Справа № 947/4133/26
Провадження № 1-кс/947/1614/26
03.02.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №1202316000001163 від 25.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України,
Як вбачається з клопотання, підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202316000001163 від 25.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України.
Матеріли досудового розслідування зазначеного кримінального провадження постановою прокурора від 25.08.2023 виділено з кримінального провадження №12021160000000327 від 16.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України
Постановою прокурора від 12.03.2024 підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12023160000001163 від 25.08.2023 визначено за Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що група осіб, перебуваючи на території міста Одеси та Одеської області, здійснює незаконну діяльність щодо організації та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності.
Крім того, встановлено, що для здійснення своєї незаконної діяльності група осіб використовували приміщення в яких розміщували незаконні гральні заклади, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході досудового розслідування встановлено, що у вказаному приміщенні систематично здійснюється діяльність пов'язана із проведенням незаконного грального бізнесу, що підтверджується протоколами обшуків.
Так, на підставі ухвал слідчого судді у вказаному приміщенні неодноразово проведено обшуки, за результатами яких складено відповідні протоколи, під час яких виявлено та вилучено, у тому числі, комп'ютерну та електронну техніку, що використовувалася для організації азартних ігор, грошові кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності, інші предмети та документи, які мають значення для кримінального провадження.
Крім того встановлено, що приміщення було спеціально пристосоване під гральний заклад: використовувалося специфічне освітлення, меблі облаштовані під розміщення грального обладнання, приміщення зоноване як гральний зал.
Під час проведення обшуків також встановлено, що вказаний об'єкт нерухомості був спеціально та цілеспрямовано пристосований для здійснення незаконного грального бізнесу, а не використовувався випадково чи епізодично.
Крім того, згідно з інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що за цією ж адресою в інших кримінальних провадженнях розслідувались факти ведення організації та проведення азартних ігор без ліцензії, що свідчить про системний характер правопорушення.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про спеціальну адаптацію об'єкта нерухомості під потреби незаконної гральної діяльності, що виключає випадковість його використання.
Вказане нежитлове приміщення, постановою детектива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме: було безпосереднім місцем його вчинення (знаряддям злочину) та використовувалось як засіб для досягнення злочинного результату.
Детектив звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою запобігання можливості відчуження, псування, перетворення, речових доказів виникла необхідність у їх збереженні, оскільки у приміщеннях були залишені сліди перебування осіб, специфічне планування та облаштування, характерне для гральних закладів, що має доказове значення для встановлення об'єктивної сторони злочину, що підтверджується протоколами проведення санкціонованих обшуків за вказаними адресами.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності у зв'язку із зайнятістю, в якій просив останнє задовольнити з підстав викладених письмово.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, враховуючи наявні реальні ризики незаконного приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів наданих з клопотанням, нежиле приміщення загальною площею 330, 4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №1202316000001163 від 25.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що нежиле приміщення загальною площею 330, 4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні та з метою забезпечення збереження такого майна, виключення можливості його відчуження, псування, перетворення, клопотання детектива про накладення арешту на майно підлягає задоволенню в частині заборони розпорядження.
Щодо заборони користування нерухомим майном, то зазначена вимога може призвести до обмеження прав на користування зазначеним майном третіх осіб, тому клопотання, в цій частині, жодним чином детективом не обґрунтовано та не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369 - 372, 392 - 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №1202316000001163 від 25.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на нежиле приміщення загальною площею 330, 4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки).
Виконання ухвали покласти на старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1