06 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4509/25 пров. № А/857/37369/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року (суддя Баб'юк П.М., ухвалена в м.Тернопіль) у справі № 500/4509/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
29 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана"; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 119340,87 грн; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині щомісячного стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди із грошового забезпечення у розмірі 20% місячного грошового забезпечення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовлено у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку. Позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою, її оскаржив позивач- ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції, зокрема не взято до уваги той факт, що вказана ухвала йому не вручалась та про її існування він дізнався лише 05.08.2025.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яку ухвалено без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), тому розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Залишаючи позовну заяву без руху суддя суду першої інстанції вказав позивачу на те, що звертаючись 29.07.2025 до суду із позовом, в якому він просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана"; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 119340,87 грн; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині щомісячного стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди із грошового забезпечення у розмірі 20% місячного грошового забезпечення, він пропустив місячний строк на звернення встановлений ч.5 ст.122 КАС України, оскільки спір стосується проходження публічної служби.
13.08.2025 на виконання вимог вказаної ухвали на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній зазначає, що він 30.04.2025 був ознайомлений із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260 та з метою його оскарження звернувся до адвоката Возьного Ярослава Володимировича, внаслідок чого було укладено договір про надання правничої допомоги.
У зв'язку із станом здоров'я його представник не мав можливості подати до суду відповідної позовної заяви, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, про що йому стало відомо лише 05.08.2025.
На переконання позивача, він з поважних та незалежних від нього причин пропустив встановлений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на оскарження наказу.
Ухвалою суду від 20.08.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку. Позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу повернуто позивачу.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п.17 ст.4 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, за характером спірних правовідносин даний спір стосується питань, пов'язаних з проходженням з публічної служби. А тому, спеціальною нормою, якою врегульовано питання строку звернення з позовом до адміністративного суду, є положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює місячний строк на звернення до адміністративного суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судом першої інстанції вірно вказано, що із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260 позивач був ознайомлений 30.04.2025, а тому, з урахуванням ч.5 ст.122 КАС України, останнім днем на його оскарження є 30.05.2025.
Згідно матеріалів справи договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Возьним Ярославом Володимировичем підписано 20.05.2025.
До заяви про усунення недоліків позивачем надано виписки медичних установ, з яких слідує, що з 08.10.2024 по 22.10.2024, з 12.11.2024 по 25.11.2024, з 08.04.2025 по 18.04.2025, з 23.05.2025 по 05.06.2025, з 11.07.2025 по 22.07.2025 його представник перебував на стаціонарному лікуванні.
Як вказує позивач, про те, що його представник не мав можливості подати до суду позовну заяву йому стало відомо лише 05.08.2025.
Слід зазначити, що представництво - це правовідносини, в яких одна сторона (представник) діє від імені іншої сторони (особи, яку представляють) та в її інтересах, вчиняючи дії, наслідки яких настають для особи, яку представляють.
Так, будучи ознайомленим із оскаржуваним наказом 30.04.2025 позивач лише 20.05.2025 звернувся по правничу допомогу да адвоката. До того ж, після підписання договору про надання правової допомоги і до 05.08.2025 позивач не виявляв цікавості щодо написання та подання адвокатом позовної заяви до суду.
Крім цього у період з 20.05.2025 по 22.05.2025, а також з 06.06.2025 по 10.07.2025 представник позивача не перебував на стаціонарному лікуванні, і не був позбавлений можливості на звернення до суду щодо оскарження наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260.
Колегія суддів зазначає, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ні позивачем, ні його представником не наведено належних доводів та не надано доказів того що вони не мали реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Разом з тим, всі дії вчинені представником здійснюються від імені позивача, а у разі неможливості здійснити представництво інтересів позивача у встановлені строки адвокат повинен був повідомити про це позивача та/або вжити відповідних заходів чи запропонувати шляхи вирішення вказаної проблеми.
Разом з тим, позивач звернувся за допомогою адвоката лише після спливу 20-ти денного строку після звільнення. В свою чергу, адвокат позивача з 06.06.2025 по 10.07.2025 не перебував на лікуванні, однак з позовом до суду звернувся лише 29.07.2025.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому, заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, позовну заяву і додані до неї документи правомірно повернуто позивачу.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №500/4509/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар