Справа № 947/4126/26
Провадження № 1-кс/947/1611/26
02.02.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12026162480000131 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Відповідно до клопотання, 18.11.2025, близько о 11:45, у Київському районі міста Одеси, в районі буд. 27 по вул. Люстдорфська дорога, водій ОСОБА_4 (067-557-2169), керуючи автомобілем «Honda M-NV», р.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яку з отриманим тілесним ушкодженням доставлено до медичного закладу.
27.01.2026 року за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди розпочате досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
27.01.2026 року автомобіль марки «Honda M-NV», р.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті зазначеного майна, яке визнано речовими доказами та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити, розглянути без участі прокурора.
Особа щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_4 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження майна.
Викладене певним чином підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про залучення речових доказів від 27.01.2026 року, згідно якої: автомобіль марки «Honda M-NV», р.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна шляхом обмеження права розпорядження та відчуження, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на вищезазначене майно може призвести до його передачі третім особам, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
В той же час, щодо обмеження права користування вищезазначеним транспортним засобом, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів наявності обставин того, що перебуваючи у користуванні зазначений транспортний засіб може втратити сліди кримінального правопорушення, що будуть слугувати доказовою базою у ньому, із урахуванням дати вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.11.2025 року, після якої автомобіль не вилучався.
Таким чином, з врахуванням цих обставин, обмеження права користування зазначеним транспортним засобом є надмірним заходом забезпечення у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених правових підстав для вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна шляхом заборони його відчуження та розпорядження підлягає застосуванню, а в іншій частині клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12026162480000131 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Honda M-NV», р.н.з. НОМЕР_1 ,
шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
У іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1