Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6293/24
Провадження № 2/552/71/26
іменем україни
05.02.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Гасанової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 552/6293/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об'єктів нерухомого майна, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, третя особа - Приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Державна інспекція архітектури та містобудування України, -
Позивач ОСОБА_1 17.09.2024 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про поділ об'єкта нерухомого майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є співвласником 2/3 частин будинку в АДРЕСА_1 , що зведений на земельній ділянці з кадастровим номером 5310136400:10:003:0005.
Вказувала, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником майна з часткою в розмірі 1/3, відмовився погодити розроблені проекти поділу земельної ділянки та будівель і споруд.
В поданій до суду позовній заяві просила поділити земельну ділянку в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310136400:10:003:0005 та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку як на самостійний об'єкт права власності. Просила також поділити об'єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 в складі житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнати за позивачем право власності на майно як на самостійний об'єкт права власності.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30.09.2024 відкрито у справі за позовом ОСОБА_1 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування 18.12.2024 подала до суду свої письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що рішення, що буде ухвалено судом по цивільній справі № 552/6293/24 не впливає на права та обов'язки ДІАМ. Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, в разі задоволення позовним вимог, розподіл житлового будинку та реєстрація окремого об'єкту нерухомого майна буде здійснюватися в процесі виконання рішення суду.
Відповідач ОСОБА_2 24.03.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичними обставинам справи. Вказував, що з домоволодіння, яке перебуває у спільній частковій власності за адресою АДРЕСА_1 - неможливо утворити два окремих самостійних об'єкта права по причині конструктивного розташування житлового будинку, заїзду до подвір'я та розташування (конфігурації) земельної ділянки. Вважає, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.05.2025 призначено в справі судову експертизу, провадження в справі зупинено.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2025 відновлено провадження в справі.
25.11.2025 позивачем подано до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд поділити об'єкт нерухомого майна, за реєстраційним номером: 1385636553101, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності, як на самостійний об'єкт права власності, на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у складі: в житловому будинку А.1: 3-1 кімната пл. 17,9 м.кв. 3-2 кухня пл. 14.6 м.кв. 3-3 кухня пл. 14.4 м.кв. 3-4 кімната пл. 18,3 м.кв. III сіни, 3, 4 м.кв. IV сіни пл. 6.0 м.кв. V кладова пл. 2,5 м.кв. VI кладова пл. 2,8. Загальна площа: 79,9 м.кв, житлова площа: 36,2 м.кв. та господарські будівлі та споруди - Д сарай, Б сарай , Е сарай, И гараж тимчасовий, Г вбиральня (відповідно до плану розподілу житлового будинку літ.А-1, зазначеному у додатку № 2, а також варіанту № 1 розподілу земельної ділянки, зазначеному у додатку № 3 до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 42 від 07.08.2025 року). Просив припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 2/3 частини об'єкту нерухомого майна житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Просив поділити об'єкт нерухомого майна, за реєстраційним номером: 2340442653101, за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий № 5310136400:10:003:0005 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд, загальною площею, 0,1000 га. Просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності, як на самостійний об'єкт права власності, на земельну ділянку: у АДРЕСА_1 , кадастровий № 5310136400:10:003:0005 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд загальною площею 0,0618 га (618 м2) (яка складається із частини земельної ділянки площею 400 м2 та частини земельної ділянки площею 218 м2) відповідно до варіанту № 1 розподілу земельної ділянки, зазначеному у додатку № 3 до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 42 від 07.08.2025, а також право користування частиною земельної ділянки площею 73 м2. Просив припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 655/1000 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 5310136400:10:003:0005 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.01.2026 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
Представник позивача ОСОБА_3 05.02.2026 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 05.02.2026 подав до суду заяву, в якій зазначив, що розглядати справу просить за його відсутності, щодо позовних вимог заперечує повністю, в задоволенні просить відмовити.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08.12.2021 є співвласником на праві спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , частка в праві власності складає 2/3.
Також встановлено, відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2021 є співвласником на праві спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , частка в праві власності складає 1/3.
Позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08.12.2021 є співвласником на праві спільної часткової власності земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:10:003:0005, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), частка складає 655/1000.
Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2021 є співвласником на праві спільної часткової власності земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:10:003:0005, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), частка складає 345/1000.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач має довести порушення її права, а обраний нею спосіб його захисту має відповідати змісту порушеного права, забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Згідно зі статтею статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно(стаття 355 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. При цьому, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Статтею 367 ЦК передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
При поділі майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності (ст. 372 ЦК України), майно може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу право спільної сумісної власності на майно припиняється. При цьому частки співвласників є рівними, але можуть бути змінені за домовленістю співвласників, за законом або на підставі рішення суду.
Поняття поділу майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 367 ЦК України, яка передбачає, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивач просить здійснити поділ об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 42 від 07.08.2025.
Разом з тим, визначення технічної можливості поділу, об'єднання об'єкта (об'єктів) нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 Порядку проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 12 травня 2023 р. № 488.
Висновок № експерта № 42 від 07.08.2025 не відповідає вимогам, передбаченим Порядком проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488.
Так, пунктом 148 зазначеного вище Порядку передбачено, що визначення технічної можливості поділу об'єкта (об'єктів) нерухомого майна, в яких оформлено право власності на земельні ділянки (у разі спільної власності на земельну ділянку), розглядаються лише після визначення можливості поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства. Земельна ділянка, яка буде віднесена до кожного новоутвореного самостійного об'єкта, повинна мати самостійний виїзд на вулицю (провулок, площу тощо) завширшки не менше 3,5 метра або можливість організації спільного заїзду. Для догляду за будівлями і проведення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш вступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра. Не допускається, щоб земельна ділянка або її частини належали одночасно до двох (або більше) новоутворених самостійних об'єктів.
Пунктом 149 зазначеного Порядку передбачено, що не допускається під час визначення технічної можливості поділу, об'єднання або виділу надання одному або кільком співвласникам лише допоміжних приміщень житлового будинку або господарських (присадибних) будівель та споруд і їх частин.
Пунктом 152 передбачено, що житлові будинки садибного типу, садові, дачні будинки можуть бути поділені, якщо вони складаються з двох або більше окремих будинків, які матимуть окремий вихід на вулицю. При цьому повинні утворитися самостійні об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять цілісні будинки з допоміжними господарськими будівлями. Кожен об'єкт нерухомого майна, який в результаті поділу утворює самостійний об'єкт, повинен повністю належати на праві власності одному або декільком власникам.
Зазначеним вимогам спірний об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , не відповідає.
Натомість, як встановлено дослідженими в справі доказами житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідає наступним характеристикам: житловий будинок літ. «А-1», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Б», гараж тимчасовий літ. «Й», вбиральня літ. «Ж», вбиральня літ. «Г», огорожа № 2, ворота огорожі № 2, хвіртка № 4.
За даним технічної інвентаризація домоволодіння, що проведена станом на 05.12.2023, до складу домоволодіння входять: житловий будинок літ. «А-1», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», вбиральня літ. «Г», огорожа № 2, ворота огорожі № 2, хвіртка № 4.
Отже, всупереч встановлених Порядком проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 норм, спірне домоволодіння не складається з двох або більше окремих будинків, відповідно не підлягає поділу на два окремих об'єкти нерухомого майна.
Матеріали справи не містять даних про можливість поділу об'єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1 на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна, з припиненням права спільної часткової власності, як того просить позивач, з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Висновок експертизи №42 від 07.08.2025, судового експерта Федорова Дмитра Федоровича, містить висновок про те, що утворення з частин домоволодіння окремих об'єктів нерухомого майна технічно не представляється можливим.
У висновку не зазначено, що нерухоме майно можливо поділити на два окремі об'єкти нерухомого майна з можливістю облаштування для кожного зі сторін самостійний виїзд на вулицю завширшки не менше 3,5 метра.
Вказаний висновок не містить відомостей, погоджених з відповідними службами, щодо можливостей окремого функціонування комунальних комунікацій, необхідних для кожного виділеного окремого об'єкту нерухомого майна.
При всіх запропонованих експертом варіантах поділу та користування земельними ділянками, відсутній проїзд чи прохід кожного із співвласників до своєї земельної ділянки.
При будь-якому варіанті поділу земельної ділянки саме позивач ОСОБА_1 не зможе фактично дістатися до земельної ділянки з АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об'єктів нерухомого майна, визнання права власності, припинення права спільної часткової власностіє безпідставними та не підлягають задоволенню.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об'єктів нерухомого майна, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
третя особа ПП Полтавське ЮТІ «Інвентаризатор», місцезнаходження м. Полтава, пров. Р.Шухевича, 4, код ЄДРПОУ 03351705;
третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України, місцезнаходження 01133, м. Київ, б. Лесі українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840.
Повне судове рішення складено 06.02.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко