06 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 500/7041/24 пров. № А/857/8823/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження суддею Баб'юком П.М. у м. Тернополі у справі №500/7041/24 за позовом приватного підприємство «АГРО-КУЛЬТУРА» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
27 листопада 2024 року позивач - приватне підприємство «АГРО-КУЛЬТУРА» звернулося з адміністративним позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11888141/38543563 від 09.10.2024 року, якими відмовлено ПП «Агро-Культура» у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.07.2024 подану ПП «Агро-Культура».
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо позивача та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні. Таким чином, обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Скаржник вказує, що на вимогу контролюючого органу усіх первинних документу на підтвердження господарської операції не надано. Контролюючий орган не має права згідно квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної просити платника надати конкретні документи чи то вказувати надати такі. Перелік таких документів платнику відомий згідно пункту 5 Порядку №520. Наголошує, що платник, з врахуванням узагальненого переліку документів, визначених пунктом 5 Порядку №520, повинен надавати контролюючому органу конкретні договори з усіма первинними документами, що підлягають оформленню згідно вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за господарською операцією, на яку виписана конкретна податкова накладна.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «Агро-Культура» зареєстровано як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом його діяльності є: « 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», є платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, 23.07.2024 між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Овал» укладено договір поставки №43-ТР-2024-Р за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця ріпак (надалі іменується - «Товар») врожаю 2024 року насипом, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1. Договору).
Сторонами узгоджено терміни та умови поставки товару, його якість та інші умови договору, в тому числі ціну та порядок розрахунків за вказаним договором.
Так зокрема, згідно розділу 2 Договору, ціна за одну тону товару без ПДВ складає 19385,96 грн, ПДВ 2714,04 грн, всього з ПДВ складає 22100,00 грн. Загальна вартість товару по цьому Договору без ПДВ складає 5815788,00 грн, ПДВ - 814210,32 грн, всього з ПДВ складає 6629998,32 грн.
Умовами договору також визначено, що покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару на підставі отриманих від постачальника документів шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець оплачує постачальнику 86% вартості партії товару при отриманні наступних документів: а) рахунку-фактури постачальника, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати. В рахунку повинні бути зазначені банківські реквізити, вказані в цьому Договорі, б) оригіналу видаткової накладної на Товар на повну суму його вартості; 14% решти суми оплачується покупцем після наданої податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України та за умов надання покупцю оригіналу видаткової накладної. Датою здійснення оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (розділ 3 Договору).
Сторони обумовили, що загальна кількість товару, що постачається по цьому договору складає 300 метричних тон (пункт 4.1. Договору).
Умовами договору визначено, що поставка товару по цьому договору здійснюється на умовах СРТ (доставлено на склад), який знаходиться за адресою, ст. Микулинці-Струсів (елеватор ТОВ «Дружбівський Деревообробний Завод», Тернопільська область, Тернопільський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, 3 Ж), відповідно до правил Інкотермс (в редакції 2010 року) та положень цього договору. Постачальник зобов'язується скласти в електронному вигляді та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну в порядку та строк, що передбачені чинним законодавством України (розділ 5 Договору №12/12-23).
ПП «Агро-Культура» за результатами господарської операції купівлі-продажу було виписано на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю «Овал» податкову накладну за №2 від 28.07.2024 на суму 2641313,77 грн в тому числі ПДВ у розмірі 324371,87 грн, яка була направлена до органів ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За наслідками подання позивачем на реєстрацію в ЄРПН спірної податкової накладної, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України позивачу направлено квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної зупинена. Платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник "D" = 2.913370%, "Р" = 0.
На виконання вказаних вимог, ПП «Агро-Культура» подано до відповідача повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
В даному повідомленні містились пояснення позивача, щодо проведення господарських операцій та долучено копії документів, зазначених в поясненнях.
Зокрема, у поясненнях зазначено, що ПП «Агро-Культура» здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур (окрім рису), бобових культур і насіння олійних культур - КВЕД 01.11, на орендованих земельних ділянках та її продажу, на підтвердження господарської діяльності щодо вирощування зернових культур були надані наступні документи, які підтверджують закупку паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, оренди землі, наявність власної та орендованої техніки, для обробки ґрунту, посіву зернових, внесення добрив, та збору врожаю.
У підтвердження оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення надано: довідку старости сіл Острівець Теребовлянської міської ради від 17.09.2024 №16/3-08/213 про те, що станом на 01.01.2024 року ПП «Агро-Культура» орендує на території села Острівець 207,9646 га; довідку старости с.Романівка від 23.03.2024 № 09-04/15/60 про те, що на території села Романівка в оренді 68,3345 га; довідку видану виконкомом Теребовлянської міської ради від 16.09.2024 № 16/12-08/139 ПП «Агро-Культура» орендує на території с. Вербівці 1,2078 га землі; довідку старости села Варваринці від 23.03.2024 № 84 про те, що станом на 01.01.2024 в оренді 12,3764 га землі. Загальною площею 289,8833 га землі, яку надають в оренду 121 орендарів.
В доказ про посів площ надано Звіт «Про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай» за формою №4-сг (річна) за 2024 та квитанції про реєстрації звіту, звіт «Про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства» за січень- вересень 2024» за формою №21-сг (місячна) за 2024 та квитанція про реєстрацію звіту, а також щодо підтвердження збору врожаю надано «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» за формою 37 - сг (місячна річна) станом на 01.10.2024 та квитанцію про реєстрацію звіту.
На підтвердження господарської діяльності ПП «Агро-Культура» надано наступні документи, які свідчать про закупку паливо-мастильних (ПММ) матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, придбання насіння кукурудзи:
щодо придбання паливно-мастильних матеріалів надано договір купівлі-продажу, укладений із ТОВ «Магістр-Д» №238 від 02.01.2024 (термін дії до 31 грудня 2026 року) а також договір укладений із ТОВ «Магістр-Д» №195 від 01.02.2024 (термін дії до 31 грудня 2023 року) про поставку нафтопродуктів; видаткову накладну ТОВ «Магістр-Д» №4205 від 17.08.2023 на загальну суму 329028,00 грн, ТТН щодо поставки нафтопродуктів від 17.08.2023, виписка по рахунку від 17.08.2023 про надходження коштів в сумі 431098,94 грн; видаткову накладну №1489 від 26.03.2024 на загальну суму 187200,00 грн, ТТН щодо поставки нафтопродуктів від 26.03.2024, видаткову накладну №1476 від 26.03.2024 на загальну суму 374400,00 грн, ТТН щодо поставки нафтопродуктів від 26.03.2024, виписку по рахунку від 22-25.04.2024 про надходження коштів;
щодо придбання засобів захисту рослин надано договір поставки засобів захисту рослин (ЗЗР) із ТОВ «Альфа Смарт Агро» № AS/280/02/2023 від 21.02.2023 та додаткова угода від 21.02.2023; видаткову накладну ТОВ «Альфа Смарт Агро» №4795 від 10.04.2023 на загальну суму 48262,32 грн та видаткову накладну №1902 від 13.03.2023 на загальну суму 499936,92 грн, а також ТТН про поставку ЗЗР, банківську виписку з 10.02.23 по 28.02.23 оплату коштів за дані засоби захисту рослин;
щодо придбання мінеральних добрив надано договір купівлі-продажу укладений із ТОВ «Трейд-Агрохім» №6/050123 від 05 січня 2023 року на поставку мінеральних добрив; акт приймання передачі товари від 09.02.2023; видаткову накладну ТОВ «Трейд- Агрохім» №47 від 09.02.2023 на загальну суму 370000,80 грн та видаткову накладну №11 від 17.01.2023 на загальну суму 997651,08 грн; банківську виписку з 01.01.23 по 25.01.23 оплату коштів; акт звірки з ТОВ «Трейд-Агрохім» про поставку та оплата за отримані мінеральні добрива, отримання селітри і карбаміду;
щодо придбання насіння озимого ріпаку придбаного у ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» відповідно до договору № 19571 від 22.04.2021 і додаткової угоди від 20.07.2023 та додатку № 3802093465 від 20.07.2023 надано видаткову накладну № 3807103704 від 03.08.2023 на отримання насіння та банківська виписка про оплату коштів за придбане насіння від 26.07.2023;
Для підтвердження посіву та вирощування ріпаку озимого надано наступні документи: облікові листи тракториста-машиніста про осінній обробіток землі під посів, культивацію, внесення мінеральних добрив та посів площі; акти витрати мінеральних добрив, насіння; облікові листи про підживлення ріпаку весною і дворазове обприскування культури гербіцидами та пестицидами, відповідно акти витрати мінеральних добрив та ЗЗР; приймальна квитанція на ріпак та журнал вагаря про зібраний врожай; про поступлення зерна на склад свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 27; для зберігання зерна використовується приміщення переобладнане у зерновий склад, тому надано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, право власності 261730206 від 15.06.2021.
Повідомлено, що на підприємстві працює чотири штатні одиниці, яким нараховується та вчасно виплачується заробітна плата та сплачуються податки до бюджету; ПП «Агро-Культура» володіє певними основними засобами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; наявність транспортних засобів та сільськогосподарської техніки підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10.
Відвантаження ріпаку згідно договору поставки від 23 липня 2024 року №43-ТР-2024-Р оформлено наступними видатковими та товаро-транспортними накладними:
видаткова накладна №-000000001 від 26.07.2024 на загальну суму 3971261,87 грн, в тому числі ПДВ 487698,83 грн, де кількість продукції становить 185,04 тон, та товаро-транспортні накладні: №9 від 26.07.2024, №8 від 26.07.2024, №7 від 26.07.2024, №6 від 26.07.2024, №5 від 26.07.2024, №4 від 26.07.2024, №3 від 26.07.2024, №2 від 20.07.2024, №1 від 26.07.2024;
видаткова накладна №-000000002 від 28.07.2024 на загальну суму 2641313,77 грн, в тому числі ПДВ 324371,87 грн, де кількість продукції становить 123,34 тон, та товаро-транспортні накладні: №11 від 28.07.2024, №10 від 28.07.2024, №12 від 28.07.2024, №13 від 28.07.2024, №13 від 28.07.2024, №14 від 28.07.2024, №15 від 28.07.2024, №16 від 28.07.2024.
Оплата за ріпак за договором поставки від 23 липня 2024 року №43-ТР-2024-Р в сумі 3000000,00 грн підтверджується випискою з АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Перевезення ріпаку здійснювалось орендованою технікою ПП"АП «Агро-Дружба» про що надано: договір оренди транспортних засобів з екіпажем; акт приймання-передачі техніки до відповідного договору перевезення від 26.07.2024, про передачу транспортних засобів (додаток 1); акт приймання-передачі техніки від 28.07.2024 про повернення техніки (додаток 2); акт здачі прийняття виконаних робіт, та банківська виписка про оплату.
За результатами розгляду поданих документів, 27.09.2024 відповідачем надано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач направив повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення №2. Позивачем надано додаткові документи та пояснення, якими підтверджується правомірність та достовірність проведених операцій та реальність здійснення господарських операцій по вирощуванню сільськогосподарських культур:
копії облікових листів, на підтвердження оранки та культивації площі під посів ріпаку, лімітно-забірні карти на використання ПММ, мінеральних добрив, насіння, а також подорожні листи на автомобіль, який вивозив добрива;
лімітно-забірні карти про видачу із складу мінеральних добрив та засобів захисту рослин для двохразового обприскування посівів у квітні, травні;
лімітно-забірні карти, на підтвердження заправки комбайна для обмолоту площі ріпаку, на заправку автомобіля для вивезення врожаю з поля у склад, а також шляхові листи вантажного автомобіля;
статистичну звітність за формою 21-заг, на підтвердження, що відповідна партія ріпаку була реалізована.
За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято рішення №11888141/38543563 від 09.10.2024 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
З 01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 2 якого встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Враховуючи вищенаведене, рішення Комісії Державної податкової служби України повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної з вичерпного переліку, визначеного Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
З аналізу наведених норм також слідує, що наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування.
У постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18 вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачем вчинено дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі та прийнято рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН вказано про причини зупинення їх реєстрації - відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника ПДВ, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Дослідивши зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, судом встановлено, що платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган у надісланій позивачу квитанції не зазначив конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН і на підставі якої зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, натомість вказано лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Спростовуючи доводи позивача щодо підстав зупинення реєстрації спірної податкової накладної, апелянт вказує, що позивача віднесено до переліку ризикових платників у зв'язку з наявністю ознак ризиковості здійснених господарських операцій, на підтвердження чого покликаються на протокол засідання Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області №46 від 16.04.2020.
Надаючи оцінку вказаним доводам суб'єкта владних повноважень колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Апеляційний суд вказує, що відповідач, зупиняючи реєстрацію податкової накладної з покликанням на те, що у контролюючих органах "наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій", що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН/РК, зобов'язаний обґрунтувати суду на підставі якої інформації контролюючий орган дійшов такого висновку та (відповідно) надати належні та допустимі докази в підтвердження такої інформації.
Разом з тим, відповідачами не надано доказів на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній №2 від 28.07.2024.
Ознайомившись зі змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що така містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів, - вказана без конкретизації їх переліку.
Колегія суддів наголошує, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.
При цьому, суд вважає за доцільне врахувати позицію Верховного Суду викладену в постанові від 27.04.2023 справа №460/8040/20, у якій Верховний Суд оперуючи поняттям негативної дискреції, звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Таким чином, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
Суд першої інстанції правильно встановив, що таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Всупереч визначених у рішеннях підставах відмови, податковим органом не доведено жодного порушення норм матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Судом апеляційної інстанції також враховано правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, відповідно до яких суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у п.5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем окрім первинно наданих документів, надано копії лімітно-забірні картки на одержання ПММ та подорожні листи вантажного автомобіля; звіт про реалізацію продукції за січень вересень 2024 рік форми 21-заг.; пояснення додаткові; лімітно-забірні картки на одержання ПММ та подорожні листи вантажного автомобіля (перевезення ріпаку до складу (обмолот)).
Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 (справа № 140/2160/18) звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, а у постановах від 12.11.2019 (справа №816/2183/18), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 18.02.2020 (справа №360/1776/19), від 27.04.2020 (справа №360/1050/19), від 18.06.2020 (справа №824/245/19-а) вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
Однак, у рішенні відсутнє обґрунтування, які конкретно документи не було подано позивачем для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема, й зважаючи на те, що документи про які додатково було вказано відповідачем у повідомленні від 15.04.2024 (про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН), а саме: документи щодо проведення лабораторного аналізу зерна, було надано позивачем.
Судом встановлено, що податкову накладну, реєстрацію якої було зупинено, позивач сформував по першій подій даті відвантаження товару. Матеріали справи містять копії первинних документів, що подавались позивачем до контролюючого органу на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній, та свідчать про здійснення поставки товару контрагенту, за яким складено таку податкову накладну.
Відповідно до викладеного наведені відповідачем доводи, в тому числі ненадання документів на придбання ТМЦ/послуг, що використовуються в господарській діяльності, - не спростовують настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України події передоплати покупцем поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями та умовами договору поставки.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 7 грудня 2022 року по справі №500/2237/20, від 1 лютого 2023 року по справі №140/506/22 та підтримано у постанові від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що ті первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
При цьому, платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів (в тому числі договору), на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 справа №500/2655/22).
Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.
Відповідно до поточної позиції Верховного Суду, суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
При цьому, Верховний Суд, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Отож предметом розгляду у цій справі, з врахуванням зазначених позицій Верховного Суду, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.
Разом з тим, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), від 08 квітня 2021 року у справі №2140/1820/18, від 22 вересня 2021 року у справі №560/3974/18.
Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, як суб'єктом владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та неврахування Комісією наданих позивачем переліком документів, а відтак підтверджень правомірності рішень податкового органу.
Аналізуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 28.07.2024.
Посилання Державної податкової служби України на те, що зобов'язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень варто оцінити критично з огляду на таке.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відтак, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 28.07.2024 у ЄРПН датою фактичного її подання.
Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законних рішень, які скасуванню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №500/7041/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк