого судді КПК України не передбачає.

Суд також приймає до уваги позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п. 2 листа від 16.06.2016 № 223-1650/0/4-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні», яким роз'яснено, що заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, КПК не передбачено. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та, діючи відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК, залишати такі заяви без розгляду.

Керуючись статтями 2, 21, 75, 76, 80, 107, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №308/2714/24 від розгляду заяви ОСОБА_4 про відвід дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №12023078040000715 від 06.10.2023 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Попередній документ
133892958
Наступний документ
133892960
Інформація про рішення:
№ рішення: 133892959
№ справи: 308/2714/24
Дата рішення: 06.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.02.2026)
Дата надходження: 30.01.2026
Розклад засідань:
19.02.2024 16:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.02.2024 11:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.07.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
22.07.2024 14:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.08.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
06.09.2024 16:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.10.2024 15:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
27.11.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
11.12.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
18.12.2025 09:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.12.2025 11:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.01.2026 15:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
06.02.2026 11:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
06.02.2026 15:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.02.2026 16:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області