печерський районний суд міста києва
757/64928/25-к
1-кс-54203/25
15 січня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора групи прокурорів - начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 4202510000000204 від 28.08.2025,
17.12.2025 прокурор групи прокурорів - начальник відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 16.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3222288601:01:310:0005), а саме:
- мобільний телефон iPhone 14 ProMax C6VPD63PVL, що належить ОСОБА_5 ,
- мобільний телефон iPhone 15 Plus L6Q5D2LY9X, що належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон ACE5 PKG111, що належить ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон Samsung S/N НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон POCO, що належить ОСОБА_5 .
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав.
Згідно з частиною четвертої статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим ухвалити рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з матеріалами клопотання у провадженні Першого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебуває кримінальне провадження № 4202510000000204 від 28.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів з числа прокурорів другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури.
Досудовим розслідуванням установлено, що групою осіб з числа працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» та іншими вчиняється протиправне заволодіння майном та коштами вказаного державного підприємства, що завдає шкоду державним інтересам.
У ході досудового розслідування встановлено, що діючи за попередньою змовою з працівниками Державної кримінально-виконавчої служби України директор ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; завідуючий сектором матеріально-технічного забезпечення ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; працівник ТОВ «Агро Експерт» (код 32010004) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; начальник філії «Полтавська № 29» ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ФОП ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; директор СФГ «ОЛЕНА» (код 20591187) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та інші невстановлені на теперішній час особи, організували протиправний механізм привласнення бюджетного майна та коштів, шляхом заволодіння частиною сільськогосподарських культур - врожаю, зібраного з земель державного підприємства, який в подальшому реалізується поза обліками державного підприємства, чим завдається шкода державному підприємству.
Одночасно, посадові особи ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» шляхом подання недостовірних відомостей до статистичних та податкових органів України, зокрема, за формами: № 37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур», № 4-cг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай, № 9-cг (річна) «Звіт про використання добрив і пестицидів» під урожай, № 29-сг (річна) «Звіт про площі, валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», занижують реальну кількість зібраного врожаю сільськогосподарської продукції на земельних ділянках державного підприємства.
Схема заниження показників врожайності дозволяє останнім реалізувати частину продукції за готівку в тіньовий сектор економіки за посередництвом посадових осіб та складських потужностей ТОВ «АГРО-ТЕРРА БЦ» (код 41915774) та СФГ «ОЛЕНА» (код 20591187).
Також досудовим розслідуванням установлено, що реалізуючи протиправну схему, збір врожаю із земельних ділянок: 3222283800:03:005:0001 та 3222283800:04:004:0001 забезпечував комбайн CLAAS LEXION 480, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобілі: DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_3 ; MAN TGA, д.н.з. НОМЕР_4 , які перевозили врожай до елеватора ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000» (код 36445855) та на склади СФГ «ОЛЕНА», звідки врожай реалізовувався за готівкові кошти без належного бухгалтерського обліку державним підприємством.
Також слідством установлено, що ОСОБА_6 , будучи організатором протиправного механізму розподілив обов'язків між учасниками протиправної схеми. Так, ОСОБА_6 доручив питання щодо реалізації товаро-матеріальних цінностей (соняшник) ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , питання щодо підготовки документів покладено на ОСОБА_7 , перевезення необлікованої продукції покладено на ОСОБА_10 .
Факт приховування реальної кількості отриманого урожаю сільськогосподарської продукції призводить до втрати ліквідних активів та майна державного підприємства, що у свою чергу призводить до нанесення підприємству збитків у значних розмірах.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 , за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл» (код 40623794) та ТОВ «Агро Експерт» (код 32010004) здійснили розтрату та привласнення бюджетних коштів під час придбання продукції категорії хімічних добрив, та інші.
Діючи групою осіб за попередньою змовою з працівником ТОВ «Агро Експерт» ОСОБА_8 , останні розробили злочинний план, згідно якого державне підприємство перераховує кошти за придбання добрив, фактично добрива не поставляються, однак за для видимості товару надається пакування із фактично протермінованою хімічною продукцією або ємності із водою замість хімічної речовини. В подальшому товариство здійснило обготівкування та повернуло готівкою безпосередньо - ОСОБА_6 .
За наявною у слідства інформацією, в травні-червні 2025 року, державне підприємство перерахувало на рахунки вказаних юридичних осіб грошові кошти на суму близько 11 млн грн, частина з яких була незаконно привласнена вказаними особами.
Ураховуючи вищевикладене, з метою встановлення об'єктивних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доказування чи спростування факту зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3222288601:01:310:0005), з метою виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення.
16.12.2025, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, виявлення предметів або документів, які мають значення для даного кримінального провадження, а також відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.12.2025 у справі 757/59016/25 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3222288601:01:310:0005), в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 14 ProMax C6VPD63PVL, що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон iPhone 15 Plus L6Q5D2LY9X, що належить ОСОБА_4 , мобільний телефон ACE5 PKG111, що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон Samsung S/N НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон POCO, що належить ОСОБА_5 .
Прокурор зазначає, що в ході проведення попереднього огляду майна було встановлено, що вказані мобільні телефони містять інформацію, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, а також те, що експерт не залучався до вказаної слідчої дії, прокурором було прийнято рішення про вилучення зазначених мобільних телефонів.
Постановою про визнання речових доказів від 16.12.2025 вилучені в ході обшуку мобільні телефони визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 4202510000000204 від 28.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як зазначено у клопотанні, з метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладанні арешту на матеріальні об'єкти на раніше вказані речі та документи.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено 16.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3222288601:01:310:0005), відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, із забороною розпоряджання та користування, яке вилучено 16.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3222288601:01:310:0005), а саме:
- мобільний телефон iPhone 14 ProMax C6VPD63PVL, що належить ОСОБА_5 ,
- мобільний телефон iPhone 15 Plus L6Q5D2LY9X, що належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон ACE5 PKG111, що належить ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон Samsung S/N НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон POCO, що належить ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1