Справа № 953/10344/25
н/п 1-кп/953/489/26
"04" лютого 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки у кримінальному провадженні №12025221130001229 від 30.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гусинка Куп'янського району Харківської області, громадянка України, одружена, працює, КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР, сестра медичного лікувально-профілактичного підрозділу, не судима, зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження №12025221130001229 від 30.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що 29.07.2025 ОСОБА_8 близько 22:00 керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEEWOO Nubira», р.н. НОМЕР_1 та намагаючись виконати лівий поворот на перехресті, діючи необережно, перед виконанням маневру не переконалась у безпеці своїх дій, розпочала маневр ліворуч, виїхала на перехрестя, не надавши дорогу транспортному засобу, що рухався у зустрічному для неї напрямку через перехрестя, створила для його водія та пасажира небезпеку, чим грубо порушила вимоги п.10.1 та п.16.13 ПДР та допустила зіткнення з мотоциклом «KOVI» р.н. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_9 , який в цей час, рухався через перехрестя у зустрічному для неї напрямку, заподіявши, водію мотоцикла ОСОБА_9 та пасажиру мотоцикла ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
24.10.2025 до суду надійшло клопотання КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР про бажання взяти ОСОБА_8 на поруки.
В обґрунтування клопотання КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР посилалось на не притягнення ОСОБА_8 до адміністративної, кримінальної відповідальності і будь-яких засобів впливу, не порушення трудової дисципліни і етики, не вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів і речовин, працьовитість, комунікабельність, добропорядність. 30.07.2025 колективу стало відомо про прикрі обставини, що стались 29.07.2025 о 22:00 з ОСОБА_8 внаслідок чого клопочуть про її передачу на поруку колективу.
У судовому засіданні обвинувачена, захисник, потерпіла ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор, потерпілий ОСОБА_5 , представник потерпілого ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись не відшкодування ОСОБА_5 спричиним кримінальним правопорушенням шкоди та продовження ним лікування, неможливість у підготовчому засіданні з'ясувати ставлення обвинуваченої до інкримінованого злочину.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного:
Відповідно до ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.
Інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації застосовується тільки в разі встановлення усіх обов'язкових для подання відповідного клопотання умов, зокрема: вчинення кримінально караного діяння вперше; таке діяння є кримінальним правопорушенням відповідного ступеня тяжкості; скоєне не є корупційним та не пов'язане з корупцією, а в разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту вчинене особою, яка керувала транспортними засобами не у стані будь-якого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів; наявне щире каяття особи.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України має умовний характер, а саме, ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
Отже, за змістом наведених вище законодавчих положень звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, котра вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї кримінального покарання. Сам факт звернення з клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має.
Вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки відноситься до дискреційних повноважень суду.
Таким чином суд, у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, з огляду на його дискреційні повноваження та положення закону обирає між альтернативами, кожна з яких є законною.
Системний аналіз положень ст. 286, 288 КПК України свідчить про те, що з'ясування судом думки потерпілого є обов'язковим під час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, вона враховується в сукупності з обставинами, передбаченими зазначеною нормою, хоча й не має над ними пріоритету.
22.10.2025 трудовий колектив КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР на загальних зборах вирішив звернутися до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про взяття ОСОБА_8 на поруку колективу, обов'язок здійснювати щодо неї заходи виховного характеру - контроль за виконанням її безпосередніх трудових обов'язків, перевірку додержання нею правил співжиття у побуті та громадських місцях і повідомляти уповноважені органи про будь-які випадки ухилення ОСОБА_8 від заході виховного характеру з боку трудового колективу, що підтверджено протоколом загальних зборів трудового колективу КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР №6 від 22.10.2025.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, працює, КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР, сестра медичного лікувально-профілактичного підрозділу, за місцем роботи характеризується позитивно.
Разом з тим, перевіряючи наявність у ОСОБА_8 щирого каяття, як основної підстави для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, зазначає про таке.
Верховний Суд у справі №199/6365/19, наголошував, що щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Згідно з п.5 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. У ч.2 цієї статті визначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Отже, для визнання щирого каяття як однієї з обов'язкових умов звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість розкаяння.
Разом з тим, на стадії підготовчого судового засідання, без заслуховування пояснень обвинуваченої, потерпілих, дослідження матеріалі справи, що можливе лише на стадії розгляду справи по суті, стверджувати про наявність у обвинуваченої щирого розкаяння, передчасно.
Крім того, згідно ст.252-1 КЗпП України, трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
У відповідності до п.2.2.8 Наказу Національної служби посередництва та примирення від №43 від 21.06.2019 «Про затвердження Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок», загальні збори найманих працівників є правомочними якщо в них беруть участь більше половини працюючих найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу, в тому числі керівники виборного профспілкового органу.
Як вбачається з протоколу загальних зборів трудового колективу КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР №16 від 22.10.2025, кількість працюючих 55 осіб, кількість присутність членів трудового колективу - 22 особи.
Отже, в загальних зборах брала участь менше половини загальної кількості членів колективу та такі збори не є правомочними і відповідне рішення КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР про бажання взяти ОСОБА_8 на поруку, не є таким, що прийняте від імені всього трудового колективу.
Чинне законодавство не передбачає передачу особи на поруки окремим членам трудового колективу як підставу для звільнення від кримінальної відповідальності.
Отже, на даний час підстави для передачі обвинуваченої на поруки колективу КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР, де вона працює, відсутні, а відтак, клопотання задоволенню не підлягає.
Роз'яснити, відмова у задоволенні вказаного клопотання, не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмовити.
Керуючись ст.47, п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.288, ст.350,369, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з передачею особи на поруки у кримінальному провадженні №12025221130001229 від 30.07.2025, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1