печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6160/26-к
03 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000779, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на акаунти криптовалютної біржі MEXC, які перебувають під її контролем та пов'язані з наступними криптовалютними адресами, а саме:
НОМЕР_3,
НОМЕР_4,
НОМЕР_5,
НОМЕР_6, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користуванням віртуальними активами, зміни їх обліку і проведення блокчейн-операцій.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000779 від 10.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 209-1, ч. 1 ст. 220-2, ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється стосовно службових осіб Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які у період дії військового стану неналежно виконують покладені відповідно до ст. 18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» обов'язки із здійснення державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, проводять неналежну перевірку клієнтів на предмет її повноти і легальності походження їх коштів та проводять фінансові операції які підлягають відмові не розриваючи відносини з такими клієнтами, що завдає тяжких наслідків охоронюваним законом державним правам, свободам та інтересам в частині заборони непродуктивному відтоку капіталу з країни та введення в легальний оборот коштів протиправного походження.
Встановлено, що на території України організовано функціонування програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) під брендом «Bitomat», який надає можливість конвертації національної валюти України у криптовалюти та навпаки, в обхід банківської системи. Вказані фінансові послуги надаються без отримання ліцензії Національного Банку України на надання фінансових платіжних послуг та без реєстрації емітентом електронних грошей.
На теперішній час на території України діє НОМЕР_1 ПТКС під брендом «Bitomat» у наступних містах: м. Київ - вул. Лятошинського, 14 (ТЦ «Теремки-2»), пр-т. Леся Курбаса,19А (ТЦ «Апрель»), вул. Антоновича,176 (ТЦ «Ocean Plaza»), м. Харків - вул. Академіка Павлова, 44Б (ТЦ «Фпанцузький Бульвар»), м. Полтава - вул. Гоголя, 38, м. Дніпро - вул. Титова, 36 (ТЦ «Аполло»), м. Кривий Ріг - пр-т. Гагаріна, 54Б, м. Одеса - Грецька площа, 3/4 (ТЦ «Галерея Афін»), вул. Генуезька, 5 (Gagarinn Plaza), м. Вінниця - вул. Зодчих, 2, м. Львів - пр-т. В. Чорновіла, 67Г (ТЦ «Інтер Сіті»), вул. Гетьмана Мазепи, 1Б.
У медіа систематично спостерігалися промо- та інформаційні кампанії бренду Bitomat спрямовані на інформування громадян України на території України про сервіс функціонування програмно-технічних комплексів самообслуговування, у яких акцентувалося на можливості уникнення регуляторних обмежень, встановлених законодавством України.
Посилена інформаційна присутність проявлялась у регулярних кампаніях реклами та матеріалів у медіа, що популяризували сервіс та акцентували увагу на можливості уникнення діючих регуляторних обмежень у частині зарахування готівки з подальшою конвертацію у криптовалюту чи зняття готівки в результаті конвертації криптовалюти з використанням ПТКС «Bitomat».
Законом України «Про платіжні послуги» визначено, що надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені в частині першій статті 10 Закону про платіжні послуги, а саме: банки, філії іноземних банків (банки), платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв'язку, надавачі нефінансових платіжних послуг, Національний банк України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування в порядку, визначеному Законом про платіжні послуги та нормативно-правовими актами Національного банку.
Таким чином, службовими особами Департаменту інтегрованого нагляду за банками та Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України неналежно організовано здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг з метою забезпечення дотримання вимог законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій та забезпечення фінансового моніторингу.
Відповідно до сайту https://www.bitomat.com/uk у розділі контакти, встановлено, що послуги надає компанія ТОВ «Віртуал Планет» (ЄДРПОУ 43881302), не зареєстрована Національним банком України як надавач фінансових послуг.
Встановлено, що ТОВ «Віртуал Планет» (ЄДРПОУ 43881302) зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Монастирського, 3, кв. 53, основний вид діяльності - ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування, платник єдиного податку 3 групи, директором обліковується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головним бухгалтером ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засновниками громадяни Республіки Польща ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Банківські рахунки ТОВ «Віртуал Планет» відкрито у АТ КБ «Приватбанк». Згідно поданої звітності на підприємстві, окрім директора, обліковується лише один співробітник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Додатково встановлено, що мобільний телефон НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , розміщений у розділі контакти на сайті https://www.bitomat.com/ru/kontakt.
Використання ПТКС «Bitomat» надають на території України громадянам України змогу виконувати операції поповнення криптогаманців шляхом зарахування коштів національній валюті через ПТКС, а також виведення коштів національній валюті із криптогаманців у національній валюті через ПТКС.
За характеристиками послуг із поповнення криптогаманців шляхом зарахування коштів у національній валюті через ПТКС та виведення коштів із криптогаманців у національній валюті шляхом зняття готівки через ПТКС, ТОВ «Віртуал Планет» безпосередньо супроводжує здійснення платіжної операції, зокрема в частині забезпечення проведення / виконання операцій між користувачами (платником та отримувачем) для поповнення гаманців, а також надає користувачам (платнику та отримувачу) доступ до месенджера для спілкування між собою, передавання реквізитів для здійснення платежів, квитанцій, що підтверджують переказ між рахунками у гривні систему рейтингів користувачів, що пропонують обмін електронних коштів / віртуальних активів на гривню та навпаки.
Прокурор зазначає, що використання ПТКС «Bitomat» здійснює цілеспрямовану та системну діяльність на території України, зокрема шляхом активного просування сервісу через медіа, проведення регулярних публічних заходів за участю представників компанії. Така діяльність має ознаки постійного та усвідомленого економічного залучення до українського ринку.
Таким чином, надані послуги ТОВ «Віртуал Планет», які за своєю суттю містять ознаки фінансових платіжних послуг, без авторизації (без ліцензії та реєстрації в Реєстрі платіжної інфраструктури), яка є обов'язковою для отримання права на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг відповідно до Закону про платіжні послуги, послуги, які за своєю суттю містять ознаки фінансових платіжних послуг.
Крім того встановлено, що ТОВ «Віртуал Планет» у порушення вимог Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні, затвердженої Постановою Національного банку України від 31.03.2017 № 29, самостійно без отримання дозвільних документів організувала проведення інкасації готівкових коштів при використанні ПТКС «Bitomat».
Відповідно до висновку спеціаліста від 19.01.2026 № 19/01-26В за результатами комп'ютерно-технічного дослідження та дослідження електронних комунікацій щодо відстеження руху віртуальних активів у мережі блокчейн встановлено, що на території України поповнення криптогаманців шляхом зарахування коштів у національній валюті через ПТКС Bitomat та виведення коштів із криптогаманців у національній валюті шляхом зняття готівки через ПТКС Bitomat проводиться із використанням криптогаманців біржі MEXC, а саме:
НОМЕР_3;
НОМЕР_4;
НОМЕР_5;
НОМЕР_6.
Крім того, згідно вказаного висновку спеціаліставід 19.01.2026 у мережі Bitcoin (BTC) простежується стійкий транзакційний зв'язок між сервісом Shitcoins.Club та інфраструктурою централізованої криптовалютної біржі MEXC, який охоплює декілька блокчейн-мереж, зокрема Bitcoin та Tron. Це може вказувати на міжмережеву модель акумулювання та подальшого виведення цифрових активів із використанням централізованих біржових сервісів, а у мережі Solana рух цифрових активів становить багаторазове використання інфраструктури біржі MEXC, як на етапі первинного фінансування гаманців, так і на подальших етапах транзиту, акумулювання та виведення коштів, що може вказувати на системний характер залучення зазначеної біржі у відповідних транзакційних потоках. При цьому, підконтрольні криптогаманці використовувалися на різних етапах досліджуваного транзакційного ланцюга, як для прямого виведення коштів, так і через проміжні (транзитні) криптогаманці. Повторюваність використання депозитної інфраструктури біржі MEXC у межах одного ланцюга операцій може вказувати на централізований характер акумулювання та подальшого виведення цифрових активів із використанням зазначеної платформи.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
Прокурор у кримінальному провадженні № 42025000000000779 - ОСОБА_3 направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримав повністю, його неявка відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власників майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна (повідомлення власників може призвести до відчуження віртуальних активів).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 02.02.2026 означене в клопотанні майновизнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000000779.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи викладене, те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, є доказом злочину, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та з огляду на кваліфікацію правопорушення за ч. 3 ст. 209 КК України, в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, слідчий суддя надходить до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, можливої спеціальної конфіскації наявні підстави для накладення арешту на майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт наакаунти криптовалютної біржі MEXC, які перебувають під її контролем та пов'язані з наступними криптовалютними адресами, а саме:
НОМЕР_3,
НОМЕР_4,
НОМЕР_5,
НОМЕР_6, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користуванням віртуальними активами, зміни їх обліку і проведення блокчейн-операцій.
Про накладення арешту повідомити заінтересованих осіб шляхом направлення копії ухвали слідчого судді.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1