Вирок від 06.02.2026 по справі 757/59482/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59482/25-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100060001746 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Миколаївка, Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2025 для проходження військової служби за контрактом на строк 6 років 4 місяці 13 діб;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

09.10.2025 приблизно о 21:01год ОСОБА_3 знаходячись в ресторані «This is Пивбар», що розташований по бул. Лесі Українки,26 у м. Києві з мотивів раптово виниклої особистої неприязні реалізуючи умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 витягнув з кишені розкладний ніж із надписом «Browning», не перебуваючи в стані необхідної оборони, умисно завдав три удари в область тулубу, ножом який тримав у правій руці, спричинивши таким чином ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих колото різаних поранень живота (рани розташовані в вертикальному напрямку) на передній черевній стінці ліворуч в мезогастральній ділянці, від яких відходять ранові канали, направлені зовні-досередини, спереду-назад, по ходу яких ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникають в черевну порожнину з пораненням стінки тонкої кишки та брижі тонкої кишки, явищами гемоперитонеуму ( наявність в черевній порожнині до 120 мл.крові), які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що після бойового поранення перебував на лікуванні у медичних установах м. Києва. Отримавши дозвіл на вихід за межі лікарні, 09.10.2025 відвідав заклад громадського-харчування «This is Пивбар», де вживав спиртні напої, кількість не пам'ятає. Наприкінці вечора, за станом сп'яніння працівники закладу, попросили його залишити приміщення, через що виник конфлікт у розвиток якого втрутився сторонній чоловік, який намагався застосувати до нього силу з метою придушення агресії. Розташовуючись один до одного обличчям на відстані близька 1 метра, дістав з кишені ножа та завдав декілька удав в область живота, після чого був роззброєний охоронцем закладу. Шкодує за вчинене, просить вибачення у потерпілого, який зазнав поранення через громадську свідомість та небайдужість. Планує за можливості продовжити службу у ЗСУ, тому просив строго не карати, та надати можливість виправитись.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники кримінального провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкоджені, небезпечному для життя в момент заподіяння, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, за результатами судового розгляду не встановлені.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_3 злочин вчинено в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, суд відповідно до ст. 71 КК України, призначає покарання за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання призначеного за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 31.10.2024.

У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком, невідбутої частину покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2024, остаточно визначивши йому до відбування покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін, у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту оголошення вироку, зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з моменту його затримання, в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 09.10.2025.

Речові докази у кримінальному провадженні:

медичну картку стаціонарного хворого №4152 на ім'я ОСОБА_6 на 143 арк., DVD-R диск 1шт, медичну картку стаціонарного хворого №133999 на ім'я ОСОБА_6 на 29 арк., повернуті на постійне зберігання до КНП «Київська міська лікарня №12» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» - залишити у розпорядженні вказаних установ;копію картки виїзду швидкої медичної допомоги №6151 від 09.10.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження на строк їх збереження, після чого знищити;

зразки букального епітелію які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , а також розкладний ніж із надписом «Browning», на лезі якого виявлено речовину бурого кольору, який вилучено в приміщенні ресторану «This is Пивбар», що розташований по бул. Лесі Українки,26 у м. Києві - знищити, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2025 ;

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_9

Попередній документ
133892617
Наступний документ
133892619
Інформація про рішення:
№ рішення: 133892618
№ справи: 757/59482/25-к
Дата рішення: 06.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.03.2026)
Дата надходження: 26.11.2025
Розклад засідань:
05.12.2025 16:00 Печерський районний суд міста Києва
07.01.2026 14:00 Печерський районний суд міста Києва
30.01.2026 12:00 Печерський районний суд міста Києва
06.02.2026 13:30 Печерський районний суд міста Києва