06 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5344/24 пров. № А/857/7913/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастро Тім» до Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита з імпортованих товарів (суддя суду І інстанції: Главач І.А.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 22.01.2025р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-
05.07.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Гастро Тім» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесені відповідачем Івано-Франківською митницею (утвореною як відокремленим підрозділ Державної митної служби України) наступні податкові повідомлення-рішення:
форми «Р» № UA206000202412 від 13.06.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 2865 грн. 35 коп., з яких 2292 грн. 28 коп. за податковими зобов'язаннями та 573 грн. 08 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
форми «Р» № UA206000202413 від 13.06.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, на загальну суму 14326 грн. 77 коп., з яких 11461 грн. 63 коп. за податковими зобов'язаннями та 2865 грн. 35 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.1-11).
Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.76-77).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці № 206000202412 від 13.06.2024р., № 206000202413 від 13.06.2024р.; стягнуто на користь ТзОВ «Гастро Тім» за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. (а.с.178-175).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Івано-Франківська митниця, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.187-192).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затв. Законом України № 584-VII від 19.09.2013р. «Про Митний тариф України» (із змінами та доповненнями), а саме: з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів і груп, текстового опису товарних позицій та визначальних для класифікації характеристик товару.
За період 2019-2021 років ТзОВ «Гастро Тім» в митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) оформлено товар «морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні ледогенератори кубікового леду моделі «Kitchen Line 12», «Kitchen Line 15» за кодом УКТЗЕД 8418690090 за митними деклараціями № UA209250/2020/005106 від 02.03.2020р., № UA206010/2019/011908 від 22.11.2019р., № UA206030/2019/003532 від 19.06.2019р. При доставці зазначеного вантажу на митну територію України застосовувались умови поставки згідно ІНКОТЕРМС-EXW PL.
При проведенні перевірки правильності класифікації товару «морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні ледогенератори кубікового леду, призначені для виготовлення ковпачкового леду», взято до уваги класифікаційні рішення № КТ-UA125000-0016-2019 від 28.02.2019р., № КТ-UA125230-0001-2019 від 02.05.2019р., № КТ-UA500500-0049-2021 від 06.11.2021р. Рішення містять інформацію про зміну коду товару згідно УКТЗЕД з 8418690090 (ставка мита 0 %) на 8509800000 (ставка мита 10 %) та визначено опис цього товару.
Згідно з УКТЗЕД у товарній позиції 8418 класифікуються «холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415.
Холодильники та холодильні установки цієї товарної позиції є переважно машинами або складаннями агрегатів, здатними в режимі безперервної роботи підтримувати низьку температуру (біля 0°С і нижче) на активному охолоджувальному елементі за допомогою абсорбції прихованої теплоти випарювання скраплених газів (наприклад, аміак, галогеновані вуглеводні), летких рідин або у випадку деяких суднових холодильників.
Водночас, згідно з приміткою 1 (f) до групи 84 УКТЗЕД ця група не включає електромеханічні побутові машини, які класифікуються у товарній позиції 8509.
Згідно з приміткою 4b до товарної групи 85 УКТЗЕД встановлено, що електромеханічні машини, що використовуються максимальною масою до 20 кг класифікуються у товарній позиції 8509 УКТЗЕД. Виходячи з назви текстового опису товарної позиції 8509 УКТЗЕД у цій позиції класифікуються «машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508». До цієї товарної позиції включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун. Термін «побутові прилади» у цій товарній позиції означає пристрої, як правило, використовуються у побуті. Ці апарати ідентифікуються відповідно до типу за одним чи декількома параметрами, такими, як габарити, тип конструкції, продуктивність, робочий об'єм.
Згідно з пунктом (В) пояснень до товарної позиції 8509 УКТЗЕД зазначено, шо у цій позиції класифікується необмежена категорія товарів, що розглядається в даній товарній позиції, за умови, що їх маса 20 кг або менше.
Отже, класифікацію льодогенераторів, масою до 20 кг, з умонтованим електродвигуном, класифікуються у межах товарної позиції 8509 з УКТЗЕД
Таким чином, відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки 4 (b) до групи 85, класифікація льодогенераторів, які використовуються у побуті, масою до 20 кг, з умонтованим електродвигуном повинна здійснюватися у товарній підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10 %).
У результаті проведеного аналізу встановлено факти митного оформлення платником товарів «Морозильне обладнання для виробництва леду: автономні ледогенератори кубікового леду, призначені для виготовлення ковпачкового леду» у товарній підкатегорії - 8418690090 УКТЗЕД.
Водночас, електромеханічні машини «не промислові», з максимальною масою до 20 кг, класифікуються у товарній позиції 8509 УКТ ЗЕД.
До товарної позиції 8509 включаються пристрої, що відповідають вказаним критеріям. Відповідно до пункту (b) пояснень до товарної позиції 8509 УКТ ЗЕД в даній товарній позиції розглядається необмежена категорія виробів, за умови, що їх маса 20 кг або менше. Вага моделей «льодогенераторів Kitchen», що заявлена у вказаних вище митних деклараціях, у графі 38 митної декларації, складає менше 20 кг за одиницю товару.
Також в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» митних органів наявні класифікаційні рішення про визначення коду аналогічних товарів (льодогенераторів) № КТ-UA125000-0016-2019 від 28.02.2019р., № КТ UA125230-0001-2019 від 02.05.2019р., № КТ-UA500500-0049-2021 від 06.11.2021р. Рішення містять інформацію про зміну коду товару згідно УКТЗЕД з 8418690090 (ставка мита 0 %) на 8509800000 (ставка мита 10 %) та визначено опис цього товару.
Відповідач зазначив, що ТзОВ «Гастро Тім» не звертались до митного органу за отриманням консультацій та винесенням попередніх рішень щодо класифікації товарів, що, в свою чергу, вказує на невжиття заходів в повній мірі для правильної класифікації товару при ввезені на митну територію України. Відтак, платник податків мав можливість дотриматись норм чинного законодавства, зокрема. здійснити декларування коду товару за УКТЗЕД після отримання консультації з митним органом, однак не вжив достатніх заходів.
Таким чином, ТзОВ «Гастро Тім» порушено вимоги УКТЗЕД, а саме: з врахуванням ОПІ УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик до товарної підкатегорії 8418690090 та 8509800000, ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями; положень п.190.1 ст.190 ПК України в частині визначення бази оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України.
За результатами перевірки, з урахуванням встановлених обставин, фактичних відомостей, зазначених у митних декларація, наявних у АСМО «Інспектор» під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначено код товару «Морозильне обладнання для виробництва леду: Автономні ледогенератори кубікового леду, призначені для виготовлення ковпачкового льоду» у товарній підкатегорії 8509800000 УКТЗЕД. При цьому встановлено факт неправильної класифікації товару, імпортованого ТзОВ «Гастро Тім» за митними деклараціями № UA209250/2020/005106 від 02.03.2020р., № UA206010/2019/011908 від 22.11.2019р., № UA206030/2019/003532 від 19.06.2019р. в період 01.01.2019р. по 31.12.202р., що призвело до зменшення суми митних платежів на загальну суму 13753 грн. 71 коп.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, на підставі ст.ст.336, 345, п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу /МК/ України та наказу Івано-Франківської митниці № 27 від 22.02.2022р. проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТзОВ «Гастро Тім» (код ЄДРПОУ 42355487) законодавства України з питань митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД 8418690090 товарів, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 2019-2021 роки (а.с.89).
Згідно наказу Івано-Франківської митниці № 32 від 25.02.2022р. зупинено проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Гастро Тім», призначеної наказом № 27 від 22.02.2022р., у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні (а.с.92).
По причині набрання чинності Закону України № 3613-ІХ від 20.03.2024р. «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів» поновлено повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, та відповідно до п.7 ч.1 ст.336, ст.345, п.2 ч.2 ст.351 МК України та наказу Івано-Франківської митниці № 67 від 23.05.2024р., з 28.05.2024р. поновлено проведення документальної перевірки ТзОВ «Гасто Тім» на незавершений період (а.с.14-15, 93).
За наслідками проведеної перевірки Івано-Франківською митницею складено Акт № 2/24/7.21-19/42355487 від 31.05.2024р., згідно висновку якого встановлено викладені порушення ТзОВ «Гастро Тім» в обревізованому періоді, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита та ПДВ по товару за кодом УКТЗЕД 8418690090 на загальну суму 13753 грн. 71 коп., в тому числі вимог ст.69 МК України, Закону України «Про митний тариф України», правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України «Про митний тариф» в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 11461 грн. 42 коп., а також пп.54.3.6 п.54.3 ст.54, пп.«в» п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу /ПК/ України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 2292 грн. 28 коп. (а.с.19-33, 98-112).
Не погодившись з вказаним висновком, позивач скерував на адресу митного органу заперечення вих. № 1806/2024 від 18.06.2024р.
У відповідь на вказані заперечення Івано-Франківська митниця листом № 7.21-1/19/13/2252 від 21.06.2024р. повідомила про те, що означене заперечення подане з порушеннями термінів згідно вимог ч.12 ст.354 МК України (зі змінами і доповненнями) (а.с.43-45).
На підставі висновків Акта № 2/24/7.21-19/42355487 від 31.05.2024р. Івано-Франківською митницею прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
форми «Р» № UA206000202412 від 13.06.2024р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 2865 грн. 35 коп., з яких 2292 грн. 28 коп. за податковими зобов'язаннями та 573 грн. 08 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;
форми «Р» № UA206000202413 від 13.06.2024р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, на загальну суму 14326 грн. 77 коп., з яких 11461 грн. 63 коп. за податковими зобов'язаннями та 2865 грн. 35 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.50-55).
Із урахуванням викладеного, спірним у розглядуваному спорі є правильність віднесення позивачем до товарної підкатегорії УКТЗЕД 8418690090 заявленого до митного оформлення товару «морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні ледогенератори кубікового леду моделі «Kitchen Line 12», «Kitchen Line 15».
З'ясування вказаного питання надасть можливість визначити правильність збільшення грошових зобов'язань з ПДВ із товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, та з мита на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, згідно спірних податкових повідомлень-рішень.
Отже, вказані обставини входять до предмету доказування по цій справі.
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення. У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар. Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.
Таким чином, якщо митний орган, вантажну митну декларацію та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. При здійсненні митного оформлення товару його ідентифікація здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД.
Суд врахував, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018р. у справі № 809/1166/18 вже встановлювались в судовому порядку правомірність віднесення товару «Морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду», зокрема моделі Kitchen Line 15 (артикул 271551) до товарної підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД.
Водночас, митним органом не доведено, що з часу набрання законної сили вказаним судовим рішеннями відбулись зміни у регулюванні класифікації вказаного товару та необхідності віднесення його до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД товарної позиції 8509 «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508».
Разом з тим, помилковим є твердження відповідача, що вказаний товар є побутовим пристроєм.
Крім цього, посилання відповідача на наявність електромотора, як підставу для віднесення товару до товарної позиції 8509 є необґрунтованим, оскільки наявність такого електромотора не змінює цільове призначення товару та його характеристики як «iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв», що використовується для комерційних цілей.
Також безпідставними є посилання відповідача у акті перевірки на обов'язкову тарифну інформацію (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу DEBTI20544/20-1 від 21.08.2020р., FRBTIFR-BTI-2019-08402 від 22.02.2019р., оскільки така інформація не є офіційним документом, а згідно ч.8 ст.69 МК України вона носить інформаційний або довідковий характер.
З урахуванням викладеного, спірні податкові повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці слід визнати протиправними та скасувати.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (ч.1).
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2).
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. (ч.3).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч.4).
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч.5).
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч.6).
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.7).
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч.8).
Згідно з п.7 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Частиною 6 ст.345 МК України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Відповідно до ч.14 ст.354 МК України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Згідно з ч.12 ст.354 МК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
Отже, обов'язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а митний орган повинен перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.
У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації митний орган має самостійно класифікувати такий товар.
Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару митний орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до митного органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару митний орган наділений й після проведення митного оформлення товару.
Згідно з приписами п.3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012р., контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД ід час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Пунктом 1 Розділу ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України.
Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК (п.4 Розділу ІІІ).
У розглядуваній справі спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правильності визначення коду товару, що ввозився позивачем, згідно з УКТЗЕД, а також розміру митних платежів, що підлягають сплаті до державного бюджету у зв'язку з розмитненням даного товару.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України № 584-VII від 19.09.2013р. «Про Митний тариф України».
Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару.
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами.
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Встановлено, що під час здійснення перевірки митний орган дійшов висновку про те, що товари, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями № UA209250/2020/005106, № UA206010/2019/011908, № UA206030/2019/003532, відносяться до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 8509800000 (ставка мита 10 %) товарної позиції 8509 «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508».
Зокрема, згідно вказаних митних декларацій здійснено митне оформлення товарів «морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні ледогенератори кубикового леду. Призначені для виготовлення ковпачкового леду», моделі Kitchen Line 12 (артикул 271568) та Kitchen Line 15 (артикул 271551) у товарній підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД (ставка мита 0 %) товарної позиції 8418 «Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря».
Водночас, апеляційний суд враховує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018р. у справі № 809/1166/18, яке набрало законної сили, вже встановлювались в судовому порядку правомірність віднесення товару «Морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду», зокрема моделі Kitchen Line 15 (артикул 271551) до товарної підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД.
Разом з тим, митним органом не доведено, що з часу набрання законної сили вказаним судовим рішеннями відбулись зміни у регулюванні класифікації вказаного товару та необхідності віднесення його до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД товарної позиції 8509 «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508».
При цьому, відповідно до наказу Державної митної служби України № 256 від 14.07.2020р. «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» щодо товарної позиції « 8509» зазначено, що до цієї товарної позиції включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун. Термін «побутові апарати» у цій товарній позиції означає пристрої, зазвичай застосовувані в побуті. Ці апарати ідентифікуються відповідно до типу за одним чи декількома параметрами, такими як габарити, тип конструкції, продуктивність, робочий об'єм. Критерієм для цих параметрів є те, що пристрої, зазначені у цій товарній позиції, не повинні експлуатуватися на рівні, що перевищує явно побутові потреби.
За умови додержання винятків та у відповідних випадках обмежень за масою, наведених у примітці 4 до цієї групи, до цієї товарної позиції включаються пристрої, що відповідають вищевказаним критеріям. До цієї товарної позиції не включаються апарати з приводом від автономного електродвигуна (незалежно від того, чи здійснюється він через гнучкий вал, паси передачі або інші засоби передачі чи ні) і пристрої, які, хоча вони схожі за конструкцією і застосуванням, явно призначені винятково для промислових цілей (наприклад, у харчовій промисловості, в процесі очищення труб, очищенні машин і очищенні доріг); такі апарати, як правило, включаються до товарної позиції 8210 або до групи 84.
Згідно «Посібника користувача льодогенератора кубкового льоду» артикули 271551 та 271568, що міститься на офіційному сайті виробника, у розділі «Цільове використання» виробником визначено, що «цей прилад призначений для комерційного застосування, наприклад на кухнях ресторанів, їдальні, лікарнях і комерційних підприємствах, таких як пекарні, м'ясні фрі тощо, але не для постійного масового виготовлення їжі».
Таким чином, є помилковим твердження відповідача, що вказаний товар є побутовим пристроєм.
Крім цього, покликання відповідача на наявність електромотора, як на підставу для віднесення товару до товарної позиції 8509 є необґрунтованим, оскільки наявність такого електромотора не змінює цільове призначення товару та його характеристики як «iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв», що використовується для комерційних цілей.
Також безпідставним є посилання відповідача у акті перевірки на обов'язкову тарифну інформацію (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу DEBTI20544/20-1 від 21.08.2020р, FRBTIFR-BTI-2019-08402 від 22.02.2019р, оскільки така інформація не є офіційним документом (в силу вимог ч.8 ст.69 МК України носить інформаційний або довідковий характер).
Окрім цього, апеляційний суд враховує, що згідно наявної в матеріалах справи інформації щодо контролю правильності класифікації товарів зазначених в митних деклараціях № UA209250/2020/005106 від 02.03.2020р., № UA206010/2019/011908 від 22.11.2019р., № UA206030/2019/003532 від 19.06.2019р. у період з 01.01.2019р. по 31.12.2021р. з використанням програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006», а саме: Переліків митних формальностей: за ВМД № UA209250/2020/005106 (прийнята до оформлення 02.03.2020р.), за ВМД № UA206030/2019/003532 (прийнята до оформлення 19.06.2019р.) та за ВМД № UA206010/2019/011908 (прийнята до оформлення 22.11.2019р.), у рядку код МФ 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, результат прийнятого рішення щодо невиконання МФ та/або погодження результатів виконання МФ стосовно кожної з перерахованих ВМД - « 13-01 (МФ здійснено. Код і опис товару підтверджено на підставі поданих документів) (а.с.166-171).
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ст.69 МК України, Закону України «Про митний тариф України», правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Івано-Франківську митницю.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. в адміністративній справі № 300/5344/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Івано-Франківську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 06.02.2026р.