06 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 161/7755/25 пров. № А/857/36260/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №161/7755/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя Андрусенко О.О., розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження м. Луцьк), -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, та зобов'язати його внести до системи «Оберіг» та «Резерв +» дані згідно довідки №1429 про зняття ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення ДМСУ, а саме, що він виключений (знятий) з військового обліку в зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, та не є військовозобов'язаний.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2021 оформив, через Державну міграційну службу України (далі ДМС України) виїзд на постійне місце проживання до Республіки Польща та пройшов всю необхідну процедуру для цього, зокрема: отримав дозвіл СБУ та ДМС України, знявся з обліку в податковій службі м. Луцьк, 19.04.2021 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де знявся з військового обліку, про що отримав довідку №1429 на підставі рішення ДМС України; тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 було вилучене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ; знявся з місця реєстрації та не має задекларованого місця проживання в Україні, отримав паспорт з печатками про дозвіл на виїзд до Республіки Польща. Окрім зазначеного позивач вказує, що вимоги законодавства щодо виїзду на постійне місце проживання за межі України станом на 19.04.2021 виконав в повній мірі, про що є всі документи, на підставі яких виїхав на постійне місце проживання по Республіки Польща, де став на Постійний консульський облік по місцю проживання, про що є відмітка в паспорті, пройшов процедуру натуралізації в Республіці Польща так як є етнічним поляком.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 не виключив його з військового обліку, про що свідчить запис програми «Резкрв+». Позивач неодноразово звертався до відповідача про виправлення, на його думку помилки, однак останній відмовляє у вчинені такої дії. Позивач вказує, що після появи програми «Резерв +» він зареєструвався, подав адресу в Республіці Польща, після чого в системі «Оберіг» було зазначено - не на обліку, згодом знятий з обліку, а на даний час на обліку з відміткою про порушення військового обліку, що, на думку позивача, не відповідає документам, що були надані відповідачу, при цьому жодних повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не отримував з вимогою надати додаткові документи. ОСОБА_1 вважає що відповідач безпідставно посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №563 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Постанова №563), оскільки в документах позивача зазначено про виїзд на постійне місце проживання, тобто на весь час. З наведених підстав вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами адміністративного позову.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Рішенням УДМС України у Волинській області від 15.03.2021 задоволено клопотання громадянина України ОСОБА_1 про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Республіку Польща, про що повідомлено листом від 16.03.2021 №0701.2.1-1231/0701.1.3-21.
19.04.2021 відповідачем видана довідка на військовозобов'язаного, виїжджаючого за кордон №1429, відповідно до якої ОСОБА_1 знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 19.04.2021 на підставі повідомлення УДМС України у Волинській області від 01.04.2021 № 0701.2.1-1556/0701.1.3-21 про дозвіл виїзду на постійне місце проживання у Республіку Польща.
У закордонному паспорті громадянина України - позивача проставлені відмітки: 15.03.2021 оформлено виїзд на постійне місце проживання Республіка Польща, 17.08.2021 взятий на постійний консульський облік в Генеральному консульстві України в Кракові.
Однак, як вбачається з військово-облікового документу в електронній формі, сформованого за допомогою мобільному додатку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У вересні 2024 року та у березні 2025 року громадянин ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у яких просив зняти його з військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон. Зазначені звернення були розглянуті керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 у терміни передбачені законодавством.
Листом від 21.03.2025 №2387, у відповідь на запит від 17.03.2025, відповідач повідомляв позивача, що відповідно до абзацу четвертого підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку №1487, громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк понад 3 місяці, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності Постановою №563 стати на військовий облік одним з таких способів: прибуття особисто до відповідного ТЦК та СП; шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними Додатком 4 до Порядку та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ТЦК та СП, яким такого громадянина знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Станом на березень 2025 року запитів із закордонних дипломатичних установ щодо постановки на військовий облік позивача на адресу відповідача не надходило.
Відтак 14.03.2025, згідно інформації з реєстру «Оберіг», на підставі Постанови №563 громадянин ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов'язку та мобілізації зазнали змін в частині виключення можливості зняття з військового обліку для військовозобов'язаних, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України та не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як виїзд військовозобов'язаного на постійне місце проживання. Відтак, у відповідача не існувало законних підстав для зняття позивача з військового обліку, в свою чергу позивачем до суду не надано доказів наявності підстав для зняття його з військового обліку військовозобов'язаних, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 37 Закону №2232-XII.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками сулу першої інстанції з наступного.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що рішенням УДМС України у Волинській області від 15.03.2021 задоволено клопотання громадянина України ОСОБА_1 , про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Республіку Польща, про що повідомлено листом від 16.03.2021 №0701.2.1-1231/0701.1.3-21.
19.04.2021 позивачу видана довідка на військовозобов'язаного, виїжджаючого за кордон №1429.
Матеріали справи містять відомості, у мобільному додатку «Резерв+», є інформація про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має порушення правил військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів: прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв'язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.
Суд звертає увагу, що статтею 36 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Частину 1 та 3 ст. 36 виключено на підставі Закону № 3633-IX від 11.04.2024.
Разом з тим, п.п. 1 ч. 1 Розділу II (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії ЗУ «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року N 2105-ІХ: громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України.
Відповідно до пункту 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
За приписами пункту 81 Порядку, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
Відповідно до пп.1, 6 пункту 1 Правил військового обліку призовників, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку: у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців - за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району.
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Колегія суддів зазначає, що у силу приписів наведених норм, військовозобов'язані громадяни України, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягають зняттю з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Такі військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України.
З огляду на зазначені норми, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що рішення, відповідно до якого йому надано дозвіл на для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Республіку Польща, відповідно його вибуття на строк більше трьох місяців за межі України є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII не містить таку підставу, як «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 вказав, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 161/7755/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар